П’ятниця, 28 Січня

Як львів’ян намагаються «нагріти»

Зі зростанням цін на енергоносії Україна змушена була впроваджувати сучасні енергозберігальні технології, Львів — одне з міст, що скористалося європейським досвідом. Зокрема, міські урядники взяли 20 млн євро позики та 10 млн євро гранту для встановлення індивідуальних теплових пунктів.

Та несподівано для мешканців будинку на вул. Полуботка, 23 така практика перетворилася на низку судових позовів. Справа в тому, що в їхній п’ятиповерхівці вже встановлено сучасний індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та гарячого водопостачання. Мешканці — Петро Радковець та Володимир Мілюков — упевнені, що індивідуальний тепловий пункт вигідний. Теплопостачання квартир відбувається автоматично, залежно від температури зовнішнього повітря, тож немає перевитрат теплової енергії для опалення помешкань. Крім того, система дозволяє підтримувати температуру гарячої води відповідно до наперед заданого графіка. Лічильник ІТП обліковує теплову енергію, що використовується для опалення та підігріву гарячої води. Тож влітку кошти нараховуються лише за підігрів гарячої води. Всі квартири будинку обладнані індивідуальними теплолічильниками та лічильниками гарячої води. Будівля утеплена, і мешканці можуть регулювати температуру в помешканнях індивідуально.

Усе це мало б послужити підґрунтям очікуваної економії, однак сповна радіти з економії не дають… львівські комунальники. Ось як про це висловлюється житель будинку Володимир Мілюков:

— У нас кожна квартира обладнана індивідуальним тепловим лічильником. Вони беруть покази загального будинкового лічильника, який обліковує тепло на цілий будинок. Згодом сумують покази наших індивідуальних лічильників і називають цю різницю тепловтратами, які списують на обігрів місць загального користування».

«Хоча в нас місця загального користування взагалі не опалюються. Те тепло, яке є різницею, люди вже оплатили, тільки як за гарячу воду», — додає Петро Радковець.

Інакше кажучи, Теплоенерго намагається взяти подвійну оплату за одне і те саме тепло: тільки один раз у формі тепла за підігрів гарячої води, а наступний — за опалення місць загального користування. Місця загального користування в будинках не опалюються: на верхніх поверхах сходових кліток нема радіаторів, а на нижніх поверхах вони відімкнені.

Мешканці житлового будинку звернулися до ЛМКП «Львівтеплоенерго» за роз’ясненнями. Отримана відповідь їх не задовольнила, бо в листі жодним чином не згадується, що в показах будинкового лічильника вже врахована теплова енергія на підігрів гарячої води. На думку мешканців, для таких будинків, які обладнані індивідуальним тепловим пунктом, повинно використовуватись таке поняття, як «колективний споживач». Тож із Теплоенерго розраховуються не окремі мешканці, а управитель згідно з показниками будинкового лічильника, але вже не як за опалення і не як за гарячу воду, а виключно як за теплопостачання. Такі тарифи є значно нижчими й вигіднішими для мешканців. А управитель повинен зібрати показники всіх квартирних лічильників тепла та гарячої води й виставити мешканцям рахунки за опалення та за гаряче водопостачання. Окрім оплати за теплопостачання, управитель повинен ще розрахуватися з Львівводоканалом за той об’єм холодної води, який використали на підігрів гарячої води. Для цього в ІТП існує окремий лічильник, але він давним-давно не працює. Ці тарифи значно нижчі за теперішні, а на рахунку управителя будуть накопичуватись кошти, які можна використати для ремонту обладнання ІТП та магістралей, що прокладені до квартир. Такий договір на теплопостачання може укладати з Теплоенерго лише юридична особа. Оскільки мешканці є фізичними особами, то такий договір може укласти лише управитель. Загалом індивідуальний тепловий пункт є дуже вигідним, але лише у тому випадку, коли розрахунки ведуться чесно, а мешканці розуміють, як працює ця прозора схема.

Петро Радковець додає: «У радянський час у нас було два види обліку тепла в будинках. Це індивідуальне поквартирне опалення і централізоване. Тепер у нас є третій варіант — індивідуальний будинковий облік. Перша черга нашого будинку була здана у 2006 році, друга — в 2010 році. І будинок збудований із індивідуальним тепловим пунктом. Згідно з законом про теплопостачання в нас має бути колективний споживач. Інакше кажучи, договір з Теплоенерго укладають не мешканці, а управитель, який також платить за показами будинкового лічильника. Управитель збирає з нас покази наших квартирних лічильників тепла і обліку гарячої води, і ми платимо те, що реально спожили. До 2014 року так і було, що в нас покази збирало ЖКГ. Воно розраховувалося з двома організаціями — з Теплоенерго та з Львівводоканалом. І гроші в них уже акумулювались, та різниця залишалася в ЖКГ для того, щоб ремонтувати обладнання. Тепер гроші забирає Теплоенерго, а ремонтувати нема кому. Тож ми не клієнти Теплоенерго. Вони це ігнорують і пишуть, що в нас ніби є централізоване, хоча централізованого в нас нема. Оцей лічильник, який має облікувати холодну воду на гаряче водопостачання, уже не працює, скільки ми тут живемо. Він стоїть, і вони його не обліковують, тому що з Водоканалом за їхньою схемою по централізованому розраховується Теплоенерго, а не ми».

Врешті, Сихівський районний суд м. Львова зобов’язав задовольнити скаргу мешканців будинку, а Національну поліцію України у Львівській області внести відомості про кримінальні порушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І це — прецедент. Якщо провину посадовців ЛМКП «Львівтеплоенерго» доведуть, то їм загрожує кримінальна відповідальність.

Катерина ПАШКЕВИЧ, студентка другого курсу Науково-навчального інституту журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка

Share.

Leave A Reply