Україна — мілітарна.
Що в образі богині-воїтельки?
«Під час Майдану я почав більше малювати, і це пов’язано з волонтерською діяльністю. Також перестав боятися політичних тем — якщо в період Помаранчевої революції ще намагався дистанціюватися, то після Євромайдану стало зрозуміло, наскільки політика впливає на життя. На Майдані навчився малювати швидкі роботи, створювати недбалі скетчі, соцмережеву онлайн-творчість як реакції на якісь події», — розпочав свою зустріч художник Олександр Ком’яхов у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану в Києві, де нині експонують виставку «Мистецький Барбакан. Ретроспекція» і де представлена серія його графіки «Учасники».
Почалося все з мемів, а саме з обігрування кадру з фільму «Вій», де Хома Брут захищається від панночки колом із зірок із прапора Євросоюзу: «22 листопада 2013 року ще були настрої побороти відкат євроінтеграції, тому й створив такий мем. Були також меми з міліцією, яка лузала «сємки» — це давало усвідомлення, що їхнє несерйозне ставлення нам на руку».
«Тоді ще малювали в стилі карикатур журналу «Перець», а меми називали фотожабами й демотиваторами. В одній із серій мемів — «українізував» політиків, домальовуючи їм шевченкові вуса — Олегові Ляшку, Петру Порошенку», — додає митець. Художник реагував на тогочасні події, як-от після побиття журналістки Тетяни Чорновол малював її портрет.
З початком війни далі рефлексував у соцмережах, творячи візуальну контрпропаганду, зокрема серію плакатів: «Мир народжується у розпечених дулах гармат», «Мир проростає на могилах ворогів», «Мир прилітає на крилах винищувачів», «Мир настає тільки після перемоги».
За словами митця, проєкт «Учасники» починався з не-учасників — з ілюстрацій до статті Андрія Приймаченка про людей, які були проти Майдану і які до нього ставилися індиферентно: «Мєнт, який нудиться на посту, тітушка босоніж між квітами, продавчиня, яка робить у ятці каву. Всім їм скучно, а майданівцям — весело». Потім з’явилися «Учасники» — герої Майдану, які відтворювали образи-архетипи, розкривали функцію майданівця. Дехто впізнав себе на цих картинках.
Візуальна волонтерка поширилася на гуманітарну сферу. Олександр Ком’яхов ілюстрував мініенциклопедію «Історія українського війська» (від Трипілля до АТО) проєкту LIKБЕЗ. Зацікавлення мілітарною історією спонукало реалізувати проєкт «Україnіка» — принти з інформацією про відомі битви — Крути, Хотин, ДАП, Грюнвальд, Конотоп. У фотосесіях беруть участь ветерани і ветеранки. За словами художника, бійці та бійчині надихають на подальші такі проєкти.
Олександр Ком’яхов — автор графічного роману «ТАТО» (в назві закладено абревіатуру АТО), на основі якого створена розташована нині на майдані Незалежності виставка «Мальована історія Майдану». Історія, яка відтворює протистояння — соціальне, політичне і сімейне як віддзеркалення, вигадана, а образ головної героїні — збірний, написаний зі знайомих волонтерок, з доньок-підлітків художника, з його власних переживань у підлітковому віці. Натомість локації, хронологію митець намагався відтворити документально, малюнки містять багато реалістичних деталей: «Перекроював сюжет, щоб він відповідав подіям: коли сніг випав, коли автобуси приїхали, де стояли намети. Шукав ці локації на фотографіях, з’ясовував, що, коли й де відбувалося».
Художник розповів про образ вигаданої героїні роману — «металевої баби», цитує gazeta.ua: «Створив богиню-воїтельку, якої не було в нашому пантеоні. Металева відьма — вигаданий містичний персонаж, схожа на індуїстське божество Калі чи на богиню війни з ірландської міфології Моріган. Потрібен був яскравий образ, який би розкривав тему війни, насильства. Зобразив його в жіночій подобі — можливо, щоб відійти від сприйняття України як дуже мирної, квітучої, «гоголівської», коли це тільки хлібосольство. У сприйнятті росіян — це південна приємна атмосфера, де тебе смачно нагодують, де красиві дівчата, чепурні садочки. Насправді це територія, де стикались імперії, проходили орди, де постійно була війна. І ця мила для стороннього спостерігача Україна може бути жорстокою «тьоткою», яка відріже серпом те, що стирчить, тому, хто зазіхає на цю землю».
Друга частина графічного роману буде про події на тлі російсько-української війни.
Підготувала Наталя ДУДКО
Довідка. Сашко Ком’яхов — український ілюстратор і коміксмейкер із київської родини художників. Працював у галузях ілюстрації книжок, підручників та періодичних видань, анімації, настільних ігор, ігрової індустрії та кіно. Співпрацював з НХМУ, Мистецьким Арсеналом, проєктом «Лікбез. Історичний фронт», із фондом «Повернись живим», Національним музеєм Революції Гідності як художник та куратор культурно-освітніх проєктів. Співзасновник освітніх спільнот «Ілюстрактор» та «Comicsoda». Засновник проєкту «Ukrainika» про популяризацію мілітарної історії. Працює художником у Національному музеї Революції Гідності.
