Субота, 16 Травня

Опломбована безпека

Поліцейські аптечки під «сімома печатками»: надійність чи бюрократія?!

Пройшло трохи більше 40 діб від вчинення терористичного акту у Львові. Тоді вночі на 22 лютого 2026 року в центрі Львова внаслідок кількох вибухів  загинула 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька, а через 10 днів, 4 березня, у львівській лікарні помер 31-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський, який проходив службу у 45-му полку Національної гвардії України імені Олександра Красіцького. Під час другого вибуху він зазнав важких поранень голови. Ще 24 людини теж отримали поранення різного ступеня важкості

Як повідомили у Службі безпеки України, вибухи відбулися після прибуття нарядів патрульної поліції на виклик.

Багатьох громадян, вочевидь, не покидає думка: а чому так багато правоохоронців поранено на місці трагедії? На думку багатьох втаємничених, це сталось через те, що окремі командири та «сплячі» чергові після першого вибуху, поза алгоритмом дій у таких ситуаціях, скерували на місце події УСІ екіпажі поліції, чим і наразили їх на очевидну небезпеку. Попахує службовою недбалістю, що потягнула за собою тяжкі наслідки, а це, у разі належного підходу, потягнуло б за собою і відповідні кримінально-карані наслідки, проте далі, як пониження в посаді оператора служби 112, яка прийняла злощасний виклик (але не скеровувала на місце події значну кількість особового складу патрульної поліції), справа не зайшла….

Але сьогодні мова не про це.

Як пригадує читач, тоді мережу облетіли кадри й відео, на яких після вибуху поліцейські на місці події в метушні кричать: «Дайте турнікет!!!» А як це? Хіба поліцейські в екіпіруванні не мають турнікета? Мають. Кожен свій індивідуальний. І на випадок, коли його вже використали, існує на кожну службову патрульну машину аптечка, де поряд з іншими медикаментами лежить і чекає свого часу й турнікет.

Медичні аптечки української поліції у 2026 році, згідно з тендерними закупівлями та стандартами, базуються на принципах тактичної медицини (IFAK) та вимогах МВС, фокусуючись на зупинці критичних кровотеч. Основу становлять турнікети, кровоспинні бинти, перев’язувальні пакети, ножиці та засоби для відновлення дихання.

   Основні складові аптечок поліції у 2026 році (на підставі закупівель):

  • * Зупинка критичних кровотеч: Кровоспинний джгут-турнікет (типу CAT або SOF) — 1-2 шт.
  • * Перев’язувальні матеріали: бандаж (тиснуча пов’язка), бинт марлевий стерильний/нестерильний, кровоспинний бинт (гофрований).
  • * Дихальні шляхи: назофарингеальний повітровід.
  • * Інструменти: атравматичні ножиці для розрізання одягу/взуття.
  • * Додатково: термоковдра (армійська), медичні рукавички, маркер для фіксації часу накладання турнікета, картка пораненого.

У 2026 році, зважаючи на воєнний час, аптечки поліції (як індивідуальні, так і автомобільні АМА-1/АМА-2) орієнтовані на надання першої домедичної допомоги у разі бойових травм, поранень та ДТП.

А зараз найцікавіше, хоча в певному сенсі і найтрагічніше. Багато хто буде шокований, проте що на час теракту у Львові, що після цих трагічних подій аптечки службових авто патрульної поліції були та залишаються… опломбованими пластиковими індикаторними пломбами, мета яких – контроль за несанкціонованим доступом до аптечки (її вмісту)!

Пояснення окремих керівних копів, що, мовляв, опломбовано пластмасовою стяжкою, «щоб не розтягнули», не розукомплектували аптечки, не витримують жодної критики. Таким чином можна дійти до абсурду і вимагати опломбовувати й протигази або пістолети та автомати. Бо раптом хтось вирішить ними несанкціоновано скористатись? Інструкції МОЗ щодо пакування та вмісту аптечок автомобілістів не містять жодних згадок про опломбування аптечок пломбіратором, навпаки, за логікою та здоровим глуздом, доступ до неї має бути відкритий. Пластикові засоби для друку (індикаторні пломби, пломби-наклейки, сейф-пакети) використовують для контролю доступу та захисту майна, вмісту пакування від несанкціонованого відкриття. Вони забезпечують надійне скріплення та служать для контролю…

Але аптечка на те і аптечка, щоб доступ до неї був якнайшвидший, а до її вмісту (наповнення) – невідкладний.  Втрачаються дорогоцінні хвилини, ба більше, час може йти взагалі на секунди, коли мова йде про порятунок життя… Під час НП розірвати голіруч пластикову стяжку надзвичайно важко, а ніж чи ножиці не завжди під рукою – тому травмування під час такого експрес-розриву пластмасових стяжок – цілком реальні. Аби вгамувати цікавість, з чиєї це, цікаво, ініціативи було зроблене таке ноу-хау, «Ратуша» звернулася з офіційним запитом у Львівське управління патрульної поліції, де поставила такі питання:

   «1) Хто саме і коли дав розпорядження опломбувати пластмасовими стяжками аптечки патрульних автомобілів львівської поліції? 

   2) Якими нормативними документами керувались під час підготовки цього розпорядження?

   3) Чи не призводить таке опломбування до травмування працівників патрульної поліції?»

На момент підготовки матеріалу ми не отримали відповіді на всі ці питання, але правоохоронці ще мають час на офіційну відповідь, а ми завжди готові повернутись до цієї теми. До речі, вельми цікаво і те, чи це лише львівська практика опломбування індивідуальних засобів допомоги, чи такі речі практикують і в патрульних автівках по всій Україні?!

Сподіваємось отримати відповіді на ці питання вже найближчим часом, бо за такі розпорядження керівні копи мають бути покарані жорстоко. Адже надворі війна і дуже хочеться нагадати декому, що нормативи накладання турнікету в разі масивної кровотечі – 15 СЕКУНД!!! Ви не знали? Я чомусь так і думав.

Микола САВЕЛЬЄВ

   Фото автора, а також патрульних, котрі попросили не назвати своїх імен

Share.

Comments are closed.