Росія проти Польщі: тестовий напад на Європу
Ситуація з дроновою атакою російського агресора на Польщу дуже мені нагадує давній дитячий анекдот про Їжака, який бігав по лісі і грізно вигукував: «Я сильний! Я сильний!», але раптом з-за дерева вийшов Ведмідь і з усієї сили копнув його під зад. Вже в повітрі крикун підсумував: «Так, я сильний. Але дуже легенький!»
Щоб відразу розставити всі крапки наді «і», потрібно сказати, що особисто я вважаю, що Польща й далі є для нас одним з найближчих союзників і особливо їх тролити сенсу нема, бо власне вони, на відміну від нас у 2019-му, оголосили мобілізацію у східних воєводствах, вже давно побудували лінії оборони, замінували кордони і моментально вивели на позиції 40 тисяч резервістів Тероборони. Але не зайвим буде зазначити, що 38 відсотків поляків, котрі в опитуванні вказали, що винна в цьому прильоті російських дронів… Україна (!!!), є спланованою жертвою постійного політичного зомбування. Але не нам кидати в їнійх бік каміння, бо чи не ми наївно вірили, що «Главноє – пєрєстать стрєлять!» і «Встретится посрединке», бачили в кривавих очах Путіна мир та теж наївно слухали, що війни не буде, а в травні будуть шашлики?! І відсоток таких адептів віри в рожевого єдинорога був удвічі вищий , ніж нині в поляків.
Найбільше помилка наших сусідів – віра в те, що коли не втручатися в український конфлікт відкрито (не збивати російські «Герані» і «Калібри», не посилати своїх військових в Україну як миротворчий контингент, користуючись важкою ситуацією в Україні, заводити одвічну пісню про «Бандеру і «Волинську різню») – тоді ворог винищуватиме тільки українців, а чемних і толерантних до нього поляків не зачепить. Навіть в «ночі дронів» особливо гонорові політики знаходять можливість знову ж таки звинуватити Україну! Мовляв, ми ледь не навмисно не позбивали ті бойові безпілотними, що перетнули кордон з Польщею, уявляєте?! А коли в таких питаєш: а як же дрони, що завітали в країну журека і полонезу зі Смоленська через Білорусь, адже через Україну вони навіть не летіли, то посполите панство лише лупає очима, бо до такого діалогу воно не готове.
Скривджена Польща проти злої України
Дуже толковий і сміливий аналіз на тему, а чому це польське суспільство так довго не хоче прокидатися від летаргічного сну самозамилування і пошуку «українського ворога», дав Міхаіл Ольшевський в Gazeta Wyborcza (переклад за «Збручем»)
«Образ Польщі має нині зухвалий, спокійний усміх Кароля Навроцького, який від імені нас всіх цілком усвідомлено встромив ніж у стегно воюючій Україні, немов якийсь ультрас, що причаївся за рогом будинку, – пише журналіст. – Узагальнення тут не випадкове: я волів би писати, що антиукраїнські настрої репрезентує «якась частина» мого народу, але майже 60 відсотків поляків підтримали рішення Навроцького щодо економічних санкцій власне проти українців».
«Польща – це країна колективного нарцисизму. І цей, власне, колективний нарцисизм, який на мить пригас перед лицем вторгнення, знову заговорив – подвоєною силою».
«Винятково високий рівень економічної активності українців, що мешкають у Польщі. На нині він сягає 69 відсотків і є найвищим в усій Європейській Унії – вищим, ніж рівень активності самих поляків у Польщі (56%). Українці забезпечують 2,7% польського ВВП, а торік сплатили до польського бюджету податків на суму 15 мільярдів злотих. І це ще не все – є ще й двосторонній торговий баланс, який виразно демонструє, що Польща не дотує Україну: минулий рік завершився позитивним сальдо в 35 мільярдів злотих…Українська трагедія є для Польщі непрошеним даром долі, адже дозволяє бодай частково залатати демографічні дірки й надає робочу силу, яка хоче й потрафить асимілюватися без зайвих труднощів».
«Ключовим елементом державного інтересу є Волинська масакра. Інакше кажучи: минулий час важливіший за теперішність, а польська трагедія 80-річної давнини важливіша за нинішнє українське мучеництво».
«Що дозволено Навроцькому, Ґлінському, польській державі – то не тобі, українцю. Ти маєш пам’ятати, що ти тут не в себе вдома. Маєш плазувати перед польським добродійником, говорити пошепки, через слово вкидати «дякую» й закочувати очі. Бо польським лейтмотивом останніх місяців є брак вдячності з боку українців. Чого конкретно очікує польський колективний нарцис, вимагаючи вдячності від народу, якому російський солдафон щодня підрізає горло? Чи українці мають нам чистити бути, чи мають, встаючи, щоранку кричати з вікна «Слава великій Польщі», чи мають витатуювати собі на чолі польський прапор і співати польський гімн у черзі по молоко»? Польський колективний нарцис знайшов винуватого: українця. Говорять надто голосно своєю мовою. Дехто їздить розкішними автівками й розкидається грошима, інші – надто бідні. Сидять у Варшаві замість того, щоб гнити в окопах. Дехто має гроші – багато грошей. Інші лізуть в очі зі своєю війною, а прецінь людина має право нормально жити. Їхні діти зле поводяться. І так далі».
«Колективного нарциса, зануреного в історичне мислення, втупленого в давні кривди, що без кінця розплутує уявні й справжні образи, чудово розуміє також російська пропаганда…Замість того, щоб просувати Росію, вони роблять ставку на оповідь про занепад західної цивілізації, одвічну ворожість України до поляків, репресивний характер НАТО та Європейського Союзу, а також про Україну як державу-банкрут.»
Як вам абзаци з аналізу? Погодьтесь, якщо б такі речі говорити дозволив собі українець – його б закидали сухпайками з НАТО!
Бомбарділо-крокоділо: беззахисність примушує діяти!
В Україні вже скоро навіть дитсадківці знатимуть, чим «Шахед» відрізняється від імітаційного дрона і чому балістика гірша від крилатої ракети, а от для Польщі це все ще нове. Саме тому в операції “Східна ЗІрка” зі знешкодження 19 російських дронів (частина з яких була імітаційною) були задіяні не групи МВГ (яких в поляків, будьмо відверті, просто нема), а системи ППО Patriot, винищувачі F-16 та F-35, вертольоти Мі-24, Мі-17 та Black Hawk, літаки радіоелектронної розвідки AWACS та Saab 340 й наземні радари. Це, якщо проводити паралелі, все одно, якби по 4 п’яних рашистах, які пішли на мотоциклах в атаку біля Часового Яру на Великдень, почали стріляти не з автоматів, а скажімо, накрили б їх «Хаймерсами» чи «Атакамсами». Саме тому польські військові найближчим часом пройдуть підготовку зі збивання дронів в Україні, пише Reuters з посиланням на людину, знайому з цим планом. Одним із таких уроків може стати перехід на менш дорогі засоби захисту, бо під час розробки західних систем ППО не враховували недорогі БПЛА, які будуть використовувати в таких великих масштабах, – каже Фабіан Хінц з Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Тобто військові країни НАТО будуть навчатись збивати БПЛА у військових, яких в це НАТО не беруть… Як писала WSJ, НАТО, задіявши для боротьби з «герберами» в Польщі багатомільйонну техніку, виявилось… не готове до війни нового типу.
Стовідсотково отримавши «добро» свого китайського господаря Сі, Путін запустив по Україні відразу сотні і тисячі дронів, почались погрози Молдові, Румунії, Фінляндії і країнам Балтії. Вперше тестово вдарили по Кабміну. Польща закриває колючим дротом кордон з Білоруссю, ніби це може врятувати від дронів…
Наразі сьогодні, УМИСНЕ спрямувавши свої дрони на Польщу, РФ одержала маленьку тактичну перемогу – налякали європейців. Але при цьому в неї було закладено і стратегічну помилку. Путін запізно це зрозумів. Поляки тривалий час самі для себе заперечували, що вони навіть теоретично можуть перебувати під загрозою. Є ж «парасолька НАТО», правда? Але тут в США теж «по приколу» обрали керманичем своєї держави людину, котра потенційно готова здати всіх і вся – лише б йому аплодували і розхвалювали на всі боки. Як пише блогер Сергій Марченко: «Якби він був президентом, цієї нахабної атаки росіян на країну НАТО ніколи б не було і США не кинули свого союзника – Україну наодинці зі своїм ворогом – Росією у найжорстокішій війні в Європі за останні 100 років! Якщо внаслідок своєї безкарності Путін почне Третю світову війну і світ впаде в ядерний апокаліпсис, винен у цьому буде персонально Дональд Трамп. Людина, яка була обрана президентом, але так і не стала президентом Сполучених Штатів Америки!».
Саме Трамп боягузливо заявив, що удар по Польщі може бути «помилкою». І саме під його чуйним керівництвом НАТО задекларувало, що «не розглядає проліт російських безпілотників у повітряному просторі Польщі як напад Росії на Альянс», пише Reuters. Як вам? Потужно і незламно. Але після ганьби на Алясці це вже нікого дивувати не повинно. Перед нами – типове згодовування алігаторові найслабшого члена племені в надії, що ситий хижак пошкодує жертводавців. Так само, як ми в епоху «Главноє – пєрєстать стрелять!», поляки зараз знаходять причини, чому РФ на них не нападе. Бо просто не хочуть прийняти небезпеку великої війни і, як діти, ховаються під ковдру обіцянок владоможців. Будь-яка загроза вимагає переоцінки твоїх дій та зміни поведінки. А цього робити так не хочеться! Тому інфантильні керівники держав торочать своїм виборцям: «Без паніки. Все буде добре. Війни не буде. В травні будуть шашлики». Або журеки. Або бігмаки. Все залежить від регіону. Навіть попередження найкращих розвідок світу видаються абсурдними. Як? Для чого? Навіщо?! Так гарно жили! Наживались на ковідних масках. Рекламували Е-смартфони для бабусь. Крали. Сміялись над «корабельними соснами». Розміновували Чонгар. Будували (і на них теж наживались) дороги. По яких потім, ляскаючи гусеницями, поповзли колони російських танків! Тому перш ніж сміятись над іншими, добре б було пригадати, якими були ми самі.
Росія роками стверджувала, що не збирається нападати на Європу. В Польщі, Чехії, Франції, Німеччині вірили. Бо так було легше. Тепер вони і Польща, зокрема, попри свій великопанський гонор, розгублені і… налякані. Й навіть уявити не можуть, що їм робити, якщо бойових дронів в небі з’явиться не 19, а тисяча! І не імітаційних, а з серйозними бойовими зарядами. Куди ховатись, як себе захистити, на кого сподіватись?! Такі самі, як ми в ту неповторну за абсурдністю ніч лютого 2022 року… Нам видавалось, що це страшний сон, але величезні кладовища з прапорами показали: дійсність буває страшнішою від кошмарів.
Поляки зрозуміли, що теж можуть бути вбитими, покаліченими, окупованими, приниженими і знищеними! Але саме усвідомлена беззахисність ПРИМУШУЄ європейців діяти. Інакше їхній світ, світ гарантій завтрашнього дня, мрій і прагнень, приречений на загибель. І ця консолідована готовність активно захистити своє благополуччя і може зупинити агресора з варварської Росії, яка має свій план дій.
Що задумали кремлівські старці?
Дуже лаконічний і ґрунтовний аналіз зухвалої атаки Росії на Польщу дав відомий український журналіст і політолог і Віталій Портников.
«Росія може мати на меті вирішення відразу кількох завдань, – стверджує він.
Перше — тестування «червоних ліній» НАТО. У Кремлі добре знають, що головна слабкість Заходу — це не відсутність зброї чи фінансів, а політична воля. В ідеалі Москва хоче довести неспроможність Північноатлантичного альянсу як колективної інституції. Для Путіна було б перемогою показати світові, що американський президент не готовий ризикувати заради Варшави чи Вільнюса.
Друге — створення атмосфери страху в Центральній Європі. Терор і загроза війни завжди народжують політичні крайнощі. Ультраправі та ультраліві сили, які відверто або приховано симпатизують Москві, отримують шанс зміцнити свої позиції. І тоді Європа все більше нагадуватиме континент Орбана, де співпраця з Кремлем стає нормою, а солідарність із жертвами агресії — «розкішшю».
Третє — провокування дискусії про власну обороноздатність Європи. Кремль чудово розуміє: що більше європейці говоритимуть про необхідність зміцнення власних армій і відновлення оборонної промисловості, то гучніше звучатимуть голоси про зменшення допомоги Україні. Москва намагається переконати Захід у тому, що краще готуватися до гіпотетичної майбутньої війни, ніж допомагати Україні у війні, яка точиться вже зараз.
Четверте — підживлення антиукраїнських настроїв. Потоки українських біженців у Європі вже стали зручним козирем для популістів, які розпалюють ксенофобію. Удар по Польщі — це сигнал: війна поруч, а українці — «нагадування», що війна може прийти і до вашого дому. Кремль хоче, щоб до українців ставилися як до тягаря, а не як до союзників у боротьбі з агресором.
П’яте — підготовка до більш масштабних агресивних дій. Зараз у Кремлі можуть прораховувати сценарії подальшої війни залежно від реакції Вашингтона та Брюсселя. Якщо відповідь НАТО на удар по Польщі виявиться кволою, це стане для Путіна запрошенням до ще більш зухвалих кроків».
Не підігруймо рашистським тролям!
Примітивний виборець є в кожній країні і обставини можуть скластися так, що саме він може привести до влади ніякого політика-популіста. В США, Україні чи Польщі. Але орієнтуватись на цей прошарок – це спихати в власну країну в прірву міжусобної боротьби. Тим паче, в спину тебе будуть радісно і цілеспрямовано підштовхувати російські боти і агентура. Їхнє військо в соцмережах майстерно провокує вас, маніпулює найпотаємнішими і примітивними емоціями, стравлює опонентів в дискусії, підкидаючи корисні Кремлю меседжі і наративи і перетворюючи їх на ворогів. Пригадуєте «торгівлю на крові»? А «хай депутати воюють»? Цілком вдало лягло на ґрунт і «ТЦК – це українське гестапо»?! Давайте чесно: ви це звідки почерпнули? До речі, гасло «це не твоя війна» нині роздмухують в Польщі саме російські боти і «ждуни»!
Сьогодні наші народи мають бути разом. Щоб, врешті, спільними зусиллями закрити небо над Україною і Польщею! Щоб об’єднатися і вистояти на стіні перед здичавілими з Півночі. Бо зима близько. А потім, дасть Бог, розберемося з ранами минулого. Бо я ще з дитинства пам’ятаю, що це саме поляки забрали люльку в мужнього козака Тараса Бульби…
Нині при владі у Польщі той, хто зробив наріжним каменем своєї політики саме антиукраїнську риторику, але це аж ніяк не є підставою підігрувати шовіністичному прошарку відбитих рольників, які через свій вибір отримали саме такого вождя, як пан Навроцький. Принаймні я завжди пам’ятатиму, що на війну у 2022-му я пішов у німецькому шоломі, польській куртці, самопальній плитоносці з американськими плитами, з чеським спальним мішком…
А на моєму майданівському шоломі було написане відоме кожному полякові гасло: «За нашу і вашу свободу!»
Микола САВЕЛЬЄВ
