Паливна пастка
Поки українці щодня рахують кожну гривню, на автозаправках країни тихо і майже синхронно зростають ціни на пальне. За лічені дні літр бензину та дизелю подорожчав на кілька гривень, а на окремих АЗС — ще більше. Жодних чітких пояснень ринок не дає. Натомість звучать посилання на світові події, на вплив геополітичних ризиків та ситуації довкола Ірану – попри те, що значна частина пального на українських АЗС закуплена за старими цінами.
Тим часом у Єврокомісії кажуть про обмежений вплив війни на Близькому Сході на власні енергетичні ринки, попри повну залежність від імпорту. Про це на брифінгу 9 березня заявила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен: «Ми маємо добре диверсифіковані поставки газу. Ми відійшли від залежності від одного постачальника до поєднання трубопровідного та скрапленого газу від глобальних постачальників. Те саме стосується і нафти… І ми не імпортуємо нафту чи газ із Ірану. Нашими найбільшими постачальниками газу є Норвегія через трубопроводи і Сполучені Штати через LNG-термінали. Згідно з нашими правилами, всі держави-члени повинні мати 90-денні аварійні запаси нафти… Вони повинні повідомляти комісії, коли вони вивільняють ці запаси. Наскільки нам відомо станом на зараз, жодна держава-член цього не зробила».
Ітконен наголосила, що Єврокомісія «з занепокоєнням» стежить за зростанням цін на енергоресурси і що в розпорядженні ЄС є певний інструмент заходів, яких вживають у кризовій ситуації. Однак, за словами Ітконен, «ми ще не перебуваємо на цьому етапі».
Також 9 березня Угорщина заявила, що Європейський Союз має негайно зняти заборону на імпорт російської нафти та газу через загрозу зниження постачань через війну на Близькому Сході.
Критична залежність України від імпортних поставок пального з Європи
На початку березня 2026 року українські водії отетеріли від чергового різкого стрибка цін на пальне. Станом на 9 березня 2026 року середня ціна бензину А-95 в Україні наближається до 71 гривні за літр, а дизельного пального — приблизно 70 гривень за літр. Водночас на окремих автозаправних станціях ціни вже значно вищі. На деяких АЗС дизель продають по 72 гривні за літр, а бензин А-95 — близько 71 гривні. Дещо нижчі цінники пропонує державна мережа Укрнафта — там за літр дизельного пального та бензину А-95 наразі просять приблизно 69 гривень. У Львівській області середні ціни також наблизилися до цих показників: бензин А-95 коштує близько 69 гривень за літр, а дизель — понад 70 гривень. На перший погляд різниця між мережами у кілька гривень може здатися незначною. Але для перевізників, фермерів і підприємців, які щодня купують десятки або сотні літрів пального, таке підвищення означає тисячі гривень додаткових витрат — а отже, ризик подальшого зростання цін на перевезення, товари і продукти, а інколи – просто крах бізнесу.
На цьому тлі виникає чимало запитань, які «Ратуша» задала Віктору Гальчинському, ексречнику НАК “Нафтогаз України” у Львівській області (2004–2006 років).
– В Україні та на Львівщині останніми днями різко зросли ціни на бензин і дизель. Наскільки таке подорожчання економічно обґрунтоване?
– Головною причиною різкого зростання цін на бензин та дизпальне і в Україні, і в Європі є війна у Перській затоці та пов’язані з цим ризики істотного зростання ціни на нафту через можливі обмеження її експорту з Близького Сходу внаслідок блокування Ормузької протоки, через яку проходить понад 20% світового трафіку нафти і нафтопродуктів. Ринок одразу зреагував на початок бойових дій проти Ірану зростанням ціни на нафту, і станом на початок цього тижня нафта вже подорожчала більш як до 110 доларів за барель – Ормузька протока залишається закритою для руху, а до ризиків скорочення фізичного обсягу наявної на ринку нафти додалися ракетно-дронові удари Ірану по об’єктах нафтопереробної та нафтотранспортної галузі країн Близького Сходу.
– Оператори АЗС теж пояснюють підвищення світовими ризиками та ситуацією навколо Ірану. Але значна частина пального закуплена раніше за старими цінами. Чи можна в такому разі говорити про спекулятивний фактор?
– Справді, станом на сьогодні в Україні наявний сформований короткостроковий запас пального, придбаний за старими цінами. Водночас те, що Україна з 2022 року критично залежить від імпортних поставок пального з Європи, змушує трейдерів реагувати та вживати заходів для закупівлі пального на майбутнє, зокрема акумулювати додаткові кошти від наразі порівняно невеликого підвищення. Сьогоднішня ситуація на світовому та європейському ринку показує, що такі дії, на жаль, виправдані – істотного підвищення ціни на пальне, схоже, уникнути не вдасться, але завдяки «розпорошенню» ризиків воно буде щонайменше плавним та допоможе уникнути фізичного дефіциту пального.
– Чому різні мережі АЗС підняли ціни по-різному – одні на кілька гривень, інші значно більше? Чи може це свідчити про слабку конкуренцію на ринку?
– Це свідчить про те, що в Україні все-таки працює конкурентний ринок пального. Продавці розуміють, що зростання ціни може бути обмежене пропозицією – дорогий бензин купуватимуть менше, тому встановлюють ціну відповідно до своїх показників рентабельності.
– Чому на такі різкі цінові коливання практично не реагує Антимонопольний комітет України? Чи достатньо в держави механізмів контролю за паливним ринком?
– Антимонопольний комітет України на ці коливання реагує – після підвищення цін на пальне найбільшим учасникам ринку була надіслана вимога у триденний термін пояснити причини різкого подорожчання пального. Процедура була запущена, але про якесь рішення, щоправда, мені наразі не відомо.
Як на мене, сьогодні держава має лише адміністративні та податкові механізми регулювання цін на пальне, причому надмірне застосування адміністративних важелів може призвести до фізичного дефіциту пального. Податкове регулювання було застосовано в перші тижні повномасштабного вторгнення, коли в умовах фізичного дефіциту пального завдяки податковим пільгам учасники ринку змогли перебудувати логістику поставок, а споживачі уникли плавного підвищення цін. Можливо, ці кроки треба буде застосовувати і зараз, бо в умовах повномасштабної війни держава не може дозволити собі регулювання ринку інтервенціями (продажем на ринок пального з державного резерву).
– Як подорожчання пального може вплинути на ціни на продукти, логістику та вартість проїзду в громадському транспорті?
– Однозначно може вплинути негативно – це потягне швидше зростання цін практично на всі товари та послуги і прискорить інфляцію.
– Які кроки повинна зробити держава, щоб запобігти таким різким стрибкам цін на пальне в майбутньому?
– Бути готовою оперативно застосовувати адміністративні (покарання за можливі зловживання монопольним становищем) та фіскальні (зміну розміру акцизів, податків та мит) інструменти для впливу на ринок. В ідеалі – ставати учасником ринку пального та робити інтервенції через продаж запасів, але в умовах війни це нереально. В жодному разі не можна адміністративно встановлювати граничні ціни – це переважно закінчується фізичним дефіцитом пального.
Офіційно і антимнопольно
АМКУ здійснює заходи контролю щодо ситуації на ринку світлих нафтопродуктів. «За останні дні світовий ринок нафти і нафтопродуктів продемонстрував істотне зростання котирувань. Збільшились ціни на пальне і в мережах АЗС нашої країни. Антимонопольний комітет України здійснює заходи контролю щодо ситуації на ринках світлих нафтопродуктів з метою з’ясування наявності/відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях операторів АЗС під час підняття цін на початку березня 2026 року. В межах здійснення цих заходів Комітет 4 березня 2026 року направив учасникам ринків вимоги про надання інформації, необхідної для встановлення причин зростання цін. У вимогах встановлені максимально стислі строки надання інформації. Після її отримання Комітет здійснить оперативний аналіз наданих даних і у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції вживатиме відповідних заходів.
Разом з цим, зазначаємо, що ціни на світлі нафтопродукти не підлягають державному регулюванню, український ринок світлих нафтопродуктів повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, коливання світових цін позначаються й на вартості пального для споживачів. Підвищення вартості пального має загальноєвропейський характер і спостерігається не лише в Україні», – йдеться у повідомлені Антимонопольного комітету України
Дорожчає пальне — дорожчає проїзд. Дешевшає пальне – а проїзд?
Перевізники звернулися до Львівської міської ради із вимогою переглянути тариф на проїзд, заявляючи, що за нинішніх цін працювати стає фінансово неможливо. У мерії кажуть: підвищення 
тарифу може бути неминучим, однак сьогодні завдяки перевагам електронного квитка у Львові є варіанти, як це рішення можна відтермінувати до стабілізування ціни на пальне на ринку та прийняти зважене рішення опісля, інформує Львівська міська рада. Як повідомив на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради генеральний директор Концерну «Екопастранс» Ігор Самардак, з моменту останнього перегляду тарифів у Львові пальне подорожчало на 40%, що критично впливає на сферу перевезень. «Вартість пального становить 55% вартості тарифу. Тому існування в такому форматі для нас неможливе. Для нас прийнятним буде, якщо до кожного існуючого тарифу додасться 10 гривень. Якщо сьогодні ми не почуємо рішення, то завтра нам доведеться не виходити на маршрути», — сказав Ігор Самардак.
Водночас директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олег Забарило нагадує про те, що у пріоритеті міста — стабільна робота громадського транспорту і до кінця цього року оновити весь рухомий склад, аби усі автобуси у Львівській громаді були доступними, незалежно чи це приватний чи комунальний перевізник.
«Наше ключове завдання — зберегти якість надання послуг і не допустити зупинки галузі через здорожчання ресурсів. Попри фінансові виклики, ми не відмовляємося від стратегічної мети: до кінця року на всіх міських маршрутах має курсувати виключно низькопідлоговий транспорт. Ми аналізуємо всі можливі сценарії, які дозволять стабілізувати роботу перевізників та відтермінувати зміну тарифу», — наголосив Олег Забарило.
Тож місто стоїть перед вибором: підняття вартості проїзду вже зараз; зміна деяких умов у роботі е-квитка, щоб компенсувати витрати перевізників без зміни вартості квитка для пасажира.
Заслухавши озвучену інформацію, перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко наголосив, що місто має реагувати на ситуацію із зміною цін на пальне, утім, не може приймати необдуманих рішень.
«Ми розуміємо, що питання підняття тарифу, можливо, для компаній було б найпростішим. Але ми бачимо, що на сьогодні зарплати мешканців так не зростають, щоб вони мали змогу оплачувати усі тарифи. Тому підвищення тарифів — це крок, на який ми сьогодні не можемо піти», — сказав Андрій Москаленко. Відтак він дав низку доручень, які посадовці мають пропрацювати до 16 березня, щоб місто мало змогу втримати тариф на перевезення в громадському транспорті на теперішньому рівні.
«До понеділка, 16 березня, звернутися до всіх громад, мешканцям яких ми надаємо пільгові перевезення. За тиждень громади мають час прийняти рішення на відповідних сесіях щодо компенсацій за своїх пільговиків. Якщо буде компенсація, відповідно, будемо далі здійснювати перевезення; якщо компенсації не буде, буде запускатися процедура деактивації карток. Але одразу наголошу: це не може і не має стосуватися ні ветеранів, ні тих категорій, які визначені згідно із законодавством.
Наступне питання — якщо динаміка щодо вартості пального буде зберігатись, безоплатні пересадки можуть бути тимчасово призупинені, щоби втримати тариф. За тиждень прошу пропрацювати відповідні технічні можливості.
Тобто тариф ми не підвищуємо, але вживаємо всіх необхідних дій, щоб ситуація на ринку перевезень була контрольованою», — акцентував перший заступник міського голови.
Змінять роботу е-квитка і не видаватимуть «ЛеоКарт» новим категоріям пільговиків
У Львові тимчасово скасували дію пересадкового квитка, а також призупинили оформлення нових карток «ЛеоКарт» для нових користувачів. Крім цього, якщо прильвівські громади не компенсуватимуть перевезення пільговиків, міськрада не обслуговуватиме пільгових пасажирів цих громад. Відповідне рішення за рекомендацією міської комісії з питань ТЕБ і НС ухвалив виконком 10 березня, пише «Захід.нет».
Від останнього перегляду тарифів у червні 2025 року вартість пального зросла на 40%. Через це перевізники звернулись у міську раз з проханням підвищити тарифи на проїзд. Утім наразі міська рада відмовилась переглядати вартість проїзду у Львові, однак вирішила переглянути роботу транспортної системи. Ці тимчасові заходи дозволять компенсувати витрати перевізників без зміни вартості квитка для пасажира.
Зокрема, міська рада погодила:
призупинити безкоштовні пересадки у громадському транспорті з 11 березня до 11 квітня 2026 року. Це дозволить перевізникам отримати додатково близько 10 млн грн для закупівлі пального та забезпечення безперебійної роботи. Зміни не торкнуться абонементів;
врегулювати пільговий проїзд для мешканців інших громад: надати ОТГ час до 16 березня для укладення договорів з Львівською МТГ про компенсацію пільгового проїзду. Якщо угоду не укладуть, пільгові картки мешканців інших громад деактивують, і вони не зможуть користуватися львівським транспортом безкоштовно. Це дозволить міському бюджету зекономити близько 12 млн грн на місяць;
призупинити на період із 11 березня до 11 квітня прийом документів на оформлення пільгових карток «ЛеоКарт» для двох нових категорій пільговиків: пенсіонерів, які отримують виплати через втрату годувальника, та військових пенсіонерів за вислугою років.
Обмеження не стосуватимуться ветеранів війни, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих та дітей з інших громад, які навчаються у львівських школах – вони й надалі користуватимуться громадським транспортом Львова безоплатно.
Христина СЛЮСАРЧУК
