Покарання за крадіжку — світова класика
Одеський суддя зобов’язав крадіїв прочитати твори Марка Твена, Джека Лондона, Тараса Шевченка
Суд в Одесі зобов’язав двох крадіїв прочитати «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Біле ікло» Джека Лондона та вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі». Про це свідчить документ у реєстрі судових рішень від 20 жовтня 2021 року. Таке рішення Малиновський суд Одеси застосував до двох чоловіків, визнаних винними у крадіжці магнітол із автомобілів, пише «Бі-Бі-Сі Україна».
Чоловіки покаялись та активно сприяли слідству, тому суд звільнив їх від трирічного терміну в’язниці за умови випробувального терміну рік. Своє рішення суд аргументував тим, що не вважає «обвинувачених особами суспільно небезпечними, які здатні на системне вчинення правопорушень».
Аргументи на користь читання
Як зазначено в рішенні, хоч обвинувачені є дорослими, за своїм розвитком вони фактично як діти, зі своїм обмеженим внутрішнім світом, своїми образливими і вразливими почуттями, йдеться у рішенні. А «за певної життєвої перешкоди така людина, не маючи життєвого досвіду, не маючи критичного мислення, допускає досить тривіальні вчинки, які за своїм змістом є очевидно суспільно небезпечними».
Обвинувачені не говорять складними реченнями, мають обмежений словниковий запас, а їхня поведінка на місці крадіжки говорить про «дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку». Адже вони вчинили крадіжку, маючи зі собою документи, які посвідчують особистість кожного, й залишили їх на місці скоєння правопорушення. «Загалом відносини власності для обох обвинувачених є певною прогалиною в знаннях. І це не є дивним, оскільки їхнім вихованням, вочевидь, займались не достатньою мірою», — зазначає суд.
На запитання про навчання та обізнаність у літературі, «за допомогою якої людина стає освіченішою», чоловіки відповіли, що не читають, а зі школи нічого не пам’ятають. Суд, як ідеться в рішенні, намагався призначити обвинуваченим такі суспільно-виховні заходи, які б, «крім помсти від держави, ще й несли розумні людські цінності».
Вибір літератури суддя Олександр Гарський пояснює, цитуючи, наприклад, уривки з книжки «Пригоди Тома Сойєра» про те, що «будь-який предмет, що дістався нам ціною благородної, чесної праці, здається нам солодшим і милішим» і що «робота є те, що ми зобов’язані робити…». Саме завдяки таким творам, на думку суду, у людини формуються образи прекрасного. І якщо вона була позбавлена цього прекрасного в дитинстві, потрібно компенсувати їй ці знання сьогодні.
Історія злочину
6 січня в Одесі двоє людей викрали з машини на штрафмайданчику магнітолу з пультом та автомобільні динаміки. Потім ті самі речі вони викрали з іншої машини. Крадене чоловіки сховали до своїх рюкзаків, а коли охорона штрафмайданчика їх помітила, втекли та покинули рюкзаки, де лежали зокрема їхні паспорти та інші документи. Через деякий час один із чоловіків повернувся за своїм рюкзаком, його затримала поліція.
Одному з обвинувачених 23 роки, він не одружений, без дітей і раніше не суджений. Чоловік виріс в інтернаті, вивчився на тракториста-машиніста, слюсаря і водія. Районна рада як сироті виділила йому гроші на придбання житла в селі, де він нині і проживає, працюючи різноробочим.
Іншому обвинуваченому — 19 років. Він також різноробочий, виріс у багатодітній сім’ї, має лише неповну середню освіту, кілька місяців тому одружився.
Старший чоловік підбурив на крадіжку молодшого. За його словами, йому потрібні були гроші. На той час він працював на будівництві в Одесі, де чоловіку платили 500 гривень на тиждень.
По закінченню тижня він звернувся до виконроба по кошти, а той заявив, що вже витратив їх на свої потреби — сплатив за своє житло. Але працівнику треба було щонайменше 75 гривень, щоб з Одеси дістатись до Білгорода-Дністровського, де якраз оформлювали документи на його будинок. Тому не отримавши зарплати, він вирішив викрасти магнітоли та попросив допомоги у товариша.
P.S. Суддя Олександр Гарський відомий своїм ґрунтовним підходом до ухвалення вироків та незвичним для української судової практики формулюванням рішень. Зокрема, як пише видання «Думская», у вироках він може подавати список використаної літератури, розміщувати до розділів рішення епіграфи з цитатами з Сенеки, докладно аналізувати практику і прецедентні рішення судів США та Канади.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
