«Військових кріпаків» відпустять додому!
Те, про що українські політики говорили вже близько року, врешті стало реальністю: 26 лютого 2024 року прези-дент України Володимир Зеленський підписав закон про звільнення в запас строковиків після завершення терміну служби під час воєнного стану.
Про це йдеться в картці проєкту “Про внесення змін до глави ХІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо строків строкової військової служби” (№11035) на сайті парламенту, передає Укрінформ. Якщо перекласти з офіційної мови на людську, то стане зрозуміло, що хлопці, які вже два роки за копійки тягнули лямку військової служби в ЗСУ, нарешті поїдуть додому. Цей крок потрібно було зробити вже давно, і просто шокує, що це рішення політичне і військове керівництво держави так довго відкладало! Закон встановлює, що під час проведення загальної мобілізації і дії правового режиму воєнного стану строковиків, термін військової служби яких закінчився під час воєнного стану та службу яких продовжено понад встановлені строки, звільняють у запас у строки, визначені указом президента.
Таких осіб не можуть призвати на військову службу під час мобілізації впродовж 12 місяців з дня звільнення в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу (підписати контракт). Тепер розтлумачимо всі цікаві нюанси.
Сам цей Закон №11035 парламент України проголосував за основу та в цілому, що свідчить про тривалу узгоджену позицію всіх фракцій. Щоб розставити всі крапки над «і», мусимо підкреслити, що в Україні з 24 лютого 2022 року на військову службу призов відбувається за мобілізацією. А от нові призови на строкову службу не проводять, оскільки заборонені законодавством. Однак донині на службі залишаються строковики, призвані ДО воєнного стану. Частина з строковиків (і досить значна) вже підписали контракти з ЗСУ, з яких багато хто був поранений чи загинув у зоні бойових дій. Саме тому, коли ми читаємо некрологи про загиблих 19-річних, то повинні розуміти, що здебільшого це саме вчорашні строковики.
«Але ж хіба можна розкидатися бойовим ресурсом під час проведення війни?», – запитає не посвячений. І глибоко помилиться. Бо називати бойовим ресурсом тих, хто два роки за дякую мив підлогу, підмітав, ходив днювальним і в караули та виконував іншу роботу за межами зони бойових дій було б явним перебільшенням. Хоча питання: а хто ТЕПЕР буде виконувати усі ці роботи – залишається без відповіді. Якщо хтось скаже: та хай це все тепер роблять «контрачі», то він вдарить в штангу! Некваліфіковану роботу в ЗСУ має тепер робити високооплачуваний контрактник?! А чи погодяться з цим західні інвестори? Отут трохи «прокол». Можна б було відновити призов на строкову службу, знявши заборону на нього в законодавстві, але, зрозуміло, що над цим питанням ніхто не працював.
Чому закон запізнився, і дуже? Та тому, що піддавшись ейфорії «кави в Криму» і широко анонсованого контрнаступу, козирні деталі якого знали в Кремлі, ті, хто керує державою, просто повністю провалили питання створення військових резервів. Саме так: від цілком популістичної і тотальної заміни воєнкомів до власне питання строковиків. Адже якби ці десятки тисяч бійців демобілізували ще рік тому, то сьогодні їх можна б було (відмінусувавши тих, хто вступив у виші, переплив Тису чи одружився з любові з жінкою з трьома неповнолітніми дітьми) після 12 місяців перепочинку вже мобілізовувати як військовий резерв. А тепер цей шанс втрачено. Хоча й не назавжди.
Але де ж держава візьме додатковий мобілізаційний ресурс? «О, брат, – як казав Карлсон, який жив на даху, Малюкові, – ти не знаєш цих людей! Та це ж…» І далі давав коротку характеристику двом особистостям, які крали навіть людську білизну. Тут хотілось би згадати новий Закон про мобілізацію, який Володимир Зеленський намагається аж ніяк не ототожнювати з власним іменем, бо це обвалить рейтинг. А в ньому є пункт, за який автори закону і той, кого ми називаємо «взірцем незламності», будуть триматися зубами до останнього! Здогадуєтесь, що це? Я так і думав. Це зменшення призовного віку громадян України з 27 до 25 років! Знаєте, яка кількість майбутніх 
піхотинців і десантників схована за цією стрічкою в законі? Не повірите – близько 200 ТИСЯЧ!!! Як вам?! Відкинемо тисяч 50 – 60 тисяч студентів і усвідомлених симулянтів – все одно на виході отримаємо 140 ТИСЯЧ МОЛОДИХ БІЙЦІВ! Зрозуміло, що їх ще треба буде навчати, але це вже справа ВУС-100 (курс молодого бійця), хороших командирів і бажання вижити! А втрати серед цих воїнів вже через рік поповнять ті строковики, які 12 місяців відпочивали після чищення картоплі та охорони нікому не потрібних об’єктів. Кажете, вони втечуть за кордон? А яким чином? Як військовозобов’язані, ці вчорашні «військові кріпаки» матимуть обмеження на виїзд у близьке чи далеке зарубіжжя. Оцініть красу гри, пані та панове?
Микола САВЕЛЬЄВ, ЗСУ, позивний «Волоцюга»
Матеріал взято з соціальної мережі
Коментар
Зміст закону проаналізували в Центрі спільних дій. Аналітики вважають, що закон зможе розв’язати проблему, яка поставила строковиків у безвихідне становище. “Від початку повномасштабного вторгнення закон заборонив строковикам демобілізуватися, але водночас їх не можна було залучати до бойових дій. Виникла проблема: тисячі молодих хлопців опинилися в невизначеному становищі. Вони не могли покидати військові частини, подекуди проблемно було отримати вихідний для поїздки додому”, – розповідає аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова.
На її думку, підписаний президентом Зеленським законопроєкт вносить певну визначеність у подальшу долю строковиків. “Нерозуміння, що з ними буде далі, не найкращим чином впливало на людей. В когось могло виникнути переконання, що як тільки їх звільнять із служби, яка тривала довше визначеного законом терміну, одразу вручать повістку”, – пояснює Ірина Корженкова. Аналітикиня наголошує на необхідності унормувати всі потрібні документи.
