«Ратуша»: видання з чистою інформаційною совістю!
ЩОРАЗУ, коли надходить час передплати, мене охоплює роздвоєність почуттів. З одного боку, страшенно не хочеться уподібнюватись трагікомічному персонажу, котрий зі сльозами на очах бурмотів: «Панове, я не їв шість днів!» А з іншого – я прекрасно розумію, що коли не достукаюсь до читачів видання, які є головним інвесторами нашої газети, то вже у 2026-му не один негідник радісно потиратиме руки, промовляючи: «Заткнулись! Нарешті, ці писаки заткнулись!!!»
З 2019 року ми живемо без ЖОДНОЇ ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ!!! Жодної. Хоча, згідно з Законом, вона мала б підтримувати газети, що пішли на роздержавлення саме в цьому році. Позеленілі від потуг догодити керівництву в Києві, отримавши ярлик на правління, місцеві платники данини хану і його посіпакам поставили на паузу не лише Конституцію, а й власну порядність… Важкі часи, на жаль, народжують не лише сильних людей, а й збивають у зграї лизоблюдів і непорядних.
Сьогодні – страшні часи. Найстрашніші, які лише можна собі уявити. Найгарантованіше, що ми можемо мати завтра – відсутність будь-яких гарантій. Для вас, ваших рідних, вашого житла і вашого «завтра». На нашій території стоять тисячні орди тих, хто прийшов перетворити це наше світле «завтра» на своє гниле п’яне болотяно-балалаєчне «сьогодні». І найнезрозуміліше – це чому Господь вирішив, що цю хвилю нечисті повинні зупиняти саме МИ?!
Країна, яка 11-й рік стримує чорні хвилі, що мають залити блювотинням рашизму спокійні долини бюргерів і виноградники любителів вина та сиру і яку з вигаданих підстав не беруть в Євросоюз і НАТО, держава, котрій пояснюють, що її втомлені бійці повинні старими «калашматами» відбиватись від «Іскандерів» і серед очільників якої невігласи перемежовуються зі зрадниками, яких оточують корупціонери…
Повірте мені, ексстрільцю 62 батальйону ТРО з позивним «Волоцюга»: ми обов’язково переможемо. Обов’язково. Ми ще не раз відчуватимемо відчай і безсилля, переживемо потоки брехливих улесливих політиків всеукраїнського та львівського масштабів і об’єднання фальшивих штабних героїв, нас до крику вразить страхітлива правда про тих, хто називав себе нашими вождями і біль від споглядання хлопців і дівчат, які не загинули, але назавжди лишились зраненим серцем в посадках цієї страшної війни…
І поряд з тобою, читачу, завжди будемо стояти ми – газетярі найдавнішої газети Львівщини, котру багато разів намагалися закривати, а її незалежність підім’яти під свою корупційну правду ті, кого дотепники називають «останніми з журналістських могікан», а гурмани від журналістики – «ратушанцями». Знаєте, чому наше гасло: «Ратуша» – інформаційна совість Львова!»? Тому що так воно і є. І буде завжди. Поки ми підтримуємо вас, а ви – нас!
А тепер – головне. Передплатний індекс газети «Ратуша» – 22188 в каталозі місцевих видань. Ціна річної передплати – 780 гривень в будь-якому відділенні «Укрпошти». Онлайн-передпалату можна зробити за посиланнямна нашому сайті. Триває вона до 20 грудня.
На жаль, радість прочитати наші прекрасні публікації мають лише мешканці Львова та Львівської області. Але цю насолоду матимуть в основному лише передплатники. Бо, як, вочевидь, помітили мешканці нашого регіону – ВСІ ГАЗЕТНІ КІОСКИ У ЛЬВОВІ ЗАКРИЛИ. Чому? Якщо ви справді це хочете знати – ще раз уважно прочитайте перший абзац.
Микола САВЕЛЬЄВ, головний редактор газети «Ратуша»
P.S. Перші – Є!!! першими в області “Ратушу” передплатили львів’яни Ігор Капустяк та Юрій Вівчар! Так має вчинити кожен! Принаймні кожен з тих, хто поважає своє місто, його історію і дух свободи, хто вірить у завтрашній день і в нашу перемогу!
