«Пошана» полеглих – відзнака людяності!
Вельми незвичну форму вшанування полеглих бійців нещодавно ввело командування 103-ї львівської бригади територіальної оборони. Окрім медалей, орденів та бригадних бойових відзнак запровадили нетрадиційну відзнаку пам’яті своїх бойових побратимів – «Пошана».
В коментарі «Ратуші» командир 103-ї бригади ТРО полковник Валерій Курко пояснив: «Ми ніколи не забуваємо про наших полеглих побратимів, які поклали свої голови на бойових і кривавих плацдармах Луганщини, Донеччини і Запоріжжя. Підрозділи ТРО воювали під Білогорівкою, Серебрянкою, Григорівкою, Миколаївкою, Стародубівкою, Дібровою, Лиманом, Сватово, Кремінною, Куп’янськом, Новоселівським, Стельмахівкою, Бахмутом, Гуляйполем, втрачаючи у цих двобоях з лютим ворогом найкращих з найкращих, бо саме тероборону створювали з добровольців, людей вмотивованих, яких, перепрошую за жорсткість висловлювання, не відловлювали на вулицях і тягнули силою в ТЦК. Я завжди мав за честь бути командиром саме такої бригади.
Вони здійснили справжній подвиг, коли вийшли з легким озброєнням проти добре підготовлених завойовників – і не пропустили їх в глибину країни. На жаль, дорогою ціною…
Особисто я і командири батальйонів намагаємось завжди представляти усіх достойних, живих і полеглих до бойових нагород, орденів та медалей, але, знову ж таки, на мою думку, довічної шани варті не тільки ті, хто загинув, прикриваючи з кулемета відступ групи чи був вбитий, бо до останнього патрона захищав свої позиції. Чимало бійців загинули від випадкового уламка ракети чи підриву на міні, обстрілу «Градами» та «Смерчами». Але ці люди теж герої, справжні герої, які своїми життями захистили свою батьківщину і свої родини, правильно? Саме з цією метою ми і вводимо «Пошану». Це лист-подяка, яку ми розсилатимемо в усі ОТГ, де проживали наші полеглі побратими, та в усі цивільно-військові адміністрації, які сьогодні керують життям наших громад. Родинам бійців-тероборонівців будемо розвозити ці «Пошани» по домівках. Офіцери і бойові побратими особисто вручатимуть цю бригадну відзнаку батькам, дружинам і дітям воїнів 103-ї бригади ТРО, висловлюючи слова вдячності за жертовність їхнього родича. Ми всі – солдати цієї війни, наше життя в руках Бога, командирів і випадковості, і всі прекрасно розуміємо, що життя – одне, і його не заміниш жодною відзнакою, але ми не повинні забувати навіть під час цієї найжорстокішої війни таку складову, як людяність. І саме наявність людяності у ставленні до солдатів чи до їхніх близьких і є однією з запорук нашої безсумнівної перемоги.
Такий вид пошанування ми вводимо вперше в ЗСУ. Дуже сподіваюсь, що така практика приживеться і в інших підрозділах, бо задум справді хороший. Хотів би висловити особисту вдячність бійцям 62-го батальйону ТРО з позивними «Пабло», «Художник» і «Волоцюга», які розробляли і втілюють цю хорошу ідею в життя. Вже на початку жовтня перші мобільні групи наших офіцерів і солдатів почнуть свій нелегкий шлях до помешкань родин тих, хто втратив на цій російсько-українській війні найдорожче, щоб хоч на мить полегшити їхні душевний біль і страждання».
Микола САВЕЛЬЄВ, ТРО, позивний «Волоцюга»
