Теракт на Каховській ГЕС: наслідки для екології
Друга за масштабом техногенна катастрофа в історії України – так вже охрестили підрив росіянами гідроелектростанції у Новій Каховці. Руйнування дамби на Каховському водосховищі 6 червня призвело доруйнівних наслідків для всього регіону: під водою опинилися кілька десятків населених пунктів, тисячі людей з обох берегів Дніпра втратили усе майно.
Кількість постраждалих у цій трагедії оцінити поки ніхто не береться. Адже більшість підтоплень стались саме на окупованій росіянами території. Водночас, окрім лиха для місцевого населення, терористичний акт завдав непоправної шкоди і для української природи. Збитки для екології, за підрахунками уряду, вже сягнули 55 млрд грн. А вартість повного відновлення станції оцінюють у 2 млрд євро (водночас є думкаекологів про те, що відбудовувати ГЕС не потрібно). Докладніше про наслідки російського екоциду на Херсонщині – в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
З аграрного регіону – в пустелю
Херсонщина – традиційно “овочевий” регіон – може перетворитись на пустелю, вважають в уряді. Справа в тому, що клімат півдня України є доволі спекотним, а дощі влітку – майже відсутні. Вирощування тисяч тонн продуктів у цій частині держави відбувалось завдяки системам зрошування. Воду забирали із водосховища. Нині практично вся система зруйнована. Постраждали і сусідні області.
“Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі. Без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії та водокористувачі, а й джерела питного водопостачання населених пунктів”, – повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Тонни мастила в Дніпрі
До 450 тонн мастила вилилось у Дніпро внаслідок підриву греблі на Каховській ГЕС. Це вплине на якість питної води в багатьох регіонах. Однак це не весь обсяг хімікатів, яким може забруднитись Дніпро.
“Забруднення паливно-мастильними матеріалами від потрапляння з автозаправних станцій. Велике питання – склади агрохімічної продукції, агрохімікати, пестициди, які можуть потрапити. Склади промислових підприємств. Це буде великий вплив, на жаль, на навколишнє середовище на багато десятиліть”, – пояснив Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції під час брифінгув Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Під загрозою – рибне господарство
Мор риби, яку викинуло хвилею із водосховища, в регіоні спостерігали із перших днів катастрофи. В Мінагро прогнозують: збитки для рибної галузі можуть сягнути 95 тисяч тонн лише дорослих особин, що еквівалентно близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі всіх біоресурсів становитимуть до 10,5 млрд грн.
Водночас екологи вже відстежують наслідки техногенної катастрофи і для Чорного моря. Внаслідок потрапляння туди води з водосховища море почало опріснюватись, повідомилив Держекоінспекції. Рівень солоності води на деяких пляжах Одещини знизився втричі. Це також може призвести до мору риби.
Загинуть і десятки інших видів фауни. Затоплена Нова Каховка і територія вниз до Дніпро-Бузького лиману входила до Нижньодніпровського природного парку – пояснює еколог Владислав Балінський. “На цій території проживали сотні видів тварин, рослин, комах і як мінімум 70 видів тварин і 30 видів рослин внесені в червоні списки Європи, України та області”, — зазначив еколог.
Частково може бути підтоплена Кінбурнська коса, розташована на території Чорноморського біосферного заповідника, який знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Це локація з понад столітньою історією природоохоронних традицій, що є домівкою для більше сотні видів птахів та понад семи сотень рідкісних рослин може втрати частину своєї унікальної флори та фауни.
Підготувала Катерина ДОБРОВИЧ
до теми
Загине до 70-80% особин більшості біотичних груп
Мишівка
Мишівка Нордмана, сліпак піщаний, ємуранчика Фальц-Фейна– жертви чергового злочину росії. Більша частинавсіх цих тварин в Україні цими днями потонула внаслідок теракту на Каховській ГЕС, який здійснила армія росії. Поруч із страшними стражданнями та жертвами серед Українців розгортається також жахлива екологічна катастрофа, де гинуть тисячі тварин, пише на своїй фейсбук-сторінці Дунайсько-Карпатська програма.
Сліпак
До 70% території, де мешкали ці дрібні істоти, затоплені. Вони не встигнуть мігрувати. А ті, що встигнуть, навряд чи зможуть вижити на новому, не придатному для цього місці. За оцінками дослідника ссавців Нижньодніпровщини, наукового співробітника Київського зоопарку та Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Михайла Русіна, більша частина популяцій цих видів може зникнути. Неминуча загибель чекає і інші тисячі видів: ссавці, безхребетні, павукоподібні, рептилії, рослини.
Емуранчик
Питання міжнародних колег до нас, чи це “екоцид”? Ми відповіли, що самі робіть висновок, у ситуації, коли водно-болотні угіддя на мегамасштабній території близько 400 кілометрів вздовж Дніпра та завширшки 10 – 30 км зазнали колосальних змін. Відбулася зміна форми поверхні водно-болотного угіддя протягом дуже короткого проміжку часу: в одному місці скоротилася, і іншому – розширилася.
Види змушені були піти з одних умов і потрапили в абсолютно нові незрозумілі для них умови, до яких вони не пристосовані, тож не зможуть там вижити. Загине до 70-80% особин більшості біотичних груп.
Фото бобра, що блукає вулицями Херсона,– ілюстрація жахливих умов, у яких опиняться тварини, що змогли пережити підняття води, але мають дуже малі шанси на виживання надалі – адже вони просто не зможуть знайти їжі та сховку. Адже їхні природні комплекси зруйновані.Йдеться не лише про ту територію, що нижче, але й вище за течією.
Зараз триває період розмноження птахів. Потомство усіх водоплавних птахів, що гніздяться на мілководді, здебільшого загинуло. Місця гніздування та харчування критично змінені. Всі вони змушені шукати нових місць. І хоча поверхня води збільшилась, харчування там немає і вода забруднена.
Рівень води через теракт російської армії швидко та критично впав вищеза течією. А отже, осушилися прибережні смуги, де саме в цей період нерестилася риба. Вже зараз видно сотні гектарів із мертвою рибою, місцеві громади намагаються їх врятувати. Більшість зрошувальних систем залишилися без води, що значно вплине на врожай. Рівень солоності водив нижній частині Дніпра зросте і це надалі матиме довготривалий вплив на сільське господарство регіону.
