ТЕРАКТ

Терористка Ірина Савєтіна стверджує: вона… не знала, що це вибухівка!

Перед вами уламок старого чавунного смітника, який був рознесений вибухом на друзки під час скоєння у Львові теракту на вулиці Данилишина, 20 в ніч на 22 лютого. Скажіть, який бронежилет чи шолом можуть захистити від таких уламків? Тим паче, що в місця закладки одна з диверсанток (а вона точно провертала цей теракт не сама!) заклала ще й чимало гайок, болтів і цвяхів, які мали підсилити силу ураження…

Відверто кажучи, Львів в останні роки війни розслабився. Очікування нічних тривог з прильотами ракет і шахедів потрошку ввійшли у звичку, похоронні кортежі з героями, хай як це печально, теж стали звичними, а на інформацію спецслужб про те, що вороги намагались вчинити теракт на львівському вокзалі чи підірвати Будинок офіцерів – львів’яни реагували фригідно, мовляв, ну не підірвали ж? Але цього разу диверсія ворога вдалась. Все було продумано до дрібниць, а те, що в цій криваві грі спецслужби Росії пожертвували агентом,  пішаком, завербованою через Телеграм мешканкою Костополя Рівненської області 33-річною Іриною Савєтіною – лише дрібниця, що їх абсолютно не хвилює.

Всі деталі диверсії теж були продумані до дрібниць. 22 лютого близько 00:30 на спецлінію 102 з Харківської (!!!) області надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина, 20 в середмісті Львова двох невідомих, які, мовляв, зламали двері. Підійшов піший патруль національних гвардійців. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався перший вибух. Саме в цьому екіпажі загинула Вікторія Шпилька, а її напарник і зараз у важкому стані. Після першого вибуху з’їхалось понад 7 патрульних машин. Коли на допомогу до колег приїхало підкріплення – дистанційно запустили на підрив другий саморобний заряд.

   В перші ж хвилини стало зрозуміло: ТАКОГО Львів ще не бачив. Окрім загиблої Вікторії Шпильки, кількість поранених сягнула 25 (з них троє донині у важкому стані в реанімації). Серед поранених – підліток. Осколками було пошкоджено патрульний і цивільний автомобілі. Як пізніше розповіли мені втаємничені, українські спецслужби спрацювали вельми професійно – довелось піднімати навіть квадрокоптер, щоб визначити, звідки саме могло вестись спостереження за місцем проведення теракту. Слідство встановило особу, яка телефонувала з Харківщини. І ця робота дала свої плоди. Ворог з РФ продумав все максимально чітко: майбутнє місце диверсії онлайн відслідковувалось. Жінка, котра закладала заряди, отримала консультації від кураторів з їхнього виготовлення теж онлайн  – їй давали гарантію, що її ніколи не затримають, але вона має встановити вибухівку, яку встановила у вказаних місцях, і тоді втекти звідти на таксі. Що цікаво, один заряд вона заклала раніше, ще два – вже вночі. Національна поліція опублікувала відео, на якому видно, як жінка, вбрана у чорний одяг, закладає вибуховий пристрій у сміттєвий бак на вулиці Данилишина. Вона не вельми поспішала, вірогідно, знаючи, що скрізь у центральні частині Львова ведеться відеоспостереження. Нюанс: у Львові терористка проживала ще з вересня 2025 року!

Так, Львів, на жаль, розслабився. У лютому 2022 року, для прикладу, Львові жителі були зібраними, обережними, інколи сигналізували про якісь незрозумілі намальовані хрести на будинках і дорогах, але одночасно громадяни самоорганізовувались і відстежували багато підозрілих речей у місті, інформуючи про них спецслужби. Сьогодні львів’яни якось знову «усталі от войни» й інколи просто лінуються робити елементарні речі, котрі можуть врятувати їх і їхніх дітей. Полишений кимось рюкзак, дивні питання від перехожого про розташування військових об’єктів, нетипова поведінка і навіть зброя в салоні не викликають у містян жодних емоцій чи сплеску пильності. Мовляв, війна – це там, на Сході. Всі «забили» на комендантську годину, на працюючі нічні клуби, сотні людей милуються нічним Львовом, не особливо переймаючись навіть тривогами!

Держава потребує ефективної інформаційної політики, жорсткої протидії російському впливу та мережам, бо часто навіть там, де можна вести інформаційні атаки, Україна відсиджується в глухій обороні. А це тривожно. Бо від дитини, яка читає рашабота, до юнака, який за гроші підпалює автівку ЗСУ – шлях дуже короткий. Якщо цьому не чинитимемо протидії – будемо приречені лише споглядати втілення путінських сценаріїв.

   У вівторок на площі Ринок у Львові відбулось прощання з тілом Вікторії, котру поховають на батьківщині – на Волині. Про загиблу відомо, що саме з Волині разом з батьками переїхала в Херсон. Закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ і стала працювати в патрульній поліції спершу на Херсонщині, а з 2023 року на Львівщині. Її чоловік також патрульний, з яким вони разом служили та мріяли про майбутнє. Вікторія – донька Олександра Коцурського з Армійської авіації, який воює з 2014 року.

На мою думку, цього разу терористи припустили тієї ж помилки, котру допустили вбивці Ірини Фаріон та Андрія Парубія – вони не врахували кількість відеокамер у Львові, через які легко було вирахувані шляхи кілерів. Так сталось і цього разу, відпрацювали маршрут руху терористки – і жінка-підривник сама була в шоці, як швидко її схопили поліцейські разом з прикордонниками 7 прикордонного Карпатського загону – і відразу ж почала давати покази в прокуратурі! Шоком стало те, що рашисти обіцяли їй за масові вбивства лише… 60 тисяч гривень (!!!), якими вона хотіла покрити свої борги за банківським кредитом! Але дали кошти лише на вибухові компоненти. Замовник називався Марком і все контролював через Телеграм. Тепер вбивця каже, що… не знала, що це вибухівка!

Після теракту (незважаючи на те, що «закладницю» вже було затримано всього лише за 10 годин після скоєного в Старому Самборі) почалась друга фаза цієї спецоперації Росії – інформаційна. Тут дуже гарну характеристику цьому етапу дав львівський журналіст каналу «Перший Західний» і мій бойовий побратим Віктор Біщук: «Не знаю, як ви, а я бачу чітку послідовність. 1. Теракт у Львові був задуманий та реалізований саме проти працівників поліції. 2. Одразу як тільки задум спрацював, поліцейські були поранені, а одна із них загинула, в соцмережах розгорнувся другий етап цієї кампанії. Тисячі ботів (і, на жаль, десятки реальних дов…бів) почали масову кампанію «ну, поліція – то не шкода». Це вкладається в довгострокову ціль російського задуму в Україні – максимальне поглиблення недовіри до будь-яких державних структур; розрив соціальних зв’язків та взаємодій; Ворог діє системно і цілеспрямовано – б’є по унікальний суперсилі українців – здатності об’єднуватись та діяти спільно. Це те, що врятувало нас в 2014 та 2022. Кремль чітко ідентифікував це і працює на усунення цього фактору. Майте це на увазі, коли бачите (або пишете) коментарі в фб-інсті-тредсі».

А інформаційна кампанія почалась в найкращих традиціях роспропаганди! Окрім 80 відсотків рашаботів, котрих легко ідентифікувати за фразами «Люди ж не постраждали, бо мєнти – не люди!», «Будуть знати, як бусифікувати!», «Це влада зробила підрив, щоб закрити Телеграм і врятувати поліцію від фронту!» і вже мемне «А Россия тут при чем?!», включились і корисні ідіоти. Реальні люди, котрі з живих акаунтів пишуть такий невимовний жах і дикість, зичачи смерті і поліції, і працівникам ТЦК, і тим військовим, які висловлюють родинам постраждалих співчуття, начебто самі працюють на Першому каналі в Скабєєвої! Наразі частину з цих оракулів може зупинити простою фразою: «Цю акцію провели російські диверсанти. Ти їх захищаєш?!», а декого спроможне спинити лише СБУ!

Як написала журналіст «Еспресо.Захід» Ярина Коваль: «Чергувала нині вранці на новинній стрічці, писала про теракт в моєму рідному Львові… І знаєте, роботу вже давно завершила, а ходжу причмелена… Не через те, що ворог не спить – ми всі це і так знаємо. Не через те (слава Богу, уже затримане) падло, яке цей теракт здійснило і заслуговує найжорсткішого покарання за законами військового часу. І навіть не через те, що такого, на жаль, ще буде, поки орда та її керовці не передохли… А через дорогих співвітчизників. Люди, котрі пишуть у коментах під дописами на цю тему, що “їм (тобто українській поліції) так і треба, кровопивцям”, ну і щось схоже, ви – серйозно? Ви й справді бачите сатисфакцію для власного боягузтва, образ, страхів чи чого там іще у смерті 23-річної дівчинки?!»

Ці люди просто не усвідомлюють, що в своїй нестримній ненависті і зловтішанні вигаданою в Росії «помстою поліцейським» – вони на боці ворога! Який свідомо хоче знищити, розділити, посварити між собою українців, а вони йому в цьому допомагають. Мета Раші – залякати населення, посіяти хаос, спричинити дестабілізацію і внутрішнє протистояння. Саме тому ботоферми Раші підкидають недумаючому піплу версії, що терористка «мстилась ТЦК і їхнім поплічникам-поліцейським» за брата, батька, сина – потрібне підкреслити. Аналітик Юрій Гончаренко називає Львів серед лідерів поширення ворожого впливу, такі ж сильні центри, за його словами, діють у Вінниці та Луцьку. Тобто діють групи людей, які постійно налаштовують суспільство проти мобілізації, ТЦК, військовослужбовців, поліції. На те, що це російський слід, вказує те, що теракт відбувся у комендантську годину, щоб можна було сказати, що крок не проти цивільних, а проти поліцейських, вважає львівський аналітик. Росія це хоче подати, що це «народні месники» у Львові, які думали про те, щоб не зачепити цивільних. Паралельно з цим поширюється наратив про те, що українське суспільство веде боротьбу всередині країни, проти мобілізації та інших речей. Росія хоче показати, що українці перейшли від нібито обурень, блокування ТЦК, машин до більш активного повстання. У принципі до цього є заклики в тік-тоці, пабліках давно. І ми маємо випадки вбивства військових в Україні. А сьогодні поліцейських.

Дружина загиблого військовослужбовця Ольга Дрозд написала, що «кожен з нас розуміє, що ворог б’є не лише по об’єктах  він б’є по довірі до людей у формі».

   Толковий аналіз довелось прочитати у військового та громадського діяча, генерал-майора запасу СБУ, заступника голови СБУ з березня 2014 року по червень 2015 року, директора Агентства з реформування сектору безпеки, експерта з питань національної безпеки Віктора Ягуна: «Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовують для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014–2015 роках. Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб. Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС. Будь-який теракт там – це сигнал: “Ми можемо дістати вас навіть на заході Україні”. Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі. Третій висновок – це операція в синхроні з ракетно-дроновими атаками РФ. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. Кремль давно працює за моделлю “удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія”. Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали ТЦК та СП, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження. П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези “в Україні хаос”, “терористи всередині країни”, “Захід України небезпечний”, “держава не контролює ситуацію”. Це стандартні ІПсО-індикатори. Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів. Що важливо розуміти стратегічно. Росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії. На мою думку в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах, особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії. Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про «хаос в Україні». Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням — пояснювати схеми вербування і провокацій. І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети».

Ще одну версію причин цього теракту обмалював блогер Сергій Марченко: «Терористичний акт росіян проти поліції у Львові спрямований не на розпалювання ворожнечі, як пишуть деякі автори, а зовсім на інше. Справжня мета теракту – зниження обороноздатності в тилу шляхом ЗАЛЯКУВАННЯ поліцейських. Мета російських кураторів – створити сприятливі умови для виконання терактів, щоб поліція не заважала. Саме тому цей теракт спрямований проти поліції і замаскований під звичайний виклик, яких поліція щодня відпрацьовує тисячі по всій країні. Ботоферми підключені для резонансу, щоб поліцейський в Миргороді і Ужгороді однаково боявся їхати на виклик, бо кожен виклик може стати фатальним. Якщо задум вдасться, поліцейські будуть намагатися піти з вулиць, надаючи свої міста в повне розпорядження тупоголових малоліток, які продають свою країну російським кураторам за 500 доларів. В попередньому пості я назвав тупими покидьків, які бажають смерті українським поліцейським не просто так. Вони тупі, бо не розуміють, що радіючи теракту у Львові, вони, по своїй тупості, радіють зниженню рівня своєї власної безпеки. Росія готує диверсійний терор в тилу України. Важливо розуміти, що ми тут всі в одному човні. Разом з поліцейськими, депутатами, чиновниками, суддями і прокурорами. Бо бомба не вибирає, кого вбивати. Вона вбиває всіх, хто опиниться в поганому місці в поганий час. Під ударом всі ми. Бо це війна. І московити хочуть знищити нас всіх. Ніби й просто, а до когось навіть за чотири роки після повномасштабного вторгнення не доходить».

Микола САВЕЛЬЄВ