Спалені дамби чи розвиток аквакультури?
Товариство мисливців та рибалок проти «Карпатського водограю»
«Хочемо завітати до вас на вихідні, подивитися, як годують та виловлюють рибу, насолодитися краєвидами» — «А не боїтеся, що трохи далі, за кількадесят метрів, стріляють?» — «Ой, тоді не приїдемо». Такі діалоги час від часу відбуваються в працівників рибного господарства ТзОВ «Карпатський водограй», що в місті Пустомити, з потенційними туристами. Приблизно з серпня по листопад на території водойм, які орендує підприємство, збираються члени Українського товариства мисливців та рибалок. Спираючись на рішення суду 2010 року та дозвіл Львівської обласної ради, члени УТМР влаштовують на території господарства галасливі полювання на качок.
Суд і апеляція
ТзОВ «Карпатський водограй» минулого року подало позов у Господарський суд Львівської області до ГО «Львівська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок» з приводу перешкоджання діяльності господарства. Суд ухвалив рішення на користь «Карпатського водограю», натомість мисливське товариство подало апеляцію в Західний апеляційний господарський суд. На 1 квітня заплановано чергове засідання з розгляду апеляції.
«Рішення 2010 року, на яке спирається УТМР, суд ухвалював за зовсім інших обставин. Відтоді змінилося законодавство, зокрема з 2014 року водні об’єкти не підлягають під суборенду. Але навіть маючи дозвіл обласної ради на 32 тисячі гектарів мисливських угідь, до яких входить територія «Карпатського водограю», УТМР усе одно мало б підписати з нами угоду. Вони ж запропонували її нам щойно після другого чи третього судового засідання, — розповідає генеральний директор ТзОВ «Карпатський водограй» Олег Габуда. — Змінився за цей час і статус нашого господарства. Тепер ми є селекційним господарством з розведення амурського сазана, а також вирощуємо червонокнижного осетра — стерлядь».
Постріли за 500 м від міста
Як усе відбувається? Після відкриття мисливського сезону господарство кілька місяців не може нормально функціонувати. Адже складно годувати рибу чи проводити інші роботи, якщо неподалік стріляють. Крім того, на ранок після вихідних робітники знаходять сміття та сліди вогнищ на дамбах, в очереті — вбитих качок. «Мисливці будують через річку мости, тому вона замулюється та вироджується. Затопили ділянки сінокосу, і мешканці не можуть скористатися своїми земельними паями», — додає наш співрозмовник.
Полювання, яке відбувається на території господарства, перешкоджає розвитку зеленого туризму, розширенню обсягів розведення риби, зокрема червонокнижних видів, адже немає змоги задіяти нові площі.
Варто також врахувати, що до міста Пустомити від території господарства — метрів 500. За словами працівників, мисливці порядкують не тільки на дальніх ставках, а підходять зовсім близько, навіть під ресторан на території, бо «їм можна».
Полюють на вихідних, а саме ці дні затребувані у сфері зеленого туризму. Екскурсії на водні господарства, де можна не тільки поспостерігати за процесом вирощування риби, а й помилуватися краєвидами, прогулятися вздовж ставів (площа господарства — 150 га) — затребуваний різновид популярного нині зеленого туризму. Найбільше туристів цікавить інкубація, годівля і виловлювання риби. У «Карпатському водограї» гостям пропонують ще й самим порибалити і навіть приготувати свій улов.
Червонокнижні та інші птахи, які потребують охорони
У своєму звіті про дослідження орнітологічної фауни ставкового господарства ТзОВ «Карпатський водограй» за червень — липень 2020 року орнітологи, кандидати біологічних наук Андрій Бокотей і Наталія Дзюбенко зазначають, що водойми господарства мають велике природоохоронне значення і є місцем розмноження і живлення 77 видів птахів. Науковці виявили, що на території ставків «Карпатського водограю» перебувають 5 видів, занесених до Червоної книги України, — орлан-білохвіст, нерозень, лелека чорний, лунь лучний, журавель сірий. Також є 10 видів із переліку, затвердженого рішенням Львівської обласної ради 2007 року про заходи з охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, три види, занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, два — до Європейського Червоного списку. Більшість видів підпадають під охорону в рамках Бернської, Боннської та Вашингтонської конвенцій.
Орнітологи фіксують зменшення щільності гніздування птахів, збіднення видового складу орнітофауни. Серед можливих причин називають багато факторів, від загальнокліматичних до антропогенних, зокрема раннього початку полювання на пернату дичину (друга неділя серпня), коли значна частина пташенят ще не вміє літати і гине від пострілів. Тому, наголошують науковці, потрібно вживати негайних заходів, насамперед припинити полювання на пернату дичину та покращувати умови гніздування птахів.
Перспективи розвитку
«Карпатський водограй» вирощує рибу (короп, товстолоб, стерлядь) за повним циклом, від личинок до товарної риби, годуючи її натуральним кормом. ТзОВ «Карпатський водограй» двічі визнавали найкращим господарством Львівської області, підприємство отримувало відзнаки від форуму «Агропорт» — за «Найкращі аграрні практики Львівщини у рибництві», від Львівської обласної державної адміністрації — «За вагомий внесок у відтворення цінних і зникаючих видів осетрових риб «Дністровська стерлядь» тощо.
На базі господарства проходять практику студенти профільних вишів із різних міст України, деякі з них залишаються для подальшої роботи, проводять наукові дослідження. Аспіранти Інституту рибного господарства працюють над виведенням нових порід риби, вдосконалюють раціон та годівлю риби.
«Що хочуть залишити після себе мисливці і що пропонуємо ми? Спалені дамби, багато вбитих качок в очереті, розкидані по території патрони та гільзи? Чи розвиток аквакультури та зеленого туризму, виробництво якісного продукту, розведення рідкісних видів риб, можливість навчальної практики для студентів і наукової діяльності для дослідників?», — риторично запитує генеральний директор підприємства Олег Габуда. І резюмує: «Якщо рішення буде на нашу користь, а ми впевнені, що закон і здоровий глузд на нашому боці, то очікуємо на різні варіанти розвитку подій. Як і на той, що мисливці знову прийдуть на наші стави і відкриють сезон полювання. Але в нас тоді буде підстава викликати виконавчу службу, щоб у рамках закону захищати своє господарство».
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
