П’ятниця, 16 Квітня

Великий Львів без Малехова!

Окружний адміністративний суд міста Києва скасував розпорядження уряду щодо приєднання прильвівського села Малехів до Львівської об’єднаної територіальної громади, — інформує lviv.vgorode.uа. З літа 2020 року Малехівська сільська рада позивалася до Львівської обласної держадміністрації та уряду про скасування рішень, за якими село Малехів приєднане до Львівської об’єднаної територіальної громади, мотивуючи тим, що такі рішення ухвалені без згоди місцевої громади, «що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів позивачів», повідомляє «Захід.нет».

Відтак суд визнав, що під час ухвалення згаданих рішень було порушено передбачену законом процедуру добровільного об’єднання громад. «Вказані порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості при формуванні перспективного плану формування території Львівської територіальної громади, на думку суду, мало своїм наслідком порушення принципів місцевого самоврядування, зокрема добровільності», — вказано у рішенні суду. Відтак суд скасував розпорядження уряду від 27 травня 2020 року «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» у частині приєднання Малехівської територіальної громади Жовківського району до Львівської територіальної громади. Окрім цього, суд визнав протиправним та скасував інше рішення уряду від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» у частині приєднання Малехова до Львівської ОТГ. Також cуд визнав протиправними дії Львівської ОДА, яка розробила перспективний план і подала його на затвердження Кабміну. Суд відмовився зобов’язати Львівську ОДА розробити та подати до уряду інший проєкт перспективного плану, в якому врахувати позицію Малехівської громади. Згадане рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Своєю чергою, ліквідаційна комісія Малехівської сільської громади планує …відмовитися від позову! Про це заявив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. За його словами,  рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання незаконним приєднання Малехова до Львівської міської територіальної громади не набуло законної сили й буде оскаржене в апеляційній інстанції, передає «Еспресо.Захід». Однак Львівська міська рада апеляцію подавати не може. Як пояснив «Еспресо.Захід» юрист Малехівської сільської ради Олег Лосин, відповідачами у справі були Львівська обласна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України. Саме вони можуть подавати апеляцію. На це мають 30 днів із моменту появи судового рішення. Львівська міська рада ж є правонаступником Малехівської сільської ради, тож у разі апеляції вона буде позивачем. Саме цим вирішили скористатись у Львівській міській раді, аби не відпустити Малехів. За словами Любомира Зубача, позивач в особі ліквідаційної комісії Малехівської сільської громади планує подати заяву про відмову від позову під час апеляційного розгляду справи (у першій інстанції таку заяву не задовольнили). «Якщо теоретично припустити, що це рішення потрібно виконати, то які матимемо наслідки? У навколишніх громадах, які об’єдналися зі Львовом, вже немає ні сільських рад, ні бюджетів, ні повноважень. Тому якщо не Львів, тоді правовий вакуум, безвладдя та хаос. Хто в цьому зацікавлений?»,  — каже Любомир Зубач.  Утім, Малехівська громада має свою позицію: вони від початку хотіли приєднатися до Мурованської громади, адміністративний центр якої — у Сороках Львівських. Окрім того, що це спроможна громада, в усіх селах, що до неї входять, уже давно призначені старости.

Як пояcнив у коментарі «Ратуші» керівник правничої компанії April Consult, правозахисник, юрист Юрій Танасійчук: «Було рішення суду, яке ухвалено 29 вересня і яке має ще пройти апеляційну інстанцію. Дуже важливо, що це рішення суду першої інстанції, і є ще апеляція. Значить, суд ухвалює рішення, спираючись на те, що є очевидні для суду порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості під час формування перспективного плану території Львівської територіальної громади і, як наслідок, порушено принципи місцевого самоврядування і те, на чому акцентує суд, зокрема принцип добровільності. Це насправді дуже важлива ідеологічна сторона мотивації суду до прийняття рішення, але також суд, керуючись усіма нормативними актами щодо судочинства в Україні, зобов’язаний розуміти, як це рішення втілити в реальність. Бо суд не мав би приймати рішення, які неможливо виконати. Хоча досить часто, на жаль, судочинство в Україні на це не зважає. Які наслідки цього рішення? Якщо апеляція підтвердить рішення суду першої інстанції, фактично воно набере чинності, і насправді немає шляху, як розвернути ситуацію в інший бік. Треба розуміти, що для того, аби, наприклад, Малехів повернув назад свій орган місцевого самоврядування, потрібні постанови Кабінету Міністрів і багато рішень Львівської обласної державної адміністрації, можливо, навіть рішень Верховної Ради, зокрема парламентського комітету, який розглядає питання місцевого самоврядування. Тому що процедура повернення органу місцевого самоврядування — саме повернення, а не утворення якогось іншого — у чинних нормативних актах не передбачена і не прописана, тобто на сьогодні немає такої процедури. І, зважаючи на це все, є певні висновки. Якоюсь мірою рішення суду підтверджує той шквал критики на адресу львівського міського голови Садового за це вакханальне утворення, тобто за спосіб утворення Львівської об’єднаної територіальної громади. І друге: це також ляпас Львівській обласній державній адміністрації і тим групам експертів, які були відповідальні за створення ОТГ», — пояснює юрист. «Насправді питання щодо проведення цих процедур, комунікацій із громадськістю, проведення цих слухань — це завжди складно, це надскладне завдання для будь-якої людини, не тільки для тих, хто його виконував. Але, оскільки це була історична місія для України — провести децентралізацію якомога якісніше, то принципи і процедури, безумовно, мали бути дотримані. Це принцип добровільності процедури прийняття рішень, в тому числі з урахуванням інтересів кожної окремої громади, зокрема громади Малехова, і насправді вони були порушені в багатьох громадах Львівщини. Відомо, що не тільки Малехів, а також і Винники звернулись до суду, Дубляни у Самбірському районі, наскільки пригадую, декларували те, що збираються до суду, Нові Стрілища. Тобто це все наслідки тих рішень, які пішли всупереч волі та інтересам громади. Крім того, рішення, які були ухвалені про створення громад, доволі складні. Треба зважати, що справедливим «суддею» між висновками експертів і, доволі часто, гіперболізованими побажаннями громад мала би бути економічна оцінка спроможності. Тут також є провал, бо на сьогодні з тих громад, які утворились, тільки близько 10  громад на Львівщині є спроможними. А для чого утворювати ці громади? З одного боку, рішення суду є доволі небезпечним у масштабах країни. Це створює прецедент, і невідомо, якщо апеляція залишить його чинним, як воно розгорнеться у межах цілої країни і по інших громадах і з якими наслідками може завершитись так звана децентралізація, це дуже рушійно. З іншого боку, це рішення підтверджує ту критику і те невдоволення, яке приблизно 10 громад на Львівщині висловлювали публічно, перед тим, як Львівська ОДА ухвалювала рішення і рекомендації щодо утворення громад і входження громад у перспективний план, потім був розгляд на комітетах, і зрештою постанова Кабінету Міністрів і рішення Верховної Ради України щодо утворення таких громад. Тобто на всіх цих етапах думку громад, очевидно, не врахували, а була більш жорстка вертикальна позиція влади, яка спиралась на певну суб’єктивну оцінку експертів. Кожна ця деталь має значення, це треба розуміти. Що тепер робити з цим судовим рішенням — дуже важливо розуміти всю логістику процесу, який відбувається», — зазначає пан Юрій.

За словами Юрія Танасійчука, на превеликий жаль, ні експерти, ні сама Львівська міська рада, а саме — керівництво міста,  не дослуховувались до так званого варіанту широкої агломерації, яка би передбачала збереження статусу органів місцевого самоврядування спільними об’єднаними бюджетами, спільними об’єднаними комунальними підприємствами, службами, установами. «Тобто агломерація передбачала б певну автономію у прийнятті рішень маленькими органами місцевого самоврядування, ну, як наприклад, у Винниках чи у Брюховичах, Сокільниках, і в той же час ці громади є невіддільно інтегровані у Львів. Економічно, культурно, у питаннях освіти, в соціальних питаннях, у питаннях комунікацій. Очевидно, що це є вже давно об’єднані громади зі Львовом. Варіант цієї широкої агломерації, з певним збереженням автономії, з певною реакцією на локальну проблематику органом місцевого самоврядування, знімав би багато запитань. Крім того, наріжним каменем досить часто ставала вільна земля, боротьба за яку постійно триває навколо Львова між різними групами впливу — владними, бізнесовими. І досить часто боротьба ця ведеться всіма можливими способами, у тому числі рейдерськими, або профанацією — масовим роздаванням землі під різні соціальні групи. Так от, цю відповідальність локальну, очевидно, треба було зберегти. Однак тенденції в Україні вказують на те, що людині з владними повноваженнями недостатньо частини влади — влада захоплюється цілком. І такі тенденції, загалом, мабуть, грають злий жарт з історичним утворенням громад, коли б пріоритетом був всебічний розвиток, як малої так і великої громади. Бо якщо говоримо про велику агломерацію, то є приклади у Східній Європі, і про них частково говорилось, далеко не треба йти: є успішна агломерація і створення цього великого економічного об’єднання громад у Катовіце в Польщі, яка стала доволі конкурентною Варшаві, на це пішло десятиліття чи два десятиліття, але це відбулось. Це дуже потужне економічне об’єднання зі збереженням органів місцевого самоврядування. Якби такий шлях взяли на озброєння під час утворення Львівської ОТГ, тоді, на мою думку, не було б принаймні звернень в суд і масового невдоволення мешканців малих громад, які відчувають себе розчиненими у межах великого міста і бачать ризики, бачать небезпеки і не бачать очевидних чи не очевидних вигод. Не було достатньої комунікації. Немає довіри, підкріпленої ефективною реалізацією різних програм: соціальних, культурних, економічних, спортивних, у будь-якій сфері. Коли б люди розуміли, що місто Львів із більшими можливостями, бажаючи росту, бажаючи розширюватись, ставати кращим, інтегруючи в себе громади, також робить для них певну вигоду і певний комфорт в існуванні й певну свободу в ухваленні рішень конкретно на їхніх вулицях, у їхніх локаціях. Це насправді дуже важливе рішення, незважаючи навіть на те, що до адміністративних судів, особливо в Києві, у цілої країни є запитання, зокрема до їхньої корумпованості. Незважаючи на всі скандали, які є, все ж таки мотивація щодо порушення принципу добровільності — доволі аргументована», — підсумував Юрій Танасійчук.

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply