Неділя, 22 Травня

Олег Кристиняк:  «Важливо показати криївку як місце боротьби, а не тільки переховування»

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, у секторі Гуцульщина неподалік гражди, з’явиться реконструкція криївки УПА, повідомляють у музеї.

   Підземний 10-метровий тунель з’єднає притулу (господарську прибудову) у гуцульській гражді та приміщення криївки, де показуватимуть повсякденне життя повстанців. Завершити об’єкт планують до 80-ї річниці Української Повстанської Армії 14 жовтня.

Підготовчі роботи зі створення криївки розпочали торік. Наразі викопали котлован, заготовили частину лісу і будівельних матеріалів. У музеї звернулися з проханням поділитися речами та експонатами, а також долучитися волонтерською роботою на будівництві. Серед необхідних експонатів: книжки; література; шахи; українсько(польський)-англійський словник; макети зброї: ППШ, ППС, діхтярь, вальтер, люгер, гранати; військові дерев’яні ящики; наплічник; листівки; циклостиль; жовтий папір; упівська уніформа; старе радіо; динамо-машина ручна; старе люстерко; старе горнятко, виделки, ложки, тарілки; ручна машинка для стрижки; примус; золінген; пензлик до гоління; мило; ікона; фляга; армійський казанок; ліжники, матраци з тирси; бінокль-далековид; портупея з кобурою; наручний годинник; кишеньковий годинник.

   Керівник реконструкції криївки, автор історичної трилогії «Зелені вовки», волонтер Олег Кристиняк розповів «Ратуші» про реалізацію проєкту:

— Відкриття криївки — колективна ідея, яка давно витала, а тепер впала на придатний ґрунт і відразу отримала підтримку в працівників музею. Я маю відповідний досвід, адже 2007 року реконструював криївку в с. Грімному біля Комарна на Львівщині. Також у своїй другій книжці описав побут повстанців у криївці. Насправді є ціла група ініціативних людей, які сприяють криївці. Об’єкт, яким опікуюся, виявився найбільш придатним для цього місця, і ми проводимо науково-дослідні роботи, збираємо артефакти, викопали котлован, провели геологічні дослідження, будемо обстежувати на наявність талих вод тощо. Заготовлюємо матеріали, створюємо робочі креслення, розробляємо експозиційний, музейний план. Працюють провідні фахівці — архітектори, реконструктори, консультанти, музейники. Навесні, коли отримаємо всі дозволи, почнемо будівництво.

За конструкцією це буде 10-метровий підземний тунель, який вестиме в криївку площею 15 кв. м із запасним виходом. Криївка буде поділена на декілька зон: відпочинкова, робоча, побутова, для відвідувачів, які зможуть зануритися в атмосферу, відчути життя повстанців, що на 4-5 місяців занурювали в себе в таку самоізоляцію. У Шевченківському Гаю є багато відвідувачів зі Сходу України, які не завжди знайомі з національно-визвольними змаганнями або мають перекручене уявлення, тому криївка сприятиме розумінню цієї боротьби.

Наразі витрат небагато, бо все на волонтерських засадах. Шукаємо спонсорів, дехто зголосився підтримати фінансово, оплатити освітлення, деякі будівельні роботи. Думаю, є багато зацікавлених у цьому проєкті і вони його підтримають. Плануємо запросити до співпраці студентів, військовослужбовців. Вже є кістяк людей, які готові у вільний від роботи час після отримання дозволів почати роботи. Плануємо, щоб криївка стояла не рік-два-три, а значно довше. Повстанські криївки будували не надовго, але ця як музей має вистояти десятки років.

Вагомі витрати — наповнення криївки артефактами. Багато зібрали, але ще частину треба зібрати або, якщо не вдасться отримати на зберігання чи на подарунок, купити. Це стосується і літератури, і друкарських машинок, і повнорозбірних макетів зброї, які також коштують чимало. Але без зброї криївка не криївка.

Розмір криївки приблизно відповідає реальним розмірам, хоч були більші, кількаповерхові — є цілий том «Літопису УПА» про криївки. Цілковито відтворити реалії не можемо, адже об’єкт розрахований на відвідувачів. Помилкою першої криївки було те, що зробили завузький вхід, і літня ветеранка УПА не змогла потрапити. Тепер робимо трошки ширший вхід, щоб він був зручний для різних відвідувачів — літніх, із фізичними вадами тощо.

Нам важливо показати криївку як місце боротьби, адже там не тільки переховувалися, а й слухали радіо, друкували листівки, розмножували їх. Військова уніформа, предмети побуту створюватимуть повстанську атмосферу.

Наталя ДУДКО

Share.

Leave A Reply