Неділя, 1 Серпня

Освітній менінгіт

Реформа для старшокласників: поступове впровадження чи фальстарт?

Водохреще обійшлось в Україні без масових стрибань в ополонку, вже по святах така крижана ополонка чекала на батьків, що мають дітей шкільного віку.

«Київ, Дарницький район. Оголосили всім, що школи тепер стають гімназіями і навчання в них тепер буде тільки з 1-го по 9-ті класи. Всі учні після 9-го класу повинні вчитися в коледжі або ліцеї, де навчання платне і божевільний конкурс. А як же Закон про безкоштовну і загальну середню освіту?», — скаржиться в соцмережах користувачка Тетяна Костурія. І такого роду повідомлення стурбованих батьків з початку 2021 року стали з’являтися на шкільних форумах все частіше і частіше. Звісно, цією розгубленістю скористалися проросійські видання, нагнітаючи паніку і передаючи куті меду: «Лишние дети. Почему в украинских школах уже с этого года начнут массово закрывать набор в старшие классы». Схоже, через комунікацію влади із суспільством на рівні розмови «глухого з німим» втілення освітньої реформи супроводжуватимуть нерозуміння і спротив людей, яких «скупали» в крижаній ополонці раптових перетворень.

Що відбувається з 10-ми та 11-ми класами?

Річ у плановій реформі системи освіти, згідно з якою у багатьох українських школах будуть ліквідовані старші класи, а замість них, старшокласникам доведеться вступати в ліцеї. В українській школі, відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ухвалений 16 січня 2020 року), очікуються зміни, які є продовженням освітньої реформи «Нова українська школа».

Згідно зі статтею 35 Закону «Про повну загальну середню освіту», вся державна система загальної середньої освіти повинна бути розділена на три рівні: початковий (з 1 по 4-й клас), базовий (з 5 по 9-й клас) і профільний (10-12 класи).

Установи освіти базового рівня трансформуються в гімназії, а профільного рівня — в ліцеї. Ліцеї також будуть двох типів: академічні та професійні. Тобто після 9-го класу в дитини буде вибір: або вступити в 10-й клас, але вже в ліцеї, або піти вчитися в профтехучилище або коледж. До ліцеїв діти вступають за конкурсом. Це так звані академічні ліцеї — вони готуватимуть до ЗНО.

Рішення ухвалює місцева рада

«Планується, що імплементація відбудеться до 2024 року. Засновники шкіл, а у нас у 98 % випадків — це місцеві ради, самі визначають, за якою траєкторією рухатися і коли перепрофільовуватися. Я буду дуже здивований, якщо цьогоріч будуть перепрофільовані кілька шкіл. Нині завдання — сформувати мережу на перспективу, а потім вже проводити зміни у статутах шкіл», — запевнив рік тому «Главком» заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій, нардеп від «Слуга народу» Сергій Колебошин. Але як бачимо, минув рік, відбуваються перші потуги з перепрофілювання, а люди все ще ДУЖЕ ЗДИВОВАНІ, психологічно не готові, бо за весь рік їм ніхто нічого не роз’яснював. Така часткова, завчасна імплементація Закону, — незрозуміла, всі плутаються і розуміють — щось пішло не так.

«Кульгаючи», виходимо на світовий рівень

Інформація для незадоволених: такий поділ системи загальної середньої освіти — це західна модель. Але як завжди, реалізація західних моделей реформ в Україні спотворюються, як у кривому дзеркалі. Складається враження, що права рука не знає, що робить ліва. Що у верхах вже щось вирішили, а у владі місцевого рівня ще розгублені. Зокрема, у Львівській міській раді «Ратуші» сказали, що лише через два тижні зможуть коментувати це питання. На шести важливих проблемах реформи наголосила у своєму блозі у спільноті «Батьки SOS» співзасновниця цієї ГО  Олена Бондаренко.

Власне, почну з того, що мало би бути

Реформа освіти. Що задумувалося у реформуванні старших класів? Дітям немає сенсу перед вступом до вишів вчити понад два десятки предметів, а варто зосередитися на обраних — тих, які потрібні для вступу. Учні це роблять і тепер: після школи йдуть до репетиторів. Тобто, школа не дуже допомагає вступу. Так не має бути, бо діти не витримують навантаження.

Реформування старшої школи — для того, щоб учень у 9-му класі визначився з колом предметів, які б хотів вивчати поглиблено, і йшов їх вчити в обраний ліцей. Ідея непогана, поки її не почали реалізовувати…

Проблем виникло тьма

Перша — брак комунікації. Батьки про можливе закриття старших класів у школах, де навчаються їхні діти, дізнаються цілком випадково. Відповідно, уявлення не мають, куди їм з дитиною подітися після 9-го класу. І це викликає паніку і опір, які здатні поховати будь-яку спробу реформування.

Друга — умови вступу. Чинний Порядок зарахування, відрахування та переведення… передбачає, що до 10-го класу закладу переводяться всі учні, які не виявили наміру припинити навчання в ньому. Тобто, діти, які навчаються у 9-му класі в ліцеї, мають перевагу перед тими учнями, у чиїх школах старшу школу закрили (утворили гімназії). Діти, яким доведеться вступати до ліцеїв, будуть змушені складати безліч іспитів. Адже спочатку це буде ДПА у власній школі, а потім — вступні іспити в кілька ліцеїв. Це збільшення навантаження на дитину в кілька разів.

Тобто, насамперед треба зробити рівними умови для вступу — відокремити всі ліцеї в окремі юридичні особи, тоді вступатимуть усі. Друге — починати вступ лише після того, як буде запроваджено зовнішнє ДПА (у формі ЗНО) після 9-го класу. Тоді зарахування повинне відбуватися за результатами цього єдиного для всіх ДПА, а не окремі конкурси для кожної школи.

Третя проблема — якість і імідж закладів профтехосвіти. Не буду узагальнювати, заклади є різні. Але коли ЗНО почали складати і ПТУ, і коледжі, тоді став зрозумілим рівень знань — ніякий. Реформувати заклади профтехосвіти почали разом із НУШ, готуючись, що через 9 років (!!!!) до них прийдуть діти з НУШ. Щось зробити встигли, але недостатньо, щоб така освіта стала привабливою.

Четверта проблема — доступ до освіти. Що робити дітям, які не обрали професію, не хочуть нікуди іти після 9-го класу, а згідно із законом зобов’язані отримати середню освіту? Куди їх подінете? Як будете обліковувати тих, хто пішов з 9-го класу і десь подівся?

П’ята проблема — суспільна думка. Власне, вона логічно базується на всьому вищепереліченому. Що «зі школи у 9-му класі йдуть тільки ті, хто геть ні на що не здатен», але це точно не їхня дитина — вона піде в 10-й клас і вступить в інститут. І з цим стереотипом боротися треба буде довго і важко. ..

Шоста проблема — дати. Дивимося закон про повну загальну середню освіту. До 2023 року школи мають визначитися зі своїм статусом (ліцеї вони, гімназії чи інше) і привести документи у відповідність. Навчатися три роки (10–12-й клас) діти будуть з 2027 року. Десь перед тим будуть написані для них навчальні програми, видані підручники, підготовлені вчителі… ДПА у формі ЗНО після 9-го класу планується теж з 2027 року (може, і раніше, але дуже сумніваюся). Норма про переведення дітей з 9-го класу в 10-й діятиме, поки ліцеї не стануть окремими юридичними особами — відділяться в окремі школи. Тобто, зараз лише одна норма закону дає можливість закривати старші класи, тоді як інші норми наполегливо вказують, що цей процес треба відтермінувати до того моменту, коли НУШ дійде до 10-го класу.

Навіщо нині цей сир-бор із закриттям класів, якщо безпосередньо для якості знань дітям він нічого не дає? Ну, тут треба дивитися — кому вигідно. У першу чергу — місцевій владі. Бо це економія коштів. Вигідно ще й тим школам, які матимуть у своїй структурі 10 — 12-ті класи. Адже це вступні іспити, конкурс… Фактично, вони стають провідниками до вишів. Не вступив у їхній ліцей — менші шанси вступити до інституту. Правда, цікава перспектива? Думаю, їм зараз навіть ректори заздрять», — підсумовує Олена Бондаренко.

База не готова, але закон вже починає «набирати обертів»

І це ще не всі труднощі. Згідно із законом, створити комунальний ліцей зможуть тільки міста з населенням понад 50 тисяч осіб. Це означає, що школярі в невеликих населених пунктах України, які захочуть продовжити навчання в 10-му класі, будуть змушені залишити рідну школу і шукати ліцеї в великих містах далеко від дому. Наприклад, у Львівській області, є тільки чотири такі міста: Львів, Червоноград, Дрогобич та Стрий.

«Потрібно зважити логістичні можливості, дороги, сполучення, можливість розвезення, — коментує ситуацію «Апострофу» експерт напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба. — Адже діти повинні бути забезпечені автобусами. Але потрібно пам’ятати, що функції ліцею цілком можуть виконувати коледжі й давати повну загальну середню освіту на рівні старшої школи».

Мама дитини шкільного віку Alesya Kondratchenko: «Якщо у вас смт, то населення менше 50 тисяч. І за законом у вас не буде ліцею для 10-12-ти класів. (…) Чому моя дитина, добре навчаючись в школі, повинна йти вчитися в ПТУ на кухаря або автослюсаря, якщо в неї є бажання вступити в університет? Або як вчитися в сусідньому місті, якщо туди ще вступиш за конкурсом в 10-й клас?. (…) Та й їздити дитині в сусіднє місто: в 6.00 — 6.30 вже потрібно виїжджати в школу, а приїжджати додому буде до 20.00 — 21.00, а коли робити уроки? Нормальний такий режим для 15-річного підлітка, не кожен дорослий витримає. Не продумано це все, як і в будь-якій сфері в Україні, на жаль».

Одними з перших «в ополонку» змін кинули киян, тож в соцмережах можна прочитати багато їхніх — і мудрих, і емоційних — коментарів. Багато з них прямим текстом пишуть про «благодійні внески», які потрібно платити в де-юре безкоштовних ліцеях.

Anna Lopusieva: Наше РУО виклало списки, в яких школах будуть 11-ті класи, а в яких — ні. Щонайменше частина шкіл, яким залишили старшу школу, мають дати обов’язковий щомісячний внесок у благодійний фонд та конкурсну основу при вступі.

Olga Vynnyk: Якщо мова про Дарницький район міста Києва, то в ті ліцеї, які залишають з 3-ім ступенем не просто було вступити й не за таких умов, які нам тепер пропонують, тобто, роблять практично неможливим.

Alena Parfenova: Нагадаю про «рівний доступ», якщо школа стала гімназією до 9-го класу — вітаю вас — іспити у 10-й клас інших закладів освіти вам гарантовано.

Vero Nika: База не готова, але закон вже починає «набирати обертів». Мені шкода школи і вчителів — їх просто ставлять перед фактом і все, як хочете, так і викручуйтеся. І вони виявляються між двох вогнів — батьками і державною структурою.

Наталія Піддубна: Протиснутися в Ліцей, яких буде три на величезний район або вступити до коледжу, ПТУ, яких практично немає — це буде конкурс гаманців батьків. Про райони і обласні центри, мовчу, ця опція буде їм не доступна. Це кастова система.

Усі учні 9-х класів зможуть перейти у 10-й, — МОН

Жодного випускника 9-х класів не буде позбавлено права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти.

Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства освіти щодо набору до 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти у 2021 році.

«Зарахування до 10-х класів закладів загальної середньої освіти цьогоріч, як і минулого року, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», — наголосили у Міністерстві освіти. Але про те, чи справді закриватимуть у деяких школах 10-11-ті класи, у цьому роз’ясненні відомства так і не роз’яснили.

МОН надасть критерії для вдосконалення мережі ПТУ

У 2021 році МОН затвердить методичні рекомендації, за якими в кожному регіоні проводитимуть вдосконалення мережі профосвіти. В основу документа увійдуть чіткі та зрозумілі критерії, які допоможуть оцінити стан мережі та спрямувати ресурси на перспективні заклади. Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки України.

«Наразі в Україні працюють 732 заклади професійно-технічної освіти, і серед них, на жаль, є малокомплектні. Це передусім пов’язано з несприятливою демографічною ситуацією, яка спостерігається останніми роками, — зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. — У результаті витрачаються значні кошти на утримання таких закладів. Рекомендації МОН допоможуть місцевій владі сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах, збільшити інвестиції в матеріально-технічну базу профтехів, які цього потребують. Тому ми хочемо якнайшвидше запустити роботу експертів і вийти на перший варіант документа, щоб далі провести його громадське обговорення»,

Світлана ПАВЛИШИН

Share.

Leave A Reply