Як Україна житиме без зернового коридору?
Минулого тижня стався вибух, який частково зруйнував Кер-чинський міст. Офіційний Київ свою причетність до вибуху не підтвердив, водночас наголосив, що Крим – територія України, а незаконно збудований міст – законна ціль. Через обстріл кримського мосту росія вийшла з зернової угоди й одразу почала масово обстрілювати та руйнувати портову інфраструктуру нашої країни.
«На жаль, частина цих чорноморських угод, яка стосується росії, досі не реалізована, тому її дія припиняється», – заявив речник путіна Дмитро Пєсков. Він також додав, що росія готова повернутися до угоди після того, як виконають «узгоджену частину чорноморських домовленостей, що стосуються росії». Пєсковзазначив, що рішення росія ухвалила ще до вибуху на Кримському мості, який стався в ніч проти понеділка. Україна хоче, щоб «зернова угода» могла працювати без росії, та шукає альтернативних шляхів експорту.
Україна засудила дії росії
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що росія «повільно вбивала зернову угоду від одного продовження до іншого». Тепер він очікує зростання цін на зерно в усьому світі, яке насамперед відчують мешканці країн Африки та Азії. «Припиніть грати в “голодні ігри” з людьми по всьому світу. росія використовує голод для шантажу, переслідує свої комерційні інтереси», – наголосив Кулеба.
Посол України в Туреччині Василь Боднар запевнив, що росія, вийшовши з угоди, заявила про те, що вона не гарантує безпеку. «Це означає, що вони будуть обстрілювати порти, інфраструктуру і, можливо, кораблі. У цьому й ризик», – вважає дипломат.
У результаті так і сталось, адже вночі 19 липня росія атакувала зернові термінали та порти “Одеса” та “Чорноморськ”. Внаслідок атаки пошкоджена зернова інфраструктура міжнародних та українських перевізників Kernel – знищено 60 тисяч тонн зерна.
Після обстрілу Президент України Володимир Зеленський дав доручення військовим посилити захист людей і портової інфраструктури, а Міністерству закордонних справ – активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на державу-терориста та задля продовження нормального експорту українського зерна.
«російські терористи абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру “зернової угоди”, і кожна російська ракета – це удар не лише по Україні, а й по всіх у світі, хто прагне нормального й безпечного життя», – заявив Зеленський.
Україна втратила можливість вивозити збіжжя через порти
До великої війни через українські порти за кордон вивозилось до 90% зерна. Якщо використовувати тільки автотранспорт та залізницю для експорту зерна, аграрії будуть нести збитки, так як логістика дорога, а в сусідніх європейських країнах немає належної інфраструктури, щоб перевалювати своє та українське збіжжя.
Альтернативні шляхи для експорту продовольства Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що партнери України шукатимуть альтернативні шляхи експорту її продовольства.
За його словами, морський шлях був найбільш ефективним. Сенс зернової ініціативи полягав у тому, щоб гарантувати безпеку, надійність і передбачуваність вивезення продовольства з України до країн, які його потребують. «За відсутності цього ми розглянемо, що ще можна зробити, щоб знайти інші шляхи потрапляння українських продуктів харчування на світовий ринок, включно з вивезенням залізницею та автомобільним транспортом. Але з погляду обсягів дуже важко замінити те, що зараз втрачається. Це результат того, що Росія перетворила продовольство на зброю», – висловився Блінкен.
Допомогти в пошуку нових маршрутів експорту українського зерна запропонувала й Хорватія. Держсекретар МЗС Хорватії Франо Матусіч заявив, що його країна пропонує для цього свою залізничну мережу та порти в Адріатичному морі. Допомогу з експортом пропонує також Литва. Однак проблемою залишається доставлення зерна до Литви. Якщо це питання буде розв’язано, то вже сьогодні Клайпеда могла б забезпечити стовідсоткове обслуговування частини українського зерна, заявив гендиректор порту Клайпеди Альгіс Латакас.
Раніше Україна запропонувала Туреччині та ООН продовжити роботу зернового коридору в Чорному морі без росії. Для цього можна було б залучити турецькі військові кораблі. Проте, щодо Туреччина вважає цей варіант дуже ризикованим.
Підготував Юрій КЕНЦАЛО
до теми
Війна проти зерна
Чи вдасться Україні зберегти та продати цьогорічний урожай?
Росія атакує одеські порти: окрім інфраструктури, під ударом — тонни пшениці та іншого збіжжя. Лише в ніч на 21 липня росіяни знищили 100 тонн гороху та 20 тонн ячменю. Інтенсивні обстріли українських портів РФ почала після того, як 17 липня вийшла із “зернової угоди” і пригрозила “ризиками” країнам, які продовжать ініціативу без її участі. Згодом Росія ще й заявила, що вважатиме “військовими цілями” всі морські судна, що прямують в українські порти. То як Україні зберегти своє збіжжя? Та чи вдасться аграріям продати власний урожай? З’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
2 мільйони тонн збіжжя уже зібрали
Незважаючи на бойові дії, Україна другий рік поспіль засіває поля та збирає урожай. За даними Міністерстві аграрної політики та продовольства, станом на середину липня цього року, зібрали понад 2 мільйони тонн зернових і зернобобових культур. Загалом же, Українська зернова асоціація прогнозує, що у 2023 році в Україні зберуть 69 млн тонн зернових та олійних культур. Це на 5,3 млн тонн менше, ніж у 2022 році та на 36% менше, ніж у довоєнному 2021 році: тоді зібрали аж 106 млн тонн. Падіння обсягів зумовлене окупацією частини території, замінуванням полів, а також нестачею коштів у аграріїв для повноцінної посівної кампанії.
Україні зерна вистачить?
За оцінками експертів-зернотрейдерів: пшениці в Україні 2023-го буде більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту. Фахівці певні, оскільки близько семи мільйонів українців виїхали за кордон, попит на продовольчу пшеницю в нашій країні знизився. Більше того, і ціни на зерно на внутрішньому ринку України будуть падати, якщо не вдасться почати швидко вивозити його “зерновим коридором”. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса розповів генеральний директор української аграрної конфедерації Павло Коваль. “У нас за різними оцінками є приблизно 5 мільйонів тонн минулорічного врожаю різного збіжжя – пшениці та кукурудзи. Зараз збирають вже новий врожай, і тільки Одеська область зібрала 1 мільйон тонн ранніх зернових”, – зазначив Коваль.
Експорт через порти Дунаю
В умовах повномасштабної війни, заблокованих портів, конфліктів із прикордонними країнами ЄС за ринки — Україна все ж зуміла продати за кордон чимало зерна. Загалом, на зовнішні ринки відправили вже 49 млн тонн збіжжя.
За словами міністра аграрної політики та продовольства Микола Сольського, Росія не виконувавла своїх зобов’язань по “зерновій ініціативі” ще за місяць до того, як офіційно заявила про вихід із домовленостей. “Протягом останнього місяця ми жили в умовах, коли юридично угода працювала, а фактично — не працювала. Тому що кількість кораблів була зведена до мінімуму, і ми, в принципі, і так вивозили вже якимись іншими маршрутами”, — розповів урядовець. Тож трейдери масово переходили на відвантаження через порти Дунаю. Ба більше, згідно з інформацією ДП “Адміністрація морських портів України”, саме порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ планують зробити основними для експорту в разі остаточного припинення роботи “зернового коридору”. Одночасно з активною торгівлею, там наразі кипить робота з модернізації порту Рені та розширення порту Ізмаїл.
Підготувала Катерина ДОБРОВИЧ
