Чергове перезавантаження: на шляху до авторитаризму чи “команди мрії”?
Українці вже звикли, що Володимир Зеленський легко змінює своє оточення. Варто згадати хоча б перший рік президентства Зеленського – скільки кадрових рішень було в Офісі президента і як часто змінювались голови обласних адміністрацій. Тож про те, що у 2024-му буде чергове перезавантаження влади, говорили чи не всі політологи. І кадрові зміни таки почались. Хто кого замінив та чи позбудеться ще хтось своїх владних крісел – думки політологів читайте далі.
Чому звільнили Данілова?
Гучні відставки в команді Зеленського відбулись ще минулого тижня. Так, спершу своєї посади позбувся секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов. На його місце Зеленський призначив 51-річного Олександра Литвиненка, який до цього був головою Служби зовнішньої розвідки України.
Тоді в соцмережах активно почали розмірковувати, що Данілова могли звільнити через те, що він образив спеціального представника КНР зі врегулювання російсько-української війни Лі Хуея, коли в одному з етерів намагався вимовити його ім’я. Звісно, такі міркування людей в Офісі Президента спростували і пояснили, що нового секретаря призначили лише через те, що потрібно посилити аналітичну складову РНБО.
«Президент – відверта людина, і він, відповідно, у своїх заявах чітко сказав: пан Данілов залишається в команді і працюватиме на іншому напрямі. Нам треба підсилити аналітичну складову РНБО, і, безумовно, пан Литвиненко, який є в цьому спеціалістом, зробить це якнайкраще, тому що на цьому етапі війни, на якому ми зараз перебуваємо, нам треба чіткіше відстежувати процеси, які в Росії відбуваються», – заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
У владні крісла сідають нові люди
Вже за кілька днів 30 березня своїм указом Зеленський звільнив свого першого помічника Сергія Шефіра, радників Михайла Радуцького, Сергія Трофімова та Олега Устенка, а також позаштатну уповноважену з питань волонтерської діяльності Наталію Пушкарьову та позаштатну уповноважену з питань забезпечення прав захисників Альону Вербицьку.
Коментуючи своє рішення, він заявив, що робить Офіс більш функціональним. «Цього тижня відбулося кілька замін. І це ще не всі рішення, які підготовлені. Сьогодні є нові укази – щодо радників. Кожному я вдячний за роботу. Ми робимо Офіс більш функціональним», – сказав Володимир Зеленський.
І якщо звільнення радників президента в українців не викликало значного здивування, то звільнення друга та бізнес-партнера Зеленського Сергія Шефіра, який прийшов до влади разом з президентом ще у 2019 році, одразу почали обговорювати у всіх ЗМІ. Політологи пояснювали, що фактично Шефір вже давно відійшов від справ і, відповідно, втратив свій вплив.
«Взагалі, Зеленський змінився за час війни. В умовах війни робить ставку на тих, хто був поруч із ним у перші її дні, добре себе проявив. Ці люди зараз у фаворі. А ті, хто відійшов від президента у ході війни або не впорався з обов’язками, – повинен піти. В тому числі й найближчі друзі з минулого життя. Так, як Баканов у 2022 році, а зараз – Шефір», – зазначив політолог Володимир Фесенко в коментарі одному з видань.
Інші ж політологи припускають, що звільнення Шефіра означає те, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак майже повністю усунув ту команду, з якою Зеленський прийшов до влади.
А ось сам Шефір після свого звільнення заявив, що він друг президента, і це важливо. «Незалежно від усього, що ви чуєте і читаєте, я в команді президента. Без варіантів. Окрім того, що він президент, він мій друг, а це набагато важливіше за посаду”, – заявив Сергій Шефір у коментарі одному з українських видань.
Хто покине владне крісло наступним?
Більшість політологів вважає, що перезавантаження влади звільненням радників не завершиться і оточення президента ще чекає чимало змін.
За інформацією кількох українських видань, які посилаються на власні джерела, наступним Зеленський нібито планує звільнити з посади ще одного заступника керівника Офісу президента – Андрія Сибігу, який відповідає за питання зовнішньої політики. На його місце начебто планують призначити Миколу Точицького. У нього нібито склалися хороші стосунки не лише із Зеленським, а й з Єрмаком. Тож така ротація може стати цілком реальною.
Помінятись владними кріслами, за інформацією різних ЗМІ, мають і в Кабміні. Однак чи точно це відбудеться і коли, наразі невідомо.
Що означають кадрові зміни?
Політтехнолог Віталій Бала вважає, що все перезавантаження Зеленського, по суті, нічого особливо не змінює. Цими змінами президент зміцнює лише позиції Андрія Єрмака. Глава Офісу президента прагне зачистити все чужорідне оточення. Зміни в Кабміні теж ні до чого не приведуть, оскільки цей орган також контролюється з Банкової», – підкреслив Бала.
Про те, що таким чином Зеленський зміцнює владу Єрмака, говорить і політолог Віктор Небоженко. «У президента обмежений кадровий ресурс, і він просто пересаджує своїх людей із крісла в крісло, зміцнюючи владу голови Офісу, який, до речі, і в Конституції не прописаний. Це погано для країни. Ми не рухаємося вперед і навіть не тупцюємо на місці. Ми йдемо назад до авторитаризму», – пояснив Небоженко.
Деякі експерти вже почали припускати, що постійним перезавантаженням влади керівництво країни готує авторитарний режим і веду Україну в глухий кут. Чи справді це так і чого нам з вами чекати далі, покаже лише час, а зараз можемо спостерігати, як будують «команду мрії».
Мирослава СОЗАНСЬКА,
колаж “Українська правда”
