Закон про мобілізацію: коли приймуть та чого чекати військовозобов’язаним?
Закон про мобілізацію ма-ють прийняти найближчим часом. Про це вже кілька днів поспіль говорить чимало народних обранців, а 6 квітня про це заявив й президент України Володимир Зеленський. Чому ж так довго працюють над законопроєктом? Що він передбачає та коли ж його таки приймуть? Про все, що відомо – читайте далі.
«Не відповідально», або Чому так довго?
Змінити правила призову українців у владних кріслах намагаються ще з минулого року. Так, у грудні 2023 Кабінет Міністрів України вніс на розгляд парламенту відповідний законопроєкт, але через хвилю критики, яка сипалась звідусіль, законопроєкт відкликали. Наступний варіант нового закону про мобілізацію у Верховну Раду внесли наприкінці січня 2024-го. А 7 лютого депутати ухвалили його в першому читанні. Але оскільки законопроєкт не був ідеальним, до нього почали вносити різні правки. Відтак таких правок назбиралось понад 4200. Ці поправки розглядає Комітет Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
І поки в Раді розглядають поправки до закону, суспільство поділилось на тих, хто критикує, і тих, хто захищає…
Кандидат політичних наук, політичний експерт і доцент кафедри парламентаризму Ігор Рейтерович в інтерв’ю для «Громадського радіо» припустив, що таку дивну ситуацію із законом про мобілізацію маємо через те, що Зеленський самоусунувся від цього питання.
«Якби він вийшов, записав звернення чергове і сказав: «Я підтримую закон, будь ласка, депутати, завтра зберіться, проголосуйте, я приїду у Верховну Раду з головнокомандувачем, з генеральним штабом, і ми з вами обговоримо це питання». За тиждень рішення було б ухвалене», – заявив Ігор Рейтерович.
І ось 6 квітня під час телемарафону Володимир Зеленський заявив, що чотирьох місяців достатньо, аби обговорити всі спірні питання, і те, що роблять депутати, заявив Зеленський, зовсім не відповідально.
«Депутати повинні заспокоїтися і не чекати оплесків щодо свого популізму. І тому вичищати закон не можна. Потрібно дивитися на нього реально. Він має бути робочим законом, який спрацює, інакше за резерви відповідатиме тоді не військове командування держави, а парламент України», – сказав Володимир Зеленський.
А депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк у телеграмі цього ж дня написав, що комітет з питань оборони ще не завершив розгляд законопроєкту про мобілізацію. «10 квітня дуже ймовірно вже буде в залі Ради початок розгляду. А 11-го – фінальне голосування», – написав Железняк.
Мобілізація буде м’якшою?
Минулого року президент України Володимир Зеленський заявляв, що у 2024 році мають мобілізувати 500 тисяч людей. У Міністерстві оборони України тоді пояснили – така кількість людей в першу чергу потрібна для того, щоб замінити 330 тисяч виснажених військових на фронті, а решта – щоб поповнити втрати та закрити інші військові потреби. Пізніше у Міністерстві заявили, що потреба в людях трохи зменшилась.
А наприкінці березня цього року Зеленський сказав, що Україна зараз не готова відбити ще один великий російський наступ, який очікують наприкінці травня або в червні, через дефіцит артилерії та снарядів до неї.
Вже у квітні в інтерв’ю одному з видань прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що початкові плани про мобілізацію 500 тисяч чоловік виявились трохи перебільшеними і мобілізація українців буде «набагато м’якшою».
«У нас є нові бригади – вони вже укомплектовані людьми, але ми чекаємо на обладнання, військову техніку та боєприпаси від партнерів. Коли все це прибуде, нові бригади будуть укомплектовані – і ми суттєво збільшимо нашу бойову міць», – сказав Денис Шмигаль.
Хто матиме право на відстрочку?
Під час роботи над поправками до законопроєкту профільний комітет врегулював питання відстрочки від мобілізації, зокрема для військовозобов’язаних, які доглядають за особами з інвалідністю, та здобувачів освіти.
В новому законопроєкті прописано, що в особи з інвалідністю І та II групи може бути лише один доглядач, він також має бути членом сім’ї першого ступеню споріднення.
Мобілізувати не будуть студентів, які навчаються на денній формі та здобувають послідовну освіту. Отримають відстрочку і аспіранти та докторанти. А ось здобувачам другої або третьої вищої освіти відстрочки надавати не будуть.
Чи зможуть вручити повістку онлайн?
Спочатку чиновники розглядали варіант про те, що повістку військовозобов’язаний може отримати через електронний кабінет. Але профільний комітет відмовився від цієї ідеї, ба більше, відмовились посадовці і від обов’язкової реєстрації електронного кабінету.
Чого чекати ухилянтам?
У проєкті закону, який пройшов перше читання, було передбачено, що проти тих, хто намагатиметься ухилитись від мобілізації, будуть запроваджувати жорсткі обмеження. Наприклад, блокуватимуть рахунки, будуть обмеження на право виїзду за кордон і навіть обмеження у праві керувати транспортними засобами.
Під час розгляду правок профільний комітет викреслив пункт щодо обмеження права виїзду за кордон, бо ця заборона вже регулюється чинним законодавством України.
Крім цього, комітет зняв й інші обмеження, які пропонували у першому читанні, тож блокувати рахунки та позбавляти права керувати транспортним засобом ухилянтів не будуть.
То коли чекати закон про мобілізацію?
Після того, як законопроект буде готовий до другого читання, його передадуть на розгляд розгляд Верховної Ради. Нагадаємо, що, за словами Ярослава Железняка, це має відбутись 10 квітня. Народні обранці мають розглянути кожну правку та проголосувати за статтю в цілому.
Після голосування Верховної Ради закон має підписати президент. А після цього потрібно чекати ще місяць, щоб закон вступив в силу, зазначає нардеп.
За прогнозами, нові правила почнуть діяти наприкінці травня, а то й на початку червня. А поки можемо лише чекати, чи не «затримається» закон у Верховній Раді і чи проголосують за нього народні обранці.
Христина СЛЮСАРЧУК
