Нізащо не зневіримось! І точно не боїмось! Бо ми неймовірні!
Попри всю трагічність ситуації, потрібно все ж усвідомити, що ми стаємо учасниками величезних історичних подій. Ще донедавна, коли ми, українці відвідували інші країни світу, часто-густо в нас запитували, де розташована ваша країна, а про міста загалом не було сенсу розповідати. Тепер увесь світ знає, що Львів — зовсім поруч із Євросоюзом, а Маріуполь — там, де вбили найбільше дітей. 46-й президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден звернувся до світу із історичною промовою, яка точно увійде у всесвітню історію, як промови Черчіля чи Рузвельта, і передували їй саме події в Україні. «Не бійтеся!». Цими словами новообраний Папа Іван Павло ІІ вперше звернувся до світу 1978 року. Ці слова, повторені 1979 року у Варшаві — столиці країни, на яку чекало ще десятиліття боротьби з комуністичним режимом, набули політичного забарвлення. Через 43 роки у Варшаві американський президент Джо Байден знову закликав «не боятися», цього разу — військового протистояння з росією: «Нехай сьогодні слова Папи Івана Павла ІІ горять з такою ж силою. Нізащо не втрачайте надію! Не сумнівайтеся! Не опускайте рук! Нізащо не зневірюйтеся! Не бійтеся!», — сказав лідер вільного світу українцям.
Що відбулось?
26 березня у Варшаві президент США Джо Байден виступив з промовою, в якій закликав не опускати рук у протистоянні з росією і приготуватися до тривалої боротьби. Виступаючи на сходах Королівського палацу, президент США поставив боротьбу українців із російською загрозою у широкий історичний контекст боротьби за свободу та демократію проти диктаторів, яка не завершилася із закінченням Холодної війни, — пише «Голос Америки». Виступ Байдена став завершальним елементом поїздки до Польщі, під час якої він, зокрема, зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою, міністрами закордонних справ та оборони України й українськими біженцями у Варшаві.
А тим часом у Львові
Під час свого дводенного візиту до Польщі президент США Джо Байден спочатку прибув до Жешува. Поспілкувався з українськими біженцями та потримав на руках українську дитину. Відтак окупанти визначили, що це досить символічно. Адже Жешув розташований недалеко від польсько-українського кордону — на відстані близько сотні кілометрів. Тому в суботу, 26 березня, близько 17.00 ворог завдав ударів по одній з нафтобаз Львова та згодом по одному з оборонних підприємств. «Ворог завдав удару по двох об’єктах — нафтобазі та заводу. В обох випадках було по два удари. 5 людей звернулися по медичну допомогу. Жертв немає. Гасіння пожежі нафтобази завершилось близько 7-ї ранку наступного дня», — прокоментував голова Львівської військової адміністрації Максим Козицький.
Слова, які змінюють світ
«За останні 30 років сили автократії відродилися по всьому світу. Їхні ознаки — зневага до верховенства права, зневага до демократичної свободи, зневага до самої правди. Сьогодні росія задушила демократію і намагається зробити це в інших місцях, не лише на своїй батьківщині. Під фальшивими заявами про етнічну солідарність вона оголосила недійсними сусідні народи. Путін має нахабність сказати, що він денацифікує Україну. Це занадто. Це просто цинічно», — сказав Байден.
Він відкинув пояснення кремля, що вони відчували загрозу з боку НАТО, та підкреслив, що Москва планувала напад на Україну в будь-якому разі, незалежно від результатів переговорів. «Напередодні нинішньої кризи Сполучені Штати і НАТО працювали місяцями, щоб залучити росію, щоб запобігти війні. Я розмовляв з ним (путіним. – ред.) багато разів по телефону. Знову і знову. Ми пропонували справжню дипломатію та конкретні пропозиції щодо зміцнення європейської безпеки, підвищення прозорості, зміцнення довіри з усіх сторін. Кожну з пропозицій путін і росія зустрічали незацікавлено в будь-яких переговорах, брехнею та ультиматумами. росія від початку була налаштована на насильство». Дії путіна становлять загрозу усьому післявоєнному порядку у світі, наголосив Байден, що й стало підставою швидкої та скоординованої відповіді Заходу. Він навів кілька прикладів санкційного тиску на росію, мета яких — висушити джерела фінансування війни, та окреслив ефект, які вони мали на російську економіку: «В результаті цих безпрецедентних санкцій рубль майже відразу перетворився на щебінь. Це правда. Один долар коштує близько 200 рублів. російська економіка — на шляху до скорочення вдвічі за найближчі роки. До цього вторгнення економіка посідала 11-те місце за величиною в світі. Незабаром вона навіть не буде входити в число 20 найкращих у світі».
Про допомогу
Також Байден окреслив допомогу Україні, яка почала надходити ще до початку російського вторгнення, але підкреслив, що США та союзники по НАТО захищатимуть країни — члени альянсу. “Навіть не думайте про те, щоб зайти на жоден дюйм території НАТО. Ми маємо священний обов’язок, відповідно до статті п’ятої, захищати кожен дюйм території НАТО з повною силою нашої колективної потужності», — сказав Байден, виступаючи у Варшаві.
Президент США розповів про свою зустріч із українськими біженцями на стадіоні у Варшаві, про емоції, які викликало в нього спілкування з матерями та дітьми-біженцями з України, що переживають за долю своїх батьків, братів та сестер, які захищають Україну. Байден висловив щире захоплення щедрістю та співчуттям до українців з боку польського народу, який прийняв у себе більше половини з понад трьох з половиною мільйонів українських біженців.
“Допомога цим біженцям — не те, що Польща чи будь-яка країна повинні робити наодинці. Усі світові демократії відповідальні, усі вони. Народ України може розраховувати на те, що Сполучені Штати виконають цю відповідальність. Два дні тому я оголосив, що ми приймемо 100 тисяч українських біженців», — сказав Байден. Напередодні президент США також оголосив про надання додаткової гуманітарної допомоги на суму мільярд доларів. Утім, допомога харчуванням, ліками та продуктами першої необхідності доходить не до всіх українських міст, які її найбільш потребують, наголосив Байден: «Не в Маріуполь, тому що російські сили блокують постачання допомоги. Ми не припинимо наших зусиль, щоб доставити гуманітарну допомогу всюди, де це необхідно в Україні».
До народу окупанта
Наприкінці промови президент США звернувся напряму до російського народу, проводячи чіткі паралелі між діями фашистської Німеччини та путінської росії.
“Незалежно від досвіду вашого покоління, чи ви пережили блокаду Ленінграда чи чули про це від своїх батьків чи дідусів чи бабусь, — вокзали, переповнені переляканими родинами, які тікають із дому, ночі у підвалах, ранки, перебираючи уламки вашого будинку. Це не спогади про минуле, вже ні. Це саме те, що російська армія зараз робить в Україні». Агресія Путіна відрізала вас від усього світу, сказав Байден, звертаючись до російського народу, і закликав його припинити цю війну:«Ця війна не гідна вас, російський народ, який може і повинен закінчити цю війну. Американський народ підтримує вас і хоробрий народ України, який хоче миру».
Заклик
Байден закликав усі вільні країни залишатися відданими боротьбі за демократію, яка може тривати роками та десятиліттями. Також Байден заявив, що путін не може й далі залишатися при владі в росії: «Україна ніколи не буде перемогою росії, бо вільні люди відмовляються жити у світі безнадійності й темряви. У нас буде інше майбутнє, світліше майбутнє, вкорінене в демократії і принципах, надії і світлі, порядності і гідності, свободі і можливостях. Заради Бога, ця людина (путін) не може залишитися при владі. Нехай Бог благословить вас усіх і нехай Бог захистить нашу свободу. І нехай Бог береже наші війська».
Спростування
У Білому домі негайно заявили, що Байден не мав на увазі закликати до усунення Путіна від влади. «Президент сказав, що путіну не можна дозволити здійснювати владу над своїми сусідами чи регіоном. Він не обговорював владу путіна в росії або зміну режиму”, — сказав неназваний представник Білого дому, повідомляє CNN. “Для нас справа не в зміні режиму. Російський народ повинен вирішити, ким вони хочуть очолити”, — заявляв раніше держсекретар США Ентоні Блінкен.
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
