Температурний рекорд у переддень буревію
Інститут міста: «дослідження» вже дослідженого?
У переддень буревію у Львові, 24 червня, синоптики Львівського регіонального гідрометцентру зафіксували 32,4єС тепла, що є абсолютним рекордом за всі 75 років спостережень. Про це повідомила «Захід.нет» керівниця відділу метеопрогнозів Львівського регіонального гідрометцентру Олена Смалюх. За інформацією синоптиків, востаннє температурний рекорд на Львівщині побили 24 червня 2016 року — тоді температура повітря становила 29,7є.
Інститут міста, структурний підрозділ Львівської міської ради, виміряв цього дня температуру поверхонь у центрі Львова з 16:00 до 18:00. «Місто є вразливим до кліматичних умов. І кожен із нас міг це відчути, адже впродовж тижня у Львові спостерігалося таке явище, як теплова хвиля. Це аномально високі температури повітря, які становлять небезпеку під час тривалого перебування на вулиці. Які поверхні є найгарячішими та де найкомфортніше перебувати у місті в спекотні дні, ви можете переглянути у результатах нашого дослідження», — зазначають на фейсбук-сторінці комунальної установи. Наприклад, на поверхні автівки зафіксували 73, 5 0, на бруківці проїжджої частини — 55, 5 0, на тротуарі під деревами — 27, 1 0, на траві у сквері — 24,3 0.
У коментарях до цього посту львів’яни зокрема дивуються, чому давно відому фахівцям інформацію подають як результати «дослідження», ще й реалізованого за кошти платників податків.
Taras Vavrykovych: «А що, тепер хто хоче, то може себе називати інститутом? Повна руїнізація стандартів. Ці заміри давно відомі і є в навчальній літературі з містобудування, чого кошти громади марнуємо?»
Андрій Єременко: «Таке питання, а що це дає? Ну класна картинка, тепер знаю температуру бруківки, трави, та машини. Що далі? Сипати землю на машину? Чи ці рекомендації будуть враховані в містоплануванні?».
Maksym Terletsky: «За цим іде розробка планів щодо адаптації міста до змін клімату і подальше впровадження природоорієнтованих та кліматично-нейтральних рішень у Львові. А за цими рішеннями — комфортніші умови для життя у місті, зменшення негативного впливу міського середовища на клімат і (…тут дуже довге пояснення…) покращення економічного добробуту мешканців також».
Vita Lazorkina: «Отримання таких даних дуже потішили спільноту фейсбуку, фахівцям вони були відомі давно, але хто їх враховував?».
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
Фото Інституту міста
