Четвер, 28 Березня

Львівський дефолт

чи просто чергова боргова яма?

Цей матеріал чомусь хочеться розпочати з давнього анекдоту: «Лікарю, Ви прописали мені вживати ліки чотири рази на добу після їжі. А я зробити цього не можу! — А чому? — Їжі бракує»… Вже традиційно, на кожній сесії міськради ламають чимало списів навколо того, брати чи не брати черговий кредит, бо Львів набирає щороку «боргів, як шовків». Рахують втрати міста на виплаті відсотків, комісій, резервуванні кредитів. З іншого боку, розуміють, що без запозичень у нинішній ситуації — ніяк. А на сесії ЛМР 8 липня ще й прозвучала тривожна фраза для Львова — «переддефолтний стан».

Про це під час обговорення річного плану фінансування природоохоронних заходів з фонду охорони навколишнього середовища у 2021 році повідомив депутат міськради від «Свободи» Руслан Кошулинський, — повідомили «Варіанти». Міський обранець розповів, що в бюджеті розвитку Львова немає коштів на повернення кредитів, сума яких у наступному році сягає 1,1 мільярда гривень.

«Виконавчі органи влади склали бюджет, зокрема, бюджет розвитку, і цьогоріч на цей місяць надходження до бюджету розвитку сягають у межах максимум 20 %. З 880 млн грн запланованих або, іншими словами, надутих, надійшло до скарбниці міста 183 млн грн. Враховуючи те, що керівництво міста і депутатський корпус, як цього скликання, так і попереднього, набрали кредитів стільки, що місто заледве спромоглося цьогоріч повернути 440 млн грн, ставши у переддефолтний стан, залишилося цьогоріч віддати ще половину з цієї суми», — наголосив Кошулинський.

За його словами, до кінця цього року місто зобов’язане віддати 660 млн грн кредитних коштів, однак у 2022 році ця сума зростає майже вдвічі — до 1,1 млрд грн.

Нагадаємо, кілька місяців тому,  на початку квітня у фейсбуку оприлюднили фрагмент відеозапису zoom-конференції комісії міської ради з питань фінансів та планування бюджету. На поширеному відео керівник департаменту фінансової політики Олег Іщук заявив, що місту загрожує дефолт. Щоправда, наступного дня пресслужба ЛМР поширила заяву Олега Іщука, в якій він зазначив, що жодного дефолту у Львові не буде, а відео з його словами було вирване з контексту.

Піддавшись тривозі від озвучених заяв, «Ратуша» вирішила запитати в міських обранців, наскільки серйозним є рівень проблеми з кредитами в місті і наскільки глибоко ми погрузли в цій борговій ямі.

 «По факту, ми оголосили дефолт багатьом фірмам», — Петро Адамик

  Керівник фракції «ЄС» у Львівській міській раді Петро Адамик коментує нашій газеті:

— Це більш ніж серйозно, тому що ми вже, фактично «оголосили дефолт» багатьом фірмочкам, яким  винні кошти вже по півтора-два роки і з якими не розраховуємося. Тобто, по факту, ми не перебуваємо в переддефолтному стані, а вже оголосили дефолт багатьом підприємствам Львова, нашим людям, громадянам, які платять податки у нас, вони просто будуть банкротами, і це скоро вже буде видно неозброєним оком.

В нас кошти громади вимиваються через всякі лізинги, яких не було взагалі в бюджеті розвитку. Бюджет розвитку, я так розумію, не буде виконаний у цьому році взагалі, а зобов’язання ми таки збільшуємо, під різними благими намірами. Тому, я думаю, що вже пора реєструвати ухвалу про відмову від будь-яких лізингів, які видумують кожні три тижні на кожну наступну сесію.

Ми вже брали на об’єкти Євро-2012 і кредити, і давали гарантії, за які буквально дві-три ухвали тому передали купу майна міста Львова. А ще, крім того, нас чекають у наступному році виплати 1 мільярда 300 мільйонів гривень боргів і відсотків зобов’язання за кредитами, погашення тіл кредитів. Тобто бюджету розвитку як такого по факту вже нема. Ми бачимо, як ми тяжко віддавали цього року — буквально місяць тому 400 мільйонів нашкребли, взагалі все було зупинено, крім зарплати, нікому нічого не проплачували. Знов взяли кредит, і от тепер трошки там, де горить доробити, заплатили. Ми ризикуємо взагалі зайти в шкільний сезон з половиною об’єктів у школах, на стадіонах просто «розкопаних» ще під час виборчої кампанії Андрія Івановича в минулому році, і нема на то ради. Тому що підрядники — маленькі фірми здебільшого, якщо їм винні по 3-4 мільйони, вони просто банкрутують, люди їдуть в Польщу. І ще у нас по Винниках тільки понад 100 млн боргів.

В зв’язку зі створенням ОТГ ще додалося боргів, і ніхто до кінця не розуміє, скільки, тобто цей так званий департамент агломерацій досі не володіє інформацією, скільки боргів Львів має по тих приєднаних територіях. А зате Андрій Іванович каже, що 200 відсотків премій чиновникам — це мало, треба зробити 400. Тобто такий от економічний стан у місті, а заступники отримують премії, за які досягнення — мені незрозуміло.

От в нас тепер підняли ставки на майно і власність, але кого бачать? — тих, хто платить. Тобто з тих, хто офіційно, в легальному полі, ми починаємо «видоювати» більше, натомість влада нічого не робить, щоб облікувати тих, хто нічого не платить, пройтися по районах і подивитися, знайти власників. Андрій Іванович, як досягнення, наводить те, що він розірвав договори оренди з паном Чуркіним — але це свідчить не про геройство, а про те, що ми перестали вимагати кошти від пана Чуркіна за оренду нашої землі (йдеться про землі ЛАЗу. — Ред.). Коли міський голова каже: «Давайте, ми там нічого не будуватимемо» — не треба таких заяв робити, треба просто зробити коштом міста містобудівельний план і задекларувати, що там має бути. На мою думку, там має бути взагалі рекреація, а точно не виробництво. Бо коли ЛАЗ будували, то це було за містом, а тепер це вже, практично, в центрі міста, і якщо там робити, наприклад, машинобудівний завод — уявляєте собі логістику: їздитимуть фури на Стрийській, яка і так «стоїть». Але коли на сьогодні в нас практика, що ДПТ  (детальні плани території) роблять ті, хто хоче будувати — це вже корупційна загроза. Інша річ, якби це місто намалювало і сказало: люди, має бути отак, а не по-іншому. Крапка. А не навздогін ухвалювати рішення виконкому: «На ЛАЗі» буде виробництво. Це ні про що. Тому є багато таких речей, які подаються під соусом перемоги, а насправді це здача позицій.

«Про дефолт я б наразі не говорила», — Наталія Шелестак

   Наталія Шелестак, депутатка ЛМР від  фракції «Варта», голова депутатської комісії фінансів та планування бюджету ради Львівської ОТГ:

— Говорити про дефолт ми зможемо тоді, коли ми зовсім не зможемо віддавати борги. На сьогодні наші кредитні зобов’язання виконані в повному обсязі. Тобто те, що ми не виконуємо бюджет розвитку — це правда, те, що ми і в майбутньому не будемо мати бюджету розвитку, бо це буде бюджет повернення боргів — напевно, так і є. Я б, звичайно, не говорила ні про який дефолт, тому що це більш складне поняття, ніж те, яке Руслан закладав, напевно, коли так коментував. Я хочу об’єктивно сказати, що ми насправді набрали стільки кредитів, що нам буде дуже важко. Рік-два — і я не знаю, звідки ми будемо брати кошти для того, щоб щось розвивати, будемо лише повертати. Далі покаже життя, наперед складно сказати. Загальний бюджет виконується добре, незважаючи на те, що ми мали «ковід», попри те, що бізнес стоїть — основні захищені статті видатків ми повністю покриваємо. Чому не виконуємо бюджет розвитку? Були заплановані продажі (реалізація землі, нерухомості), вони на сьогодні з якихось причин не реалізовані. З яких причин — добитися цього в наших виконавців практично нереально. Вони кажуть, що до кінця року виконають. Виконають — віддамо той поточний кредит, який взяли, для того, щоб підтримати в нормальному стані хоч якісь проєкти, які ми хотіли реалізувати (йдеться про поточний кредит на загальну суму 390 млн: в Укргазбанку вже взяли, в Укрексімбанку ще плануємо добрати). Для того, щоб ми могли «закрити» медицину і освіту, ми прийняли таке рішення — взяти цей кредит. Ми його взяли короткостроковим і на нормальних умовах для того, щоб повернути, як тільки в нас будуть надходження.

— А які там відсотки?

— До 10-ти. До того ж, по-перше, в гривні, по-друге, там нема комісії.   Якщо ви візьмете табличку (я собі таку зробила, бо її ніхто до мене не робив) щодо наших лізингів, які ми сплачували до того, то в нас раніше лізинги були під 20-22 відсотки, чи 18, а цього року натомість ми брали лізинги під 9,3 — 9,4 — відчуваєте різницю? Вона колосальна.

— А як вдалося домовитися про такі умови?

— Просто створили конкурентні умови для всіх банків і зробили прозорий конкурс. І той самий банк, який кредитував раніше під вищі відсотки, запропонував тепер нижчі. Мало того, гроші поточні і залишкові ми також кладемо на рахунок, отримуємо проценти за те, що маємо поточні рахунки. Раніше ставка була менша, нині більша, тобто ми можемо більше заробляти на простому утримуванні на рахунках грошей. Ми покращуємо цю ситуацію, але я не можу передбачити, як буде в подальшому. Наразі загальний бюджет виконується, якщо не помиляюсь, на 98 відсотків, це великий відсоток виконання, і ми дуже дякуємо тим, хто наповнює наш бюджет, це насамперед люди, які сплачують ПДФО, це малий середній бізнес, великі підприємства; це надходження з нерухомості…

— Які найбільші зараз борги?

— Дуже багато. 440 млн ми заплатили тепер за облігаціями, в червні. В нас є шалені борги перед виконавцями — це ще за 2020 рік, коли роботи проводили — починаючи від доріг, і закінчуючи школами, якимись культурними проєктами — а гроші не платили. Підрядники робили, а гроші до сьогодні ми не можемо повернути, а зобов’язані це зробити, бо інакше з нами ніхто працювати не буде. Ми планували віддати всі борги перед підрядниками цього року, але ми їх не віддамо. Плюс в нас є облігації, лізинги, кредити. Таких проблем у нас багато, вони будуть тягнутися в 2022 році. І це все, по суті, з’їдає бюджет розвитку. Що ми там будемо розвивати — я не знаю, але, повторюю, про те, що ми сьогодні-завтра підемо в дефолт — я б не говорила.

«Те, що робиться в місті, — це візуалізація», — Ігор Зінкевич

   Депутат від фракції «Варта» голова комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності ЛМР Ігор Зінкевич:

— Така ситуація боргової кабали, як би не було боляче, справді є. Працюємо над тим, намагаємось із тим боротися, намагаємось розкласти по поличках. Я не належу до фінансової комісії, але теж спостерігаю таку саму невтішну картину, про яку розповів депутат Кошулинський. Про це також раніше, в квітні, казав Олег Іщук, і я не маю підстав йому не вірити.

Ми не є якесь індивідуальне місто, тому маємо жити скромніше, відповідно до надходжень, як і вся країна. Натомість влада набирає кредитів, апетити роздуті, а надходжень до бюджету відповідних нема.

До того ж багато коштів витрачаються не раціонально. Те, що робиться в місті, — це візуалізація, коли картинка красива, а внутрішні комунікації, мережі тощо  в поганому стані. От наприклад, острівець безпеки на Луганській — гроші на нього виділили, а він був встановлений з порушеннями, без відповідної розмітки, дорожніх знаків, внаслідок того — загинула людина.

«Наразі підстав для паніки я не бачу», — Олег Іщук

   Олег Іщук, директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради, на запитання «Ратуші», чи загрожує Львову дефолт, прокоментував:

— Залежно, який бюджет приймуть депутати на наступний рік. Станом на сьогодні нам треба з бюджету розвитку на наступний рік віддати 930 мільйонів. На сьогодні ми бачимо, що бюджет розвитку буде десь на 2 мільярди 400 мільйонів, так що ви бачите, що ще не смертельно, резерв є. Якщо депутати, затверджуючи бюджет розвитку в листопаді, захочуть зробити більше, ніж дозволяє ресурс, то звичайно, може бути дефолт. За цей рік ми вже все, що треба було віддати, віддали. Ми припинили все фінансування, яке можна було, і повернули ці гроші.

На запитання про те, чи його квітневі заяви про те, що місту загрожує дефолт, були вирвані з контексту, чи ні, пан Олег відповів:

— Це не «вирвали з контексту», була така загроза станом на 7 квітня. Тому що 440 мільйонів мобілізувати за кілька місяців — було надзвичайно напружено. Але ми мобілізували. Доходи ж не приходять однією сумою, а кожного місяця надходять пропорційно.

— Але там ще був кредит на суму 390 млн від Укргазбанку, Укрексімбанку?..

— На кредит був дозвіл Міністерства фінансів, а туди треба було подати купу документів, які вони аналізують, щоб побачити, чи не вилізли ми за граничні можливості. Якщо вони дали дозвіл, значить, все нормально. Міжнародна організація чи будь-який банк ніколи не дасть кредиту без дозволу Міністерства фінансів.

Світлана АНДРОСЮК

Економічний словничок «Ратуші»

  Дефолт — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов’язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики.

  Лізинг. Від кредиту він відрізняється тим, що при кредитуванні в тимчасове користування передаються грошові кошти,  а при лізингу лізингова компанія купує необхідне клієнтові майно і передає його в тимчасове володіння і користування на умовах договору лізингу. Предмет лізингу впродовж усього терміну договору лізингу є власністю лізингової компанії.

Share.

Leave A Reply