КВАДРОБЕРИ: на заміну реперам і готам!
Нове слово, нове явище, нова субкультура – в український інформаційний простір та на ву-лиці міст увірвалися квадробери. Ці представники субкультури «квадробіка» пересуваються на чотирьох кінцівках, одягають атрибути, що імітують тваринну зовнішність (хвости, вушка, маски) і видають звуки, схожі на тваринні.
Цікавою є історія появи квадробіки (квадробінгу). Вважають, що її започаткував японський спортсмен Кенічі Іто. В дитинстві однолітки булили його і дражнили «мавпенятком». Кенічі вивчив особливості рухів мавп і розробив специфічну методику пересування на чотирьох кінцівках. У 2008 році офіційно зареєстрував своє захоплення та зафіксував його у Книзі рекордів Гіннесса, подолавши стометрівку на чотирьох кінцівках менш ніж за 19 секунд. Згодом він покращив свій результат до 16,87 секунди та 15,71 секунди.
На нову техніку бігу звернули увагу американські фітнес-тренери, саме тому в США з’явився вид тренувань animalflow– вільні рухи в стилі тварини, що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс.
Почавшись як спортивний рух, квадробіка (від латинського “quattuor” – чотири і англійського “aerobics” – аеробіка) перетворилася на субкультуру. У 2024 році вона набула популярності в Україні, здебільшого серед дітей та підлітків.
Зрозуміти, чому дитина стала квадробером
«Квадробінг став трендом для підлітків, адже дає можливість одночасно розвивати своє тіло та самовиражатися. Пересування на чотирьох залучає всі групи м’язів та вимагає спільної роботи всього тіла, що не завжди відбувається у повсякденному житті й навіть у спорті», – розповіла психологиня Ліна Сторожук в коментарі «Суспільному».
За її словами, елементи квадробіки використовують у реабілітаційних програмах: «Наприклад, у лікуванні дитячого церебрального паралічу є вправи, які нагадують рухи квадроберів, аби зміцнити м’язовий корсет та поліпшити координацію тіла. Така потенційна форма діяльності може мати певні переваги:тренування серцево-судинної системи за рахунок інтенсивних рухів;розвиток загальної гнучкості тіла;координація рухів рук та ніг, що покращує загальну моторику;розвиток витривалості і сили.Але ми говоримо про дітей та спонтанну імітацію, яка не завжди на меті має розвиток фізичного тіла. Окрім того, рух навкарачки може призвести до фізичних травм (проблеми з хребтом через неприродню позу, травми суглобів через навантаження на них). Є і психологічні ризики», – сказала Ліна Сторожук.
За словами психологині, такий вид спорту дедалі частіше непокоїть батьків та спеціалістів. На її думку, дуже важливо розуміти причину, чому дитина вирішила стати квадробером: «Для батьків важливо зрозуміти внутрішній намір дитини, щоб визначити потенційний рівень небезпеки. Якщо дитина зростає у комфортній атмосфері, у неї немає гострих психологічних проблем, розвиток її відбувається у межах норми через цікавість до зовнішнього світу, то інтерес до такого виду діяльності буде здоровим. В намірах дитини буде загальний розвиток чи просто цікавість спробувати щось нове, після чого вона швидко переключиться на щось інше. Отже, важливим показником для батьків буде те, що дитина не втрачає інтересу до інших видів діяльності».
Іноді, за її словами, можна почути думку про те, що квадробінг допомагає соціалізації, тобто діти мають можливість знайти однодумців та стати частиною спільноти. «Але питання в тому, наскільки ця спільнота конструктивна. Чи не впливатиме вона на зміни в мисленні та чи не сприятиме розвитку девіантних форм поведінки, наприклад, формуванню агресивності. Якщо дитина має труднощі з самоідентифікацією і знаходить себе серед квадроберів, то постійне занурення в роль тварини навпаки перешкоджатиме усвідомленню власної людської ідентичності, що, в свою чергу, перешкоджатиме формуванню стабільної особистості та призведе до проблем у процесі соціалізації. Щобільше, діти-квадробери часто стикаються з нерозумінням з боку суспільства. Несподівана поява на вулиці квадробера часто викликає осуд чи страх (особливо серед дітей чи літніх людей). Таке явище може навпаки спричинити бажання ще більше дистанціюватися від людей та ще глибше ідентифікуватися зі світом тварин», – сказала психологиня.
За словами Ліни Сторожук, для України це явище може стати небезпечним процесом: «Високий рівень щоденного стресу та незадоволена базова потреба в безпеці можуть стати способом «втечі від реальності» через занурення в іншу ідентичність та можливістю відреагувати внутрішню напругу. На це потрібно звернути особливу увагу, бо квадробінг– також спосіб виразити власні потреби та емоції. Все частіше можна почути про випадки, коли діти проявляють агресивні форми поведінки: кусаються, дряпаються, плюються… Такі прояви поведінки спотворюють мислення у дітей та не дають можливості відтворювати здорові моделі взаємодії, тобто діти не вміють іншим, здоровим способом реалізувати внутрішнє емоційне напруження і, відповідно, будувати якісні соціальні стосунки».
Чому частина суспільства агресивно реагує на квадроберів
Сімейна психологиня Наталія Лазаренко в коментарі CheLineнагадує, що вдягатися в костюми тваринок – традиція давня, а агресія до людей, які займаються квадробінгом, частіше за все абсолютно не виправдана і пов’язана зі страхом перед чимось новим, таким, що не можна вважати загальноприйнятим: «Ми всі в школі колись були зайчиками, котиками, лисичками тощо.Поки це не заважає та не шкодить здоров’ю дитини і навколишніх, цим можна займатися, адже в цьому немає нічого небезпечного».
Утім, трапляються серед квадроберів і агресивні – такі, що своїми діями заважають або ж наражають на небезпеку інших людей.У такому разі, зазначає психологиня, варто розібратися з першопричиною виникнення агресії, адже ні сама квадробіка, ні специфічна амуніція навряд чи здатні слугувати для квадробера причиною прояву гніву.
«Якщо дитина в повсякденному житті не дозволяє собі проявляти агресію, а проявляє вона ці емоції лише коли одягає на себе костюм тварини, то чи немає в цієї дитини заборони на агресію?Вона може проявляти це, одягнувши відповідний одяг, костюм, нібито це не я, тобто Олександр, Петрик чи Марійка, а це ось зайчик, котик чи собачка проявляють цю агресію, тому що мені як людині це заборонено робити. Але мені як квадроберу це дозволено робити», – каже Наталія Лазаренко.
Не квадроберами єдиними
Хто ще, крім квадроберів, прийшов замість металістів, реперів, панків, готів? Добірку найпопулярніших, що з’явилися в останні роки в Україні, підготувала «Бі-Бі-Сі Україна».
Фурі (від англійського слова furries – пухнасті) –субкультура, в основі якої – антропоморфізм, тобто, злиття рис людини і тварини, зародилася ще у 80-ті роки у США. Фурі можуть одягати не лише хвости, маски і вуха, але й повністю одягати хутряні костюми.Вони проводять “сходки” і косплеї, а виглядають як персонажі мультфільмів, коміксів чи комп’ютерних ігор. Вони створюють собі не просто костюм, який, часто досить дорого коштує, а фурсону – персонажа.
Теріантропи (теріани) переконані, що мають душу тварини. Займаються квадробікою.
Анімешники – прихильники японської анімації, мультфільмів та коміксів, які намагаються бути схожими на тих героїв зовні. Малюють аніме і використовують у спілкуванні японські слова та аніме-сленг.
Тамблер-герл – до цієї субкультури долучилися дівчата-блогери, що ведуть свої блоги в соцмережах, зокрема в Tumbl, у стилі “живої” аніме.
Альт-дівчата або альтушки– субкультура “альт”, тобто, альтернативних, з’явилася в соцмережах кілька років тому, вірогідно, з тік-току. Дівчата позиціонують себе як інакші від пересічних. Мають зухвалий зовнішній вигляд – яскравий колір волосся, поєднують різні стилі і кольори в одязі.
Близько до них стоять “дед-інсайди” (з англ. deadinside – мертвий всередині), переважно хлопці, які також протиставляють себе іншим людям.
Автономи – субкультура, що поєднує творчих особистостей. Вони малюють різноманітні графіті та влаштовують імпровізовані театральні вистави, виявляючи у такий спосіб свій емоційний стан і творчість.
Ванільки – субкультура, якій вже понад 10 років, поширена серед дівчат-підлітків. Такі дівчата всоцмережах постають в образі милих і ніжних, вони пишуть про життя та кохання, а їхній одяг – передусім світлі “ванільні” кольори.
Квадробери покусали жінку з собакою?
У мережі 7 жовтня поширили інформацію про інцидент в Одесі, винуватцями якого, попередньо, стали квадробери, пише «24 канал». Усоцмережах з’явилося відео з розповіддю місцевої мешканки, яка нібито стала свідком нападу підлітків на жінку із собакою. Втім жодних кадрів із доказами, які підтверджують факт нападу, поки що не оприлюднили.
Як розповіла місцева мешканка, вона стала свідком нападу підлітків, які захоплюються “незвичною” субкультурою, на жінку із собакою. За її словами, квадробери нібито підбігли до жінки та почали кусати її домашнього улюбленця до крові.
«Два квадробери, ну такі, немаленькі, 12 – 14 років, у капюшонах, з вухами, маски, хвости. Вони напали на бабусю стареньку, яка вигулювала собачку, маленька собачка лиса така. Вони напали на цю бабусю, почали гавкати, за ноги хапати. Потім собака стала гавкати на них, вони напали на цього собаку», – розповіла вона.
Крім того, на інцидент, як каже жінка, відреагував один із пересічних чоловіків. Він буцімто намагався захистити собаку, кидаючи у бік квадроберів порожні пляшки.
«Цей собака скиглив, бабка плаче, я їй дала рушник, вона закутала собаку і пішла у ветеринарку чи додому, я не знаю. Загалом, поспілкувалися з безхатьком, він обурювався», – додала місцева мешканка.
Водночас джерела OBOZ.UA у поліції повідомили, що ніхто із заявою з цього приводу не звертався. Однак правоохоронці під час моніторингу соцмереж знайшли відео з інцидентом. Триває перевірка щодо оприлюдненої інформації.
Підготувала Наталя ДУДКО
