Середа, 8 Грудня

Призначення Верещук —

ляпас Зеленського самому собі?

Нещодавно Верховна Рада призначила чотирьох нових членів Кабінету Міністрів, замість звільнених напередодні. Ірина Верещук серед них заслуговує найбільшої уваги, хоча б через те, що єдина стрибала із зеленою парасолею по центрі столиці.

Ірина Верещук народилася в 1979 році в місті Рава-Руська. Її дівоче прізвище — Луцик. Після школи Верещук вступила до військового інституту при Національному університеті «Львівська політехніка», де здобула кваліфікацію спеціаліста з міжнародної інформації — референта-перекладача, офіцера військового управління тактичного рівня. До 2007 року служила в Збройних силах України і паралельно здобувала другу вищу освіту на юридичному факультеті Львівського університету імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство». У 2011 році Верещук вступила до аспірантури Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при президенті України. 2010 року стала заступником голови Жовківської райдержадміністрації з гуманітарних питань і зовнішньої політики та балотувалася на посаду мера Рави-Руської. У підсумку виборів Верещук стала наймолодшою жінкою-мером в Україні. На пост мера Верещук балотувалася від партії «Сильна Україна», яку очолював Сергій Тігіпко. 2015 року Ірина Верещук за власним бажанням полишила пост мера Рави-Руської. Причиною такого вчинку вона назвала земельні скандали і тиск деяких громадян. Самі мешканці міста вказують на її тісні стосунки з «Огірком», людиною, яка для контрабандистів цього міста значила дуже багато.

У 2019-му Верещук стала депутаткою Верховної Ради 9-го скликання за списком партії «Слуга народу». За словами самої депутатки, до лав цієї політсили її запросив Дмитро Разумков. Того ж року спричинила скандал, заявивши, що Україна повинна переглянути підхід до НАТО. Центр «Миротворець» звинувачував Верещук у тому, що вона має давні зв’язки з російськими пропагандистами Іскандером Хісамовим і Віталієм Лейбіним. У 2020 році Ірина Верещук балотувалася на посаду мера Києва (її кандидатуру підтримав президент Зеленський), але програла вибори чинному міському голові Віталію Кличку. У програші вона звинуватила голову київської партійної організації «Слуги народу» Миколу Тищенка.

До речі, свого часу вона була керівницею Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик. За даними ЗМІ, цей центр фінансували народні депутати України від «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) Віктор Медведчук та Тарас Козак. Очолювала його до 2019 року, стверджують аналітики YouControl за інформацією з відкритих джерел. Її чоловік — співробітник СБУ.

«Ратуша» запитала думку про новопризначеного міністра в експерта з права та політики Юрія Танасійчука. За його словами, політиком Верещук іще не стала. «Взагалі, розглядати за всіма критеріями потрапляння Верещук в уряд — неможливо. Це людина-нуль, за аналізом мерства в Раві-Руській. Оцінка її діяльності з боку самих мешканців — жодних прагматичних, жодних далекоглядних рішень за її період для розвитку Рави-Руської як міста не було ухвалено. Порівнюючи з прикордонними Яворовом, Мостиськами, які теж на території  Львівщини, Рава часів Верещук впала в занепад. Варто згадати  і земельні скандали, і постійне протистояння з ВО «Свобода» та іншими фракціями у міській раді. Фактично до 2015 року меру Рави-Руської — Верещук закидали тотальне розкрадання землі, підроблення документів, і якимось дивним чином не було проведено розслідування правоохоронними органами. Тобто людина вийшла з цієї історії в досить  дивний спосіб, бо інші голови громад у разі таких закидів, навіть за незначних порушень, мали зазвичай довгі судові історії з правоохоронними органами. Можна говорити про якесь невідоме явище, що, найімовірніше, називається лобізм за межами закону, який фактично Верещук із цієї історії витягнув. Постійна поява на регіональному телебаченні Ірини Верещук — це дивовижа. На мій погляд, багато з тих ефірів були проплачені. Вона не була таким ньюзмейкером, її дії не були такі цікаві з погляду медіа, щоб постійно бути присутньою на місцевих каналах», — переконаний експерт.

«Важливо пам’ятати всю цю історію її входження, бо немає жодного успіху в Ірини Верещук. Тому давати їй якусь оцінку як людині, яка була успішною в органі місцевого врядування, не доводиться. Наступне: мені здається, що Верещук і реінтеграція окупованих територій — це приблизно те саме, що лікар ветеринарної медицини і будь-яке виробництво, якщо порівняти. Ну просто немає розуміння цього: в жодних заявах своїх, особливо під час виборчої кампанії, під час політичної діяльності у ВР, окрім низькоякісного, низькопробного популізму і хайпу, крику, ніякої притомної думки щодо роботи з окупованими територіями, а тим більше щодо складного процесу реінтеграції, Верещук ніколи не висловлювала за жодних великих подій, які б стосувалися війни з Росією. Це якийсь ляпас Зеленського по власному ж обличчю, і нехай «Слуги» самі несуть відповідальність за свої рішення. Моя особиста позиція, що Верещук є доволі небезпечною», — додав Танасійчук.

Христина СЛЮСАРЧУК

думки в мережі

   Віктор УКОЛОВ, журналіст, політолог

   «Виявляється пані Верещук недаремно пов’язували з Медведчуком. Прочитайте лише кілька її проросійських заяв:

  • У 2013 році Верещук публічно підтримувала Путіна. В інтерв’ю журналу «Огонек» під час Майдану, вона говорила про те, що Росія є «авторитаризмом з демократичним обличчям», але зазначила, що якщо би Путін був в Україні, то вона за нього би голосувала.
  • З того інтерв’ю «Огонька»: “Бандера став героєм для більшої частини суспільства, образом націоналізму. Та слід зрозуміти, що ця історична постать ніколи не знайде місця в українському пантеоні героїв. Бо історія, як ми б нею не “крутили”, збрехати світу не дозволить”.
  • 23.09.2019 року на телеканалі 112 Верещук заявила, що «нас в НАТО не чекають», «якщо членство в НАТО є «конфліктогеном» з РФ, то треба від нього відмовитися», «я прихильниця фінського сценарію для України».
Share.

Leave A Reply