«Пакунок школяра»:
від соціальної підтримки до бюджетного популізму
На тлі повномасштабної війни, нестабільного бюджету та зростання соціальної вразливості уряд України запускає нову ініціативу — «Пакунок школяра». За задумом, родини, в яких дитина йде у перший клас, отримають 5 000 грн на придбання шкільного приладдя. Гроші будуть нараховані у безготівковій формі через додаток «Дія» — на спеціальні цільові покупки. Програма анонсована як «потужна підтримка» для родин, однак за ширмою добрих намірів приховано чимало запитань.
Позиція уряду: дія, картка, безготівка
Кабінет Міністрів України запроваджує новий вид цільових виплат коштів з державного бюджету. Гроші зможуть отримати батьки школярів 1 класу. Про це заявив наразі прем’єp-міністр Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ під час засідання уряду. “Сьогодні за ініціативи президента ухвалюємо рішення про запуск нової виплати – “Пакунок школяра”, – сказав Шмигаль.
За його словами, це буде грошова допомога в розмірі 5 тисяч гривень на придбання необхідного канцелярського приладдя, книжок, дитячого одягу та взуття для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн-форматі.
Отримати “Пакунок школяра” зможе будь-яка українська родина, заявка буде подаватися через Дію. Гроші можна витратити виключно у безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи, пояснив прем’єр.
Шмигаль повідомив, що Міністерство соціальної політики прокомунікує всі деталі та інформацію про старт подачі заявок. “Виплата в 5 тисяч гривень жодним чином не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних допомог”, – додав він.
Заявки можна буде подавати через “Дію” або ПФУ. Про це заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір телемарафону.
За її словами, “Пакунок школяра” буде доступний після того, як батьки запишуть свою дитину до школи. Шкільна система передаватиме цю інформацію до Пенсійного фонду України.
“У “Дії” людям буде приходити push-повідомлення, що вони можуть отримати таку допомогу. Далі вони підтверджують заявкою через “Дію”, що готові, і на їхню спеціальну віртуальну картку в “Дії” зараховують гроші”. Усе дуже просто”, – уточнила вона, підсилюючи радість тих, хто не встиг свого часу отримати Есмартфони.
Міністр уточнила, що в разі, якщо у батьків немає “Дії”, вони можуть прийти до Пенсійного фонду і підписати відповідну заяву на отримання допомоги в будь-якому сервісному центрі. Для цього їм необхідно буде вказати рахунок для зарахування коштів. Жолнович звернула увагу, що батьки не зможуть витратити гроші на ті товари, які не пов’язані з дітьми. Наприклад, алкоголь. При цьому покупки можна буде здійснювати як в онлайн, так і в офлайн-магазинах.
“Є спеціальні магазини, там є спеціальні коди за такою класифікацією діяльності, і це можливо зробити в спеціальних дитячих магазинах, які мають відповідний код діяльності, і також у тих магазинах, які торгують і дорослими, і дитячими товарами, де є відділ дитячих товарів”, – розповіла вона.
За словами Жолнович, магазини своєю чергою також повинні будуть підтверджувати, на що було витрачено кошти.
Нагадаємо, що у 2024 році уряд за ініціативи президента Володимира Зеленського запровадив декілька видів доплат для українців. Серед них “тисяча від Зеленського”, кешбек за купівлю товарів в магазинах, доплати на дітей бідних українців часів «кінця епохи бідності» та інші. Здебільшого ці гроші можна було витратити на обмежений перелік товарів та послуг.
Сума — жест, а не рішення
Середній чек підготовки дитини до школи, за оцінками батьків і ритейлерів, становить від 6 000 до 8 500 грн. «Це — лише базовий набір: рюкзак, канцтовари, змінне взуття, форма. Якщо додати курси, логопеда, шкільний внесок, — витрати можуть легко перевищити 10–12 тис. грн.» – розповідає Ольга Волошин, мама майбутнього першачка – «У цьому контексті 5 000 грн — корисна, але не рятівна допомога, яка, однак, обійдеться бюджету щонайменше в понад 2 МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ, якщо враховувати сотні тисяч першокласників по країні. Але скажіть чи не можна ці кошти керувати на ЗСУ? Можливо ми просто чогось не розуміємо».
Куди підуть гроші — контроль і маніпуляції
У мережі також обговорюють кілька важливих питань, наприклад:
Виплати будуть здійснюватися у вигляді сертифіката — лише на визначені товари у партнерських мережах. Такий формат нібито гарантує цільове використання, але:
- Який вибір буде у родин?
- Які ціни встановлять магазини під час «освітнього ажіотажу»?
- Чи не стане це черговим ринком «для своїх», як це не раз траплялося в системі державних закупівель?
Поки що уряд не надав повного списку магазинів чи постачальників — і саме ця непрозорість викликає тривогу експертів.
- немає публічного розрахунку, як формувалася сума в 5 000 грн;
- не оприлюднено моніторинг ефективності подібних програм у минулому (наприклад, «єПідтримка», «Теплі кредити», компенсації ВПО);
- не зрозуміло, скільки осіб реально отримає кошти, скільки — не зможуть подати заявку через технічні чи соціальні бар’єри.
Коментар експерта
Економіст Олександр Перепилиця у коментарі «Ратуші» зазначив, що програма «Пакунок школяра» з одноразовою виплатою 5 000 грн виглядає як соціальна ініціатива, але її ефективність як цільового інструменту підтримки — обмежена. «З огляду на поточний рівень інфляції та високі ціни на одяг, канцтовари й техніку, ця сума лише частково полегшить витрати малозабезпечених сімей перед навчальним роком, але не здатна забезпечити стійку підтримку чи вирішити глибинні соціально-економічні проблеми. Без чіткого системного підходу до освіти ця ініціатива радше виглядає, як разова політична акція, ніж довгостроковий інструмент соціального захисту.
З макроекономічного погляду, така програма може створити локальний інфляційний тиск, сприяти спекуляціям на ціни у сфері товарів для школярів і виключити з ринку дрібних підприємців. Оскільки, ймовірно, витратити ці кошти можна буде лише у великих торгових мережах, це посилює нерівність доступу до ринку, монополізацію та тиск на місцевий бізнес. До того ж, залишається ключове питання: звідки саме братимуться кошти для реалізації програми в умовах, коли більшість державного бюджету спрямовується на оборону? Якщо фінансування здійснюватиметься за рахунок нових запозичень або емісії, це створить додаткові ризики для макрофінансової стабільності країни», – додав економіст. Чим загалом майже нікого не здивував.
Христина СЛЮСАРЧУК