Євробачення-2022: ложка дьогтю від журі
Український гурт «Kalush Orchestra» з піснею «Stefania» здобув перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення». Друге місце посіла Велика Британія, третє Іспанія.
Після виступу «Kalush Orchestra» закликав світ врятувати «Азовсталь» і Маріуполь. «Help Ukraine, Mariupol, hepl Azovstal! Right now», – вигукнув засновник гурту та соліст Олег Псюк після завершення виступу у фіналі, попри те, що таку заяву могли розцінити як політичну й дискваліфікувати гурт.
Однак радість від перемоги для значної частини українців зіпсувало голосування українського журі, яке, на відміну від глядачів, поставило нуль балів Польщі та Литві – країнам, які дуже підтримують Україну під час російсько-української війни.
Склад журі від України: Вадим Лисиця – голова журі, український продюсер, звукорежисер, Андрій Капраль – співак, соліст вокальної формації “Піккардійська терція”, лауреат Шевченківської премії, заслужений артист України, Ірина Федишин – українська попвиконавиця, Андрій Яцків – мультиінструменталіст, диригент, художній керівник Академічного інструментального ансамблю “Високий Замок” Львівської національної філармонії, отримав відзнаку “Gremmy” як продюсер за найкращий саундтрек 2019 року до серіалу “Чорнобиль”, Лук’ян Галкін – український кінознавець та кінокритик, виконавчий продюсер телеканалу UA:КУЛЬТУРА.
Українські соцмережі вибухнули обуренням щодо таких оцінок з боку журі. «Пробачте нам, поляки, за українське конкурсне журі!», – фейсбук і твіттер розірвав флешмоб вибачень, пише «Захід.нет». Негативно про результати голосування відгукнувся і міністр культури України Олександр Ткаченко, який заявив, що «поставити Польщі та Литві 0 балів – дуже соромно».
Після скандалу та хвилі хейту в соцмережах члени журі публічно пояснили, як проходило голосування і чому Польща не отримала високих балів від України. Голова журі Вадим Лисиця наголосив, що усі члени журі голосували таємно поставили конкурсантах ті оцінки, на які вони заслуговували. Андрій Яцків пояснив, що українське журі поставило Польщу на 11 місце серед 24-х учасників, але це не дало жодних балів країні, бо в ефірі «Євробачення» оголошують лише 10 перших місць.
Польська аудиторія «Євробачення» подякувала українським глядачам за високу оцінку виступу свого виконавця, водночас, пише «Захід.нет», за інформацією Polsatnews, частина польських користувачів соцмереж теж, як і українці, обурились голосуванням журі: «Багато людей сподівалися, що [українці] цілком символічно “подякують” за неоціненну допомогу, яку поляки надають біженцям. Однак цього не сталося. У Twitter з’явилося багато розчарованих коментарів фанатів». Інша частина користувачів з Польщі вважають, що журі має оцінювати виступи по суті. «Якщо українське журі вирішило, що Польща не має права на бали, вболівальники змагань мають прийняти це», – наголошує Polsatnews.
з коментарів у соцмережах
Лідер рокгурту «Друга ріка» Валерій Харчишин:
– Вадим Лисиця. До і протягом Революції гідності, а згодом певний час після анексії Криму працював у Московії директором одного з напрямів Warner russia.
Це саме той лейбл Warner russia, який свого часу викупив Блаватнік (за чутками за гроші путіна – 3 млрд $), аби просувати російскую музикальную культуру і рускій мір во всьом мірє і світі. Саме цей Warner russia, що запалив та експортнув до нас, прямісінько із маскви, нових «українських зірок».
Так, дорогенькі, протягом останніх років фінансування, контракти, підтримка у цих українських зірок була саме з Warner russia і в Україні через свого представника компанію Best Music. Напряму або через посередників. Впевнений, що вони досі не розірвали контракти.
Вадим Лисиця протягом останніх років неодноразово літав до Москви – звітувати про свої творчі здобутки зі Світланою Лободою як музичний продюсер та звукоінженер її лайви на найбільших аренах раші.
Письменниця Оксана Забужко:
– Краків. Ранок. Польські будівельники в дворі готелю наспівують “Стефанію” (перші кілька складів, далі слів не вміють, але, думаю, навчаться).
Індустрія, в якій задіяно масовий ресурс (мільйони людей і мільярди коштів), за визначенням не може бути “позаполітичною”. Це ніколи не “просто футбол” і “просто пісенне шоу”, це завжди “ЩЕ Й” отих самих мас колективна воля й колективні інтереси. А також їх зіткнення. Євробачення, звісно ж, музичний конкурс, хто ж заперечить. Але це “ЩЕ Й” конкурс, у якому Європа демонстративно й показово голосує “за своїх”, “по реґіонах”. З результатів завжди було і є чітко видно, хто в Європі “з ким проти кого” ще з часів середньовіччя.
І Україна довгі роки теж була голосувала “за своїх” – за росію і білорусь, авжеж((. Навіть після 2014-го росія продовжувала отримувати в нас отой незаслужено високий “сімейний” бал, який завжди дають “у себе в дворі” одне одному – Балкани й Піренеї, Балтика й Скандинавія…
І от з’ясувалось, що у нас нарешті змінились “свої”, біда навчила. Триста років “навіки разом” звалилося з пліч, як присохла кора, і ми повернулися в “стару родину”, в наш давній, питомий транс’європейський кластер, де “народи-брати” – зовсім інша трійця, не з плагіату Ключевського, а з оригіналу, звідки Ключевський списував: з “Хроніки” Стрийковського, де були собі три брати, Лех, Чех і Рус, один пішов до Кракова, другий до Праги, третій до Києва… Ми вернулись, ми вдома, у себе в Європі, і «свої» нам – Польща з Литвою. Добрий вечір, ми з України.
А журі не вернулось. Ці як були, так і лишились – “мы из СНГ”. В тому й зашквар, звідси й, здавалось би, непропорційний масштабу події вибух обурення (вчора, коли я в театрі Словацького оповідала про реакцію української мережі на “0 балів від українського журі для Польщі”, публіка сміялась). Щоб так начисто відморозитись від контексту, треба справді бути «чужим» сьогоднішній Україні, її долі і її війні. І байдуже, чи це вмисно, чи з тупости.
Дуже знакові це все процеси, для майбутніх підручників, насправді.
«Stefania» – ода матері
Пісня «Stefania» – ода матері, в якій автор розповідає про свої приємні спогади про неї. Створення композиції соліст та засновник гурту Олег Псюк присвятив своїй мамі Стефанії. Саме вона стояла за кулісами національного відбору України на «Євробачення» та розплакалася під час виступу хлопців, пише «Твоє місто».
Маму Олега Псюка звати Стефанія – з наголосом на другий склад. Замолоду вона працювала на хімзаводі, а зараз – у магазині продавчинею. В сюжеті ТСН каже, що ніяковіє від синових фанів, коли ті просять зробити з нею фото тощо. Для 60-річної Стефанії репертуар сина – щось нове, їй особливо подобається його пісні з етнічними вставками. А з тим, як вдягається, мати ніяк не змириться.
«Це пісня про мою маму. Я ніколи не присвячував їй пісні, і взагалі не впевнений, що наші стосунки були настільки тісні. Але я знаю, що вона точно заслуговує на цю пісню яку вона ще навіть не чула! Це найкраще, що я колись для неї робив», – каже фронтмен гурту.
З початком повномасштабного вторгнення росії до України пісня «Stefania» стала символом, який уособлює нашу батьківщину, зокрема всіх матерів, які оберігають своїх дітей.
Печиво, поїзд, марка…
В одній з калуських пекарень навіть назвали печиво на честь Стефанії, «Укрзалізниця» повідомила про те, що поїзд сполученням «Київ – Івано-Франківськ» буде називатися «Стефанія Експрес», а «Укрпошта» створить марку, присвячену Kalush Orchestra.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
