Геловін: християнський чи сатанинський?
Вітрини крамниць та кнайп обліплені гарбузами та павуками, торгові мережі і пункти прокату костюмів підраховують виторг від продажу «бісівського реквізиту», підлітки наніц змальовують мамині чорні олівці для макіяжу, щоб створити на обличчі якомога страхітливіший «лук»… Вечірки, моторошні «прикиди»… і гарбузові «ліхтарики Джека» повсюди. Так святкують Геловін у ніч
з 31 жовтня на 1 листопада. Але 1 листопада українці також відзначають велике церковне свято — День Всіх Святих, а на другий день вшановують усіх померлих. Що це — складові одного й того самого свята в різних культурах та країнах чи несумісні речі? Як примирити ці дві складові, і чи потрібно? Чи є, врешті, «вечір напередодні Дня Всіх Святих» безневинним святом, а чи «заграванням з чортівнею»?
Геловін — зло… А як же різдвяні вертепи?
«За маскою Хеловіну ховається тисячолітня історія диявольсько-бісівського зла, тісно пов’язана з окультизмом і сатанізмом», — застерігають численні прихильники традиційних релігійних поглядів.
Інша, більш ліберальна опінія, закликає до аналізу та терпимості, мовляв, «хочуть діти порозмальовувати собі писки і зіпсувати пару гарбузів — то хай собі вар’юють» . Висловлювачі таких думок звертають увагу на український вертеп, де одними з найколоритніших персонажів є Антипко і Смерть, але нікого це чомусь особливо не кремпує.
Поклоніння сатані, чи вшанування місяця листопада?
На думку багатьох дослідників, Геловін є християнізованим святом, що походить від кельтських святкувань жнив та днів мертвих, тобто має язичницькі корені, зокрема від шотландського Саваню.
На деяких релігійних сайтах читаємо: «У цих народів (кельтів. — Ред.) була традиція — святкувати кінець теплої пори року, приносячи жертви своєму «богу» (духу) Саману. Він був «паном смерті і злих духів» (…) Щоб захистити людей, іжерці друїдів проводили диявольські церемонії поклоніння темним силам, під час яких у жертву приносили коней, котів, чорних овець, буйволів, а також і людей. Їх поміщували в окремі клітки і спалювали на попіл. Це все робилося, щоб задобрити Саману і «захистити» себе від злих духів».
Тут Савань (Саман), не в останню чергу через фонетичну подібність, намагаються ототожнити з «сатаною». Цим також зловживають і різні окультні рухи, неоязичники (віккани), які підтримують культ «бога Саваня» (або «Самана»), слідом за низкою фольклористів XIX століття вважаючи його кельтським богом Смерті.
Насправді обидві ці точки зору сучасне наукове співтовариство спростовує, бо слово «Савань» дослівно перекладається зі староірландської як «листопад», і те ж саме значення слова збереглося в сучасній мові, — написано у Вікіпедії. — Кельти відзначали це свято одночасно як День поповнення стад худоби, День урожаю, Новий рік, День вшанування предків. Зокрема, за легендою, в ніч свята стиралася межа між світами мертвих і живих та душі забирали з собою людей, які порушували закони праведного життя (гейси). Щоб обдурити, розполохати нечисту силу, люди вбиралися в шкури тварин, а входи до будинку захищали оберегами.
А ще, найімовірніше, кажуть дослідники, сьогоднішній вигляд свята Геловін, з усіма перебираннями та іншими звичаями, з’явився пізніше і не має ірландського коріння. Звичай почав зароджуватися у Франції десь у XIV-му або в XV-му століттях, у часи страшних катаклізмів (лише одна пандемія чуми «Чорна смерть» забрала життя десь третині європейської популяції). Різні театралізовані вистави мали у своєму репертуарі постановки про смерть, про чистилище і про пекло, а тодішні вистави мали такі назви як «Танець Смерті» чи «Танець Жаху».
Що більше забороняти, то більше воно пошириться
Ми святкуємо Івана Купала (насправді це свято називається Різдво Івана Христителя), ворожимо на Андрія (хоч цього дня відзначають свято Апостола Андрія Первозванного), і мало хто всерйоз обурюється і називає це поклонінням темним силам і блюзнірством. Ми розуміємо, що це — не більш як забави. І так само ніхто не поклоняється сатані на Геловін, — таку думку у своєму ютуб-влозі «Християнин чи бандит» намагаються донести до глядачів отець Михайло ДИМИД і його донька, студентка богослов’я УКУ Магдалина Димид.
«Для людини з чистим серцем маскарад на Геловін не може бути знаком чогось поганого», — переконані вони.
«Деякі християни вважають своїм обов’язком кожного року написати пост про те, що Геловін — це нечисте свято і що в ньому не можна брати участі. Проте таким чином вони роблять, як Медведчук із книгою Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса — чим більше забороняють, тим більше воно розповсюджується і тим більше хочеться».
«Вечір Всіх Святих є початком святкування Дня Всіх Святих, що є великим святом у римо-католицькій традиції, яке відзначають
1 листопада. (…) Друга сторона цього свята — це використання різними людьми, сатаністами, окультистами — в негативному ключі позитивного християнського мотиву про померлих, які стали святими. Вони зупиняються тільки на першій складовій — смерті, суперечать Божу могутність і не вірять у воскресіння мертвих. Вони наголошують, що смерть і зло завжди пануватимуть у світі живих і мертвих, а володіти всім буде диявол. Але цей відсоток настільки малий, що ми не розуміємо, чому всі на цьому так наголошують», — кажуть отець Михайло і Магдалина.
Відновити християнський зміст свята набагато краще, ніж привертати увагу та підвищувати інтерес до роздутого окультного аспекту, — переконані вони.
Геловін — це частина християнського свята
В інтервю «ІА Дивись.info» український релігійний діяч, науковець, блогер та перший ректор Українського католицького університету Михайлом Димид також підкреслив: Геловін — це свято, яке створили християни.
«Це є римо-католицьке свято вечора Всіх Святих. Так само, як ми маємо Різдво або Андріївські вечорниці, чи різні ритуали на Івана Купала. Це все є свята, які століттями святкували. Але з приходом християнства вони набрали християнського значення. Це сталось і з Геловіном», — розповідає отець Михайло Димид.
Насмішка над смертю і над силами зла
Отець Михайло Димид пояснює, чому християни — і на Геловін, і, зокрема, в різдвяних вертепах — перевдягаються в злих духів: «Річ в тому, що тут йде насмішка над силами зла, оскільки Христос народився, християни цього всього не бояться. І на Геловін те саме, відбувається жартівливе глузування над смертю, дияволом і всякими злими духами».
«Тож, очевидно, що нічого поганого церква не бачить в тому, аби перевдягнутись в «негативного» персонажа у День Всіх Святих. Проте важливо, з яким наміром ви це робите, та який сенс закладаєте», — каже отець.
Як нам святкувати Геловін
«Не заперечуйте свята. Свято Всіх Святих – важливий день для християнства», – наголошує отець Михайло, і водночас пропонує звернути більшу увагу на українізацію цього свята, пам’ятати про наші реалії та вносити зміни відповідно до них. Бо Геловін — це нині північноамериканський спосіб святкувати перемогу життя над смертю, він не є нашим східно-християнським святом..
Те, що видається розвагою, для багатьох може зле закінчитися
Парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Орест ФРЕДИНА поділився з «Ратушею» своєю думкою щодо святкування Дня Всіх Святих і місця в ньому геловінських веселощів:
«Колись у Європі на перше травня завжди був обхід на Марійські дні, потім цього дня вже зробили парад з червоними прапорами. Так само була дуже давня традиція, де люди відзначали День Всіх Святих, а інші люди святкували якраз щось протилежне. Вільному воля — спасенному рай. Ми, люди, які живемо вірою, згадуємо цього дня людей, які на тому світі були найкращі. Не ходили з рогами, нікого не страшили, але їхнє життя було світлим».
Але ці всі геловінські карнавали, маскаради, як їх сприймати — це просто розваги, пустощі, чи є в тому щось диявольське? — запитую в отця.
«Дуже часто ворог видає себе ангелом світла, і часто те, що видається простою розвагою, для багатьох людей закінчується дуже зле. Це приблизно так, як хтось не має імунітету і хоче потрапити в середовище хвороби. Казати, що мене це не бере і я дуже відважний, — це нерозумно. Я б радив спершу отримати імунітет. Так і тут — в часі хрещення ми отримуємо цей дар, причастя життя, стаємо невразливі, якщо ведемо життя в чистоті, правді, живемо по-божому. Але той, який почуває себе здоровим, не хоче кидатися так бездумно в середовище, де буває хвороба. Це моя особиста думка.
Скільки людей — стільки думок, мені дуже подобається, що Господь нас створив різними, але через історію спасіння Святе Письмо нас вчить, щоб ми берегли чистоту своєї віри і не піддавалися на різні спокуси. Ми маємо настільки прекрасні і гарні традиції, вони освячені світлом, життям святих. 1 листопада відійшов у кращий світ праведний Андрей Шептицький, в листопаді почався Листопадовий чин, загинуло багато чистих святих, надзвичайно гарних хлопців, які любили свободу і мріяли про нашу незалежність. І тому цей день, 1 листопада у нас (у римо-католиків 30 жовтня) став настільки знаменним, що ми так само згадуємо наших Героїв, вшановуємо пам’ять Митрополита Андрея Шептицького, а також всіх померлих із нашого роду».
Дуже важливо на противагу отим новим віянням дотримуватися саме наших традицій відзначення Дня Всіх Святих, — переконаний парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Витівки Рейгана?
Письменниця Оксана Забужко, як завжди, має свою оригінальну думку про Геловін. «*втомлено* Панове, попустіться. Нема, і до останньої чверти минулого століття не було в США ніяких таких «традицій Геловіну» (з парадами ряджених і т.п. голівудщиною), це все історично недавній — Рейґанів — «новодєл» (подейкують, ніби навіть його власна ідея): адаптація Дня Всіх Святих до індустрії розваг з комерційною, насамперед (але не тільки), метою.
Ще в 1970-ті (про що вже тільки старше покоління американців пам’ятає!) ніяких костюмів і масок ніхто не продавав. А був, як і водиться у католиків і протестантів, День Всіх Святих, знаний у нас як «дзяди», по-православному «гробки», або «Навський Великдень» — коли люди (напередодні) приходять на цвинтар пом’янути своїх померлих і лишають горіти свічки на могилах (які в давнину вставлялись у видовбані гарбузи, од негоди). Те ж, що нам втюхують сьогодні, — це «зиск, Гораціо, зиск» (плюс технологія неперервного інформаційного бомбардування, яка створює враження, що так було завжди, Остазія завжди воювала з Океанією…)
(…)Так що правдивий Геловін чекає США за три дні, на виборах. А в нас уже йде, повним ходом.
Це я до того, що не всі технології варто копіпастити».
Світлана ПАВЛИШИН