Налив — відскануй штрихкод
З 1 жовтня змінилися правила продажу алкоголю
Із 1 жовтня 2021 року почне діяти один із пунктів наказу Міністерства фінансів України, який набрав сили ще в липні. А саме — при продажу алкоголю зазначатимуть у чеках цифрове значення штрихкоду акцизної марки. Цей код продавці повинні або відскановувати, або вводити вручну. Навіть якщо йдеться про продаж не цілої пляшки, а лише порції алкоголю, у фіскальному чеку доведеться вказувати код з акцизки тієї плящини, яку розкоркували, — інформує «Еспресо.Захід».
Якщо йдеться про приготування коктейлів, то акцизний код вводитиметься лише одного разу – при новому розкорковуванні.
Усе вищесказане стосується пляшок спиртного, які володіють акцизними марками нового зразка, на яких є штрихкод і QR-код для сканування, такі акцизні марки дійсні з початку 2021 року. При цьому в магазинах не заборонено продавати алкогольні напої з акцизними марками старого зразка, на яких немає кодів. Їх можна реалізувати до закінчення терміну придатності напоїв.
Ціни на алкоголь збільшаться
Експерти вважають, що тепер, з впровадженням нового рівня контролю, чеки на алкоголь збільшаться вдвічі.
Голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников у коментарі «Фокусу» зазначає, що нововведення прописувалися як інструмент для боротьби з тіньовим ринком алкоголю.
«Це стосується більшою мірою маленьких магазинів, барів тощо. Справа в тому, що невеликі торгові точки переважно купували нелегальний алкоголь, який не обкладався податком, що практично на 30% дешевше, ніж в офіційних постачальників. Оскільки тепер кожна пляшка легального алкоголю і акциз на нього матимуть свій код, то продаж нелегального алкоголю буде неможливий, такі відомості відразу відобразяться в податковій», — розповідає керівник Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва.
Втім, каже Тютюнников, за оцінками експертів, в Україні і так близько половини ринку алкогольної продукції перебуває в тіні саме через надмірне оподаткування.
Голова комітету податків та бухгалтерського обліку Української ресторанної асоціації Оксана Кандалова в коментарі «Фокусу» каже, що логіки у введенні нової системи не бачить, бо неможливо відстежити рух кожної акцизної марки. До того ж, каже рестораторка, контролювальні органи не зможуть перевірити, КОЛИ саме був відкоркований алкоголь.
«Ми можемо заздалегідь все відкрити — і станом на 1 жовтня він буде стояти відкритим. Невідомо, як вони зможуть щось довести», — пояснює Кандалова брак логіки у фіскалів.
Також представниця Української ресторанної асоціації зазначає, що впровадження нової системи спричинить за собою додаткові витрати для ресторанів, зокрема — на придбання сканерів для зчитування акцизних марок і оновлення програмного забезпечення.
«Будь-який бізнес, якщо він несе витрати, перекладає їх на кінцевого споживача», — підкреслює рестораторка.
Три кола пекла від фіскалів
Олеся Остафієва, бізнесвумен, блогерка, співвласниця відьма-бару «Лиса гора», у своїй статті для «НВ-Бізнес» назвала алкогольно-штрихкодне нововведення «новим колом пекла для ресторанів і барів». «Якщо наступного тижня при замовленні келиха вина або коктейлю в ресторані вам будуть нести його годину, не поспішайте лаяти бармена — ймовірно, ви станете жертвою не поганого сервісу, а чергового витка регулювання з боку фіскальних органів», — пише пані Остафієва.
«Якщо говорити простою мовою: раніше офіціант, отримавши замовлення, відразу вбивав його в планшет, програма автоматично розділяла його на замовлення для кухні та бару і відправляла кухарям і бармену «зустрічки». На все — кілька хвилин. Але з
1 жовтня, згідно з наказом Мінфіну, при замовленні алкоголю офіціант повинен не просто набрати його назву, а взяти відповідну пляшку, відсканувати штрих-код акцизної марки (а якщо немає сканера, а його зараз немає ні в кого, — вбити десятизначний номер вручну) і тільки після цього програма відправить «зустрічку» на бар. Якщо ж це коктейль і туди входять три алкогольні інгредієнти, то доведеться збігати до бармена, взяти відкриті пляшки (дай Боже, щоб кілька цифр на штрих-коді, бува, не відірвали, відкриваючи пляшки) і набрати номери акцизних марок з усіх трьох пляшок. І головне: нічого не переплутати — інакше штраф», — пояснює авторка «всю кухню» фіскальних нововведень.
«Насправді це вже третій рівень контролю, який ми отримали від фіскалів, — пише блогерка. — Перший і традиційний був завжди: якщо ти торгуєш алкоголем, то працюєш на загальній системі оподаткування і, відповідно, звітуєш за кожну одиницю проданої продукції. (…) І ти не можеш продати більше, ніж офіційно купив. А з урахуванням того, що безготівкові розрахунки зараз сягають 80 — 90 %, приховати реальні доходи, як це могли робити раніше, стає неможливим.
Але в серпні минулого року до вищевказаного контролю обороту алкоголю додався ще один: у чеку обов’язково мав бути вказаний код УКТ ЗЕД (українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) для підакцизних товарів. (…) У неідеальному світі сталося те, що баги розробників «тестували» на собі заклади і періодично виявлялося, що якийсь товар з невідомих програмістам причин з’являвся у фіскальному чеку без коду, що тягло за собою штраф у 5100 грн. Перехідного періоду для адаптації нового програмного забезпечення фіскали не надали, відповідно, вже у вересні зібрали солідний «урожай» штрафів.
І ось тепер новий рівень контролю — зазначення у фіскальному чеку номера акцизної марки проданої пляшки. Як розумієте, ні розробники РРО, ні розробники ресторанного ПЗ ще не оновили свій продукт під нові вимоги, і «тестувати», як воно працюватиме, ми зможемо за фактом. І «за фактом» збирати штрафи за набиті гулі та помилки в адмініструванні цього процесу».
Кошмарення бізнесу, замість детінізації ринку?
В Україні, за оцінками експертів, близько 50 % ринку алкогольної продукції перебуває в тіні через надмірну фіскалізацію ринку і оцінюється на рівні 10-12 млрд грн. Такі цифри торік на бізнес-форумі ЄБА називав гендиректор компанії «Немірофф» Юрій Сорочинський.
«Замість того, щоб приводити оподаткування до європейського рівня і виводити ринок алкоголю з тіні, фіскальні органи додають нові способи контролю, бюрократію і штрафи.
І для мене велике питання: це нововведення стане дієвим інструментом для боротьби з тіньовим ринком алкоголю чи все-таки ще одним механізмом кошмарити бізнес?», — риторично запитує Олеся Остафієва.
Підготувала Світлана ПАВЛИШИН
