Неділя, 9 Травня

Закон про мову: як (НЕ)дотримуватися

Від 16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У ній ідеться, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова, тому інформацію про товари та послуги на території України мають надавати насамперед українською. Сферу обслуговування зобов’язали за замовчуванням використовувати українську мову, повідомляє «Радіо Свобода».

За законом, підприємства, установи та організації всіх форм власності та підприємці мають обслуговувати українською мовою. Виробники та виконавці і продавці зобов’язані надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською мають подавати інформацію на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмета електронного договору, державною мовою.

У разі порушень таких законодавчих норм громадяни зможуть спрямовувати скарги до офісу мовного омбудсмена. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення впродовж 30 днів. У разі повторного порушення впродовж року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

За перші кілька днів дії закону на адресу офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько сотні звернень. Це незначні порушення, як зазначив у коментарі «Радіо Свобода» мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Бурхливо реагують на нові правила соцмережі: прихильники нових правил влаштовують добровільні рейди, противники — вигадують способи обійти закон на користь російської мови. Через це вже трапляються конфлікти та суперечки.

Із 16 січня у добровільні рейди з перевірками, чи працює закон, пішли українці. Моніторили і соцмережі закладів. У деяких випадках заклади намагалися дотриматись закону з насмішкою, тоді це викликало бурхливу реакцію в суспільстві.

На сторінці однієї з київських кав’ярень з’явився допис, де висміювалася нова вимога щодо мови. Скріншот цієї історії швидко розійшовся мережею, власник сторінки закрив коментарі, але тоді користувачі почали «обвалювати» негативними відгуками рейтинг закладу в гуглі, після чого і з локацій у гуглі заклад зник.

Власник закладу спочатку обурювався щодо обов’язковості обслуговування українською, судячи зі скріншотів, які викладали в мережу користувачі. Втім, пізніше в мережі з’явилося відео, де чоловік, який називається власником кав’ярні, приносить вибачення. Поруч із ним в той час перебувала група чоловіків із закритими обличчями, а сам допис із відео супроводжується підписом «Мовний патруль діє». «Київський підприємець «стебався» в інстаграмі власної кав’ярні над українською мовою. Але, після зустрічі з репетиторами, миттєво все зрозумів. Каже, що більше не буде», — зазначає автор допису Олександр Онищенко.

Ще один інцидент віртуального конфлікту розгорівся з одеським закладом «Артель «У Машковичей». На сторінці закладу, яку ведуть зазвичай російською, 16 січня з’явився допис, в якому українські слова написані російськими літерами: «Так зийшлися зиркы, що до нас прыйыхав друг симьи, справжний грузынський повар, Гулади», — йдеться в повідомленні.

Після нього рядок смайликів, що сміються до сліз, і продубльоване повідомлення на івриті. Це повідомлення швидко розбурхало реакцію суспільства. Частина користувачів сприйняли такий вчинок як образу і насмішку над державною мовою, адже над івритом в той же час заклад не експериментував. У коментарях посипалися гнівні коментарі впереміш з позитивними реакціями одеситів, яким сподобалося те, як вчинив заклад.

Адміністрація закладу не вбачає знущання над мовою у своєму вчинку, зазначають, що таким чином виконували мовний закон. Водночас власники закладу публічно заявили про отримання погроз і навели скріншоти. Наголосили, що із цими скаргами звернуться в посольство Ізраїлю, через те, що співвласник є громадянином тієї країни, та в СБУ.

Щодо дій ініціативних громадян, які вимагають від закладів дотримання законів, знімають на відео, пишуть скарги, а також влаштовують такі «атаки» в коментарях та через інші сервіси, то думки різняться, і є також ті, хто наголошує, що такі методи можуть лише нашкодити.

Те, що ніхто не забороняв російської, вкотре пояснюють юристи, як от Владислав Власюк: «Мовний закон не забороняє російської — він лише гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською мовою в усіх публічних сферах».

А от журналіст та історик Сергій Громенко показав, як підготували персонал у харківському магазині на касі. Люди в коментарях висловили підтримку тим, хто підготувався принаймні так.

   Сергій Бригар, українськомовний одесит, подав такий показовий діалог зі своїм коментарем: 

— Ваш мовний закон діскрімініруєт русскоговорящіх.

   — Тобто?

   — Почєму ето мєня должни обязатєльно обслуживать по-украінскі, єслі я может хочу по-русскі?

   — А точно хочеш?

   — Нєт.

   – А яка твоя позиція?

   — Мнє всьо равно.

   — Зрозуміло. Ну якщо захочеш — скажеш продавцеві й тебе обслужать російською.

   — Так должни же только по-украінскі.

   – Хто тобі це сказав?

   — Ну закон твой вот етот.

   — Дякую за гарні слова, але він не мій, і ще маю питання: ти його взагалі читав?

   — Нєт.

   — Зрозуміло.

   — Что понятно?

   — Це називається «чую дзвін — не знаю, де він».

Почав пояснювати, що до чого, і з’ясувалося, що людина просто поняття не мала, в чому суть того закону. Розповідати про активність ворожої пропаганди, думаю, зайве — їй під силу напустити демонічний флер фактично на все українське. Ну от чоловік у проміжках між роботою, сімейними справами, футболом і лазнею з друзями щось десь за вищеозначеною темою вихопив — і все, став противником закону. Потім послухав мене, і вже запевняє, що є його прихильником.

З одного боку, все не так і погано, а з іншого — страшно…

Це десь і є реальний рівень обізнаності середньостатистичного мешканця нашої з вами держави в ключових питаннях сьогодення.

Наталя БОРИСЛАВСЬКА

Share.

Leave A Reply