Як нами маніпулюють

Як нами маніпулюють

Ще раз переконайтесь: нас небезпідставно мають за «лохів»!

Думаю, всі вже бачили виступ президента України Зеленсь-кого, який 21 листопада, на День Гідності, недвозначно заявив, що його шантажують, вимагаючи виконати 28 пунктів реально ганебного «плану миру», який начебто написали в США. І Україна начебто стоїть на краю прірви, бо може через свою принципову позицію втратити свого основного партнера – США. А для того, щоб незламного президента зробити більш поступливим і примусити здати національні інтереси, в хід пустили компромат про злодійкувате оточення президента Зеленського, яке потужно розікрало 100 мільйонів доларів західної допомоги! Але згодом з?ясувалось, що анонсованого американського «мирного плану» просто… не існує! Цей фейк Зеленський і К НАВМИСНО запустили в неокріплі для критичного осмислення голови людей, щоб врятуватись від реальної загрози корупційного викриття, зманіпулювати, видатки чутки за реалії, посіяти паніку і перевести увагу суспільства на… гіпотетичну зраду.

Ситуація склалась таким чином, що поки емоційно вразливі та патріотично настроєні знищують одне одного коментарями в соцмережах, корупціонери, чиї імена ще не засвітились на «плівках Міндіча», активно підраховують і переховують вкрадене з бюджету. Погодьтесь, якщо немає офіційного документа чи прямої заяви — немає і теми для розмов і дискусій. Відсутність першоджерела в час війни не дає нам право на емоції й «срачі». Навіть якщо їхнім творцем і є президент України. Тільки факти. Усі 28 пунктів вкинув в американські медіа посланець Кремля Кіріл Дмітрієв. Саме для того, щоб надалі будь-які зміни на користь України виглядали як максимальні поступки з боку Путіна і К.

Цим вкидом тут же скористались Трамп і К, якого до стіни притискає скандал зі «списками Епштейна» і якому треба показати світові хоч якісь успіхи в царині «миротворчості». Після емоційної реакції на нього з боку Європи, Канади, Японії переговорна фаза увійшла в майже спокійну ділову фазу. Але було пізно – цей апгрейджений Уіткоффом і скорочений псевдомирний план підхопив на щит Зеленський і К, котрим потрібно було продемонструвати внутрішньому і зовнішньому глядачеві чергову порцію нескореності, заодно пояснивши посполитим, що звинувачення в тотальній зеленій корупції – лише політичні ігрища і не більше. І цей блеф частково їм вдався. Президент Зеленський із гарно підготовленою спічрайтерами трохи лицемірною промовою аж пробив на сльозу, примусивши на хвилину забути про Міндічгейт та недоторканого з якогось дива Єрмака, котрого недоброзичливці з НАБУ обзивають «Алібабою». Вочевидь, це через те, що ще недавно саме «Алібаба» та Зеленський намагались це НАБУ знищити. Найкраще всі нюанси маніпулятивної промови Володимира Зеленського проаналізувала на своїй сторінці юрист із 15-річним стажем, адвокат, людина, яка реально працювала у передвиборчій кампанії Зеленського в 2019 році в Ізмаїлі Ольга Колесніченко. Попри те, що пильні громадяни відразу ж звинуватили авторку в активній співпраці зі штучним інтелектом, але заперечити нею написане не зумів ніхто.

Отже, будьте уважні:

   «Коли сьогодні я відкрила звернення президента щодо «28 пунктів», які йому передала американська сторона, я зловила себе на відчутті, знайомому ще з 2021 року. Саме тоді я вперше почала дуже уважно слухати кожне слово у його промовах. У 2018 році я пройшла базовий курс профайлінгу в Одеській школі профайлера. Потім ці викладачі приїжджали до Ізмаїла, і я повторила курс уже глибше. А наприкінці 2021 року — під час карантину — прослухала розширену онлайн-програму. У той самий період я почала навчатися на медіатора, працюючи з техніками мовної поведінки, конфліктної динаміки і психології впливу.

Я не позиціоную себе як експерта. Але ті базові інструменти, які я вивчала, змінили спосіб, у який я слухаю публічні звернення. Саме тоді, у 2021 році, я вперше помітила, що в промовах президента з’явилася дуже специфічна структура — не просто політичні меседжі, а певна логіка впливу. Вона працює не стільки через зміст, скільки через форму подачі і емоційний стан, у який слухача вводить ця подача.

Пам’ятаю, як сказала тоді друзям фразу, яку досі пам’ятаю:

   «Хтось у команді президента захоплюється профайлінгом».

Певні прийоми повторювалися настільки часто, що я почала звертати на них увагу. Йдеться про те, що умовно називають «психологічними воротами» — ті мікромоменти, коли людина стає більш чутливою до меседжу, ніж у звичайному стані.

Коли я подивилася промову вперше — в мене був ступор. Перше, що відчуло тіло: ми всі помремо, все приречено, всі двері зачинено. Це було чисте відчуття страху й безвиході. І саме через цю емоційну реакцію я зупинила відео й почала читати текст по словах, по фразах.

І вже під час читання я побачила структуру, яка впливає на сприйняття та створює певний емоційний фон і підштовхує до потрібного висновку.

Тому розкладаю текст, мені хочеться показати — наскільки нами зараз маніпулюють. І як саме в цій промові президент намагається зняти відповідальність із себе — і перекласти її на нас. Тож розглянемо по пунктах.

1. Загальна мета звернення

Це не інформування.

Це — психологічна підготовка суспільства до важкого рішення, яке ще не озвучене, але вже укладене в рамку «неминучості».

Уся структура промови спрямована не на те, щоб щось пояснити, а на те, щоб:

• зняти відповідальність із влади,
• перекласти її на «обставини»,
• ввести людей у стан розгубленості, де будь-яке рішення влади видається єдино можливим.

2. Ключова маніпуляція №1: ДИЛЕМА БЕЗ ВИБОРУ

Його формулювання:

«Або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера. Або складні 28 пунктів, або важка зима»

Це називається MANUFACTURED DILEMMA — штучна дилема.

Психологічний прийом, коли людині нав’язують два варіанти, обидва погані, але…справжнього третього варіанту не дають.

В реальності завжди є більше можливостей. Але подача така, ніби вибір вже зроблено — між поразкою і ще більшою поразкою.

Чому це маніпуляція?

• Людину ставлять у позицію «меншого зла».
• Коли суспільство вже втомлене, воно погоджується на варіант, який здається «менш болючим».
• Таким чином важке рішення влади стає психологічно «легше проковтнути».

Це технологія, якою користуються перед непопулярними рішеннями.

3. Ключова маніпуляція №2: ПЕРЕКЛАД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА ЗОВНІШНІ СИЛИ

Він каже:

• «Найважчий момент нашої історії»
• «Тиск на Україну один із найважчих»
• «Можемо втратити ключового партнера»

Це — техніка externalization:

створення образу «зовнішньої сили», яка змушує робити вибір.

Що це дає?

• Влада виглядає не ініціатором рішення, а жертвою обставин.
• Будь-яке рішення потім можна подати як «нас змусили».
• Знімається відповідальність з конкретних осіб (президента, ОП, МЗС). Психологічно це працює так: коли відповідальність розмита — протест слабшає.

4. Маніпуляція №3: ЕМОЦІЙНА ЕСКАЛАЦІЯ ПЕРЕД КЛЮЧОВИМ МЕСЕДЖЕМ

У зверненні використано комбінацію:

• страх втрати партнера (Вашингтон),
• страх важкої зими,
• страх втрати гідності,
• страх втрати майбутнього.

Це техніка emotional overload — емоційне перевантаження.

Коли людину завалюють кількома страхами одразу, вона втрачає здатність мислити критично. Психіка входить у режим шукати порятунок, а не аналізувати суть. Після цього емоційного «накручування» подається ключовий меседж — прийняття важкого рішення, коли людина погоджується на те, що в іншій ситуації ніколи б не прийняла.

5. Маніпуляція №4: СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ «НЕМИНУЧОСТІ»

Фрази типу:

• «один із найважчих моментів»
• «ми стоїмо перед складним вибором»
• «треба прийняти рішення»

використовують техніку inevitability framing — рамка неминучості.

Сенс:

«Це станеться в будь-якому разі. Тому ваше завдання — не сперечатися, а прийняти». У такій рамці люди перестають шукати альтернативи, бо вірять, що їх не існує.

6. Маніпуляція №5: АПЕЛЯЦІЯ ДО ГІДНОСТІ ЯК ЗАМІНА ЗМІСТУ

Він каже:

• «втрата гідності»
• «життя без свободи й справедливості»

Гідність — дуже сильний психологічний тригер для українського суспільства після Революції Гідності.

З психології це називається шлях заміщення: коли складний раціональний зміст (28 пунктів, умови США/Трампа, реальні поступки) заміщується емоційною категорією, яку ніхто не може заперечити.

Замість того, щоб говорити прямо: «знаходиться план, який містить поступки Росії»,використовується абстракція: «щоб не втратити гідність». Переходить увага з конкретики на емоційний символ. Це робиться, щоб уникнути реакції суспільства на реальні деталі.

7. Маніпуляція №6: КОЛЕКТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Фраза:

«Україна стоїть перед вибором»

“Україна” — це узагальнення.

Не влада. Не ОП. Не президент. А «ми всі».

Це техніка розмивання відповідальності на всіх, щоб ніхто не міг сказати:«Це їхнє рішення, не наше». Після цього легше подати будь-яку угоду як «наш спільний вибір».

8. Маніпуляція №7: ЗМІНА ПОВІСТКИ – ВІД ВІЙНИ ДО ПСЕВДОМОРАЛІСТИКИ

Уся промова спрямована на те, щоб перевести дискусію:

НЕ «що таке ці 28 пунктів?»

НЕ «чи є там поступки Москві?»

НЕ «чи безпечно це для держави?»

А в площину:«ми мусимо прийняти складне рішення», «гідність», «партнерство», «зима», «вибір між поганим і гіршим». Це deviation strategy — стратегія відвернення уваги. Коли замість суті подають емоційні обгортки.

9. Психологічний портрет автора звернення

У цьому зверненні видно:

високу тривожність, страх втратити контроль, орієнтацію на зовнішню оцінку, спробу зменшити відповідальність за наслідки, прагнення перекласти провину на процес, а не на рішення. Це поведінка людини, яка опинилась між двома силами: внутрішнім суспільним тиском і зовнішнім тиском партнерів. І вона вибирає комунікаційну тактику, в якій головне — не сказати зайвого, не викликати бунту й водночас закласти фундамент для майбутнього непопулярного кроку.

10. Ключова маніпуляція №8: САМООБІЛЕННЯ ТА ГЕРОЇЗАЦІЯ

Це технологія, коли політик переводить увагу з реальних запитань на власну моральність. У кризові моменти вона використовується для заміни конкретики сакральністю, а відповідальності — «високою місією». У зверненні Зеленського вона проявилась у кількаетапній схемі.

1. Апеляція до присяги = сакралізація власної позиції

«Свою відповідь я дав ще 20 травня 2019 року…», «Для мене це не формальність. Це присяга.»

Це спосіб підняти власну позицію до рівня морального обов’язку, який не можна ставити під сумнів. Так критика автоматично перетворюється на «атаку на святе».

2. Створення образу особистої бездоганності

«Щодня я залишаюся вірним кожному слову.», «Я ніколи її не зраджу».

Це — самообілення, яке замінює реальні відповіді на питання: Які саме пункти плану неприйнятні? Які позиції Україна відстоює? Які ризики стоять у цих «28 пунктах»?

Моральна ідеалізація підмінює аналіз змісту.

3. Героїзація через обіцянку «боротьби»

«Я буду боротися…», «Я буду переконувати…», «Я буду пропонувати альтернативи…»

Це створення образу активного героя, який протистоїть тиску, хоча реальних аргументів чи альтернатив у промові не подано. Так формується емоційне відчуття, що «з нами борються», навіть якщо ми не знаємо — за що саме.

4. Заміна конкретики емоційною драмою

Це центральна функція технології: замість аналізу — «присяга»; замість позиції — «вірність»; замість стратегії — «боротьба»; замість відповідальності — «моральна місія».

Героїзація створює ілюзію правильності.

Самообілення — ілюзію чистоти. Разом вони знімають потребу ставити незручні запитання.

11. Підсумок: головні маніпуляції промови
12. Штучна дилема

(«або втрата гідності, або втрата партнера»).

2. Винесення відповідальності назовні

(«на нас тиснуть»).

3. Емоційне перевантаження

(страх, дефіцит, «важка зима»).

4. Рамка “неминучості”

(«ми змушені прийняти рішення»).

5. Абстракції замість конкретики

(«гідність» замість «умов плану»).

6. Колективізація відповідальності

(«Україна має вирішити»).

7. Відвернення уваги

(немає жодного слова про зміст 28 пунктів)».

А тепер на завершення. Дорогою до Женеви, де він в перспективі має можливість зустрітися зокрема і з головою української переговорної делегації Алі Бабою, пан Рубіо підтвердив: “план” є російським і не відображає позиції адміністрації Трампа. Він назвав план російською пропозицією, а не ініціативою США. І Зеленський, найвірогідніше, це знав. Сенатор-республіканець Майк Раундс, який підтримує Україну, пояснив, що США отримали документ-пропозицію від РФ і, як посередник, домовилися поділитися нею з Україною. І Зеленський це вже знав ТОЧНО. Та це не завадило йому виступити (відвертаючи увагу від Міндічгейту) з абсолютно маніпулятивною і залякуючою промовою на День Гідності. В своїй промові він, на відміну від благословенних часів 95 Кварталу, не згадував ні про Україну як повію, ні про ебонітові палички, які вибивають енергію з «майданівців», ні про сеньйора-Голодомора. Чому? Не ті часи. І нині в нього не та роль. Та й про 95 Квартал у зв’язку зі справою його співзасновника Тимура Мінідіча зараз в промовах ніхто намагається чомусь не згадувати…Щоб не образити іншого співзасновника?

Микола САВЕЛЬЄВ