Середа, 8 Грудня

Таємниці (не) однієї картини

Мало кому з львів’ян відомий цікавий факт: ще на початку нинішньої російсько-української війни волонтери замовили львівському художникові Євгену Равському роботу «Перша миротворча місія Східної Європи. Похід Сагайдачного на Москву». Ідеться про успішний похід восени 1618 року Війська Запорізького на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву, яку взяли в облогу. На картині — гетьман Сагайдачний та польський король Владислав IV Ваза разом із представниками литовців, татар та білорусів, на тлі своїх національних прапорів. А напис «Змогли тоді — зможемо й тепер» волонтери переклали польською, литовською, кримськотатарською, білоруською мовами. Зображення тиражували через календарі та банери, а полотно тоді розмістили у Львівській обласній раді…

   Персонажів своїх картин художник завжди малює з реальних людей. І на цьому полотні вони теж упізнавані. Євген Равський каже, що це для нього звичний підхід. Він створює композицію і фотографує тих, кого малюватиме, навіть про костюми по змозі дбає заздалегідь.

«В українській мистецькій традиції є прогалина з історичними полотнами. Їх надто мало, на відміну від інших націй. Ян Матейко фактично намалював польську історію — поляки бачать події свого минулого так, як їх відтворено на картинах Матейка. Раніше основним замовником мистецьких творів була церква, а також королі та їхні васали. Ми пропустили ці моменти становлення і прикрашання себе та своєї історії, — розповідає Євген Равський. — Тепер запиту на такі полотна і в світі, і в Україні майже немає. Знаю, що в Іспанії працює художник, який малює історичні баталії, за що отримує від армії нагороди. З початком російсько-української війни потрохи з’являється потреба відтворити історію через полотна. На мою думку, ці ніші треба заповнювати. Звісно, час минув, ми наздоганяємо, але ми в будь-якому виді мистецтва наздоганяємо, і приречені на це, доки тут не утвердиться цивілізація продукування ідей. Є унікуми, які можуть щось придумати, але це не змінює загальної канви».

   Недавно Євген Равський намалював баталію «Іван Виговський під Конотопом 1659 року». Конотопська битва — одна з ключових у московсько-українській війні 1658 — 1659 років. Це один з переможних боїв, які варто згадувати українцям. Зображені на картині персонажі — гетьман Виговський разом із козаками — теж мають реальних прототипів: громадські діячі, науковці, бійці тероборони, є навіть народний артист України! Що цікаво, прототипом персонажів на обох картинах є учасник трьох революцій — Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності, один із учасників створення «Студентського братства Львівщини», громадський діяч та волонтер Андрій Рожнятовський.

«Побачивши портрет Данила Галицького, якого я намалював для Ратуші, а також «Першу миротворчу місію Східної Європи», замовник запропонував створити низку баталій, — каже художник. — Наступні можливі сюжети — Святослав Хоробрий, гора Маківка, Савур-могила, бої УПА».

Євген Равський розповідає, що перш ніж 2000 року намалював портрет короля Данила, кілька років оббивав пороги і переконував: «У нас багата історія, а є порожні стіни Ратуші, які доречно заповнити портретами наших видатних предків. Однак це нікого не зацікавило. Хоч я апелював, що є портрет Лева авторства Луки Долинського, а Данила нема».

Один із кандидатів у депутати на тодішніх виборах до Верховної Ради все ж погодився замовити портрет Данила Галицького і подарував його місту. «Після цього багато художників, скульпторів і собі взялися за образ короля Данила. Але ж є багато інших персонажів, цікавих і важливих. Іван Берладник, князь без князівства, князь-найманець. Про нього можна зняти екшн на історичній основі. Він єдиний, хто підпорядкував собі Берладь — територію, куди втікали кримінальники зі всього світу. Чи співець Митуса, який написав пісню, що принижувала Данила. Знав, що його повісять, але не втік. Чому б не запросити Мела Гібсона зняти фільм на один із таких сюжетів? Адже свого часу Барселона запропонувала Вуді Аллену зняти стрічку «Вікі, Крістіна, Барселона», щоб вплинути на розвиток туризму в місті».

Окрім історичних баталій, Євген Равський малює вітальні грамоти, нагороди, шеврони для бригад і батальйонів. Торік підготував різдвяно-новорічні листівки та календарі за вертепним сюжетом про трьох царів і з образом захованої за ялинкою снайперкою. Їх відправляли на фронт, на полігони та у військові частини. Цього року художник теж готує серії листівок – до Миколая, Різдва та Нового року. Однак сюжети окремих із них, як і хто цього разу серед прототипів – наразі таємниця.

Наталя ДУДКО

Share.

Leave A Reply