Ринок землі: що варто знати?
Розмова з головою Львівської обласної ради Іриною Гримак
З 1 липня українці можуть легально продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення. Юридичним особам брати участь у цьому процесі заборонено до 2024 року. Парламент уже затвердив низку змін до земельного законодавства, яке регламентує купівлю-продаж чорноземів. Але питань все одно залишається чимало — від механізмів купівлі і цін, до ризиків таких угод. Про ринок землі ми вирішили поговорити з головою найвищого представницького органу Львівщини — Львівської обласної ради — Іриною Гримак.
— Яка Ваша особиста позиція про ринок землі?
— Власне ринок землі є корисним для залучення інвестицій в економіку, і він дає можливість власникам землі — людям, реально скористатися своєю власністю. Бо ми мали ситуацію, коли люди ніби володіють землею с/г призначення, а по факту вони її продати законно не можуть. Є багато випадків, коли сім’я переїжджає у місто, має землю, але не може її продати, щоб залучити додаткові фінансові ресурси для купівлі нерухомості. Чи заплатити за навчання дітей у якомусь виші, чи на будь-яку іншу потребу. Втім, є і застереження щодо ймовірних зловживань, що можуть виникнути на тлі відкриття ринку землі. Держава втратила певні важелі контролю за незаконною зміною цільового призначення земель. Та й з людьми не проведено належної інформаційної та роз’яснювальної роботи.
— То хто ж має право купувати землю? Скільки можна буде придбати землі, і за якою процедурою?
— Відповідно до нещодавніх змін, купити сільськогосподарські угіддя з 1 липня цього року зможуть громадяни України — не більше 100 гектарів в одні руки. Йдеться лише про фізичних осіб, юридичні особи зможуть скуповувати землю тільки з 2024 року, а іноземці — після референдуму з цього питання.
Кабінет Міністрів України затвердив порядок перевірки претендентів на купівлю землі аграрного призначення. Її проводитимуть нотаріуси, перш ніж посвідчити угоду. Вони контролюватимуть, скільки на людину вже оформлено землі, щоб не було перевищення 100 гектарів в одні руки, чи не перебуває потенційний покупець під санкціями, чи не підозрюють його в терористичній діяльності і так далі. За підсумками перевірки нотаріус повинен буде скласти протокол — чи відповідає претендент критеріям. Перевірятиме цю інформацію держорган, який здійснює контроль за обігом земель, а, якщо знайде порушення, зможе ініціювати судові позови і конфіскацію землі.
— Хто має право на пріоритетний викуп землі?
— Законодавець окремо передбачив переважне право купівлі землі сільськогосподарського призначення для певних категорій осіб. Орендар може насамперед купити ділянку, якщо заплатить ціну, за якою вона продається. Це означає, що власник зможе продати ділянку й іншій особі, не орендарю, але за ціною не нижчою за ту, яка була запропонована орендарю. Власник повинен у письмовій формі повідомити орендаря про продаж і ціну земельної ділянки. Таким чином, купівля-продаж земель після зняття мораторію повинна відбуватися з дотриманням переважного права на викуп земельної ділянки орендарем.
— Скільки буде коштувати земля з 1 липня?
— Згідно із законодавством, продавати землю дешевше за нормативно-грошову оцінку заборонено. Вона становить, залежно від регіону, від близько 21 до більш ніж 33 тисяч гривень за гектар. Це орієнтовно, далі буде працювати ринок.
За даними Держгеокадастру, найдорожчою земля на старті відкриття ринку буде в центральній Україні — близько 2,4 тисячі доларів за гектар.
Найдешевша земля, як очікується, буде у Львівській, Волинській та Рівненській областях — 1,2 тисячі доларів за гектар.
Експерти з ринку землі прогнозують, що вартість землі збільшуватиметься з динамікою в 10-15 % на рік. Побачимо.
— Хто буде продавати та купувати землю?
— Як показують різноманітні опитування, менш як 10 % власників землі готові її продавати найближчим часом. За ціною 2-3 тисячі доларів масових продажів не буде. Тож і пропозиція купівлі у перші роки буде дуже невелика. Ситуація може змінитися хіба 2024 року, коли земля стане доступна для купівлі великим покупцям — юридичним особам, які зможуть придбати по 10 тисяч гектарів. Виходити на ринок раніше і дробити землю на клаптики по 100 гектарів їм не цікаво. Тобто, основні угоди у 2021 році будуть укладатися між приватними особами — власниками паїв і потенційними покупцями з «зайвими» грошима.
Продавати землю будуть ті, хто вже переїхав у місто, не живе в селі і хоче отримати гроші, продавши непотрібний собі актив.
Для більшості агрокомпаній поки що більш вигідною є оренда.
На початках купівля сільгоспземлі може виявитися досить ризикованою в Україні. Державний земельний кадастр почав функціонувати тільки з 2013 року, а дані з прав власності, які були оформлені до цього, повністю в кадастр не перенесли, тож він містить чимало неточностей щодо самих ділянок, у багатьох випадках накладаються межі, так ще є питання і щодо власності.
Маю велике сподівання, що саме громади візьмуть на себе відповідальність допомагати своїм мешканцям розібратись із законодавством про ринок землі і спільно працюватимуть над ефективним використанням цього дорогоцінного ресурсу.
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
