Авдіївський вихід
Отже, якщо називати речі своїми іменами, а не устами “Телемарафону”, де відступ називають негативним наступом, то позиції в Авдіївці, які Україна утримувала з 2014 року, ми втратили. Справжню кількість загиблих, поранених, полонених і зниклих безвісти в результаті запеклих боїв ми дізнаємось через роки, бо сьогодні це традиційно не на часі. Тоді ж нам пояснять, навіщо вводили у маже закриту пастку воістину героїчну 3-тю штурмову, як вдавалось 110-й бригаді майже без підкріплень стримувати в десятки раз переважаючого ворога і чому цього разу вирішили не робити «фортецю Авдіївка». Можливо, настануть часи, і ми почуємо навіть, чому Ставка Верховного Головнокомандувача дозволила генералу Сирському те, що тривалий час не дозволяла генералу Залужному, але це буде згодом. А поки що ми маємо ось таку картину.
10 років боротьби
17 лютого Авдіївка впала. Командування ЗСУ віддало наказ про вихід військ з міста. Частина захисників потрапили в полон, а на карті України з’явилося ще одне тимчасово окуповане місто-привид. Взяти контроль над Авдіївкою окупанти намагалися впродовж 10 років, однак українська сторона впевнено тримала позиції, адже місто мало важливе політичне та військове значення. З початку російського наступу в 2014 року Авдіївка була найближчим до Донецька містом, яке тримали українські військові. Усі ці роки попри все місто жило та розвивалось. Втім під час повномасштабного вторгнення окупанти почали активно обстрілювати Авдіївку і зрештою перетворили її на ще одне місто-привид.
Найбільший наступ на місто росіяни почали 10 жовтня 2023 року, заявляючи, що захоплять місто до вечора. Однак за чотири місяці боїв біля Авдіївки окупанти змогли просунутися на декілька кілометрів на півночі і на півдні. Також вони наблизилися до місцевого коксохімічного заводу, який утримували наші захисники. За оцінками Києва, в наступі брали участь близько 40 тисяч окупантів, які намагались взяти Авдіївку у кільце.
Всі чотири місяці українські захисники героїчно тримали оборону, але 17 лютого 2024 року таки залишили місто.
Чому ситуація стала критичною?
Ще на початку року військові оглядачі почали говорити про загрозу оточення Авдіївки з боку російських окупантів.
В ефірі в одному з телеканалів військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак завив, що ситуація в Авдіївці є жахливою. «Найімовірніше, до кінця місяця Авдіївку доведеться залишити. Це вже зрозуміло навіть початківцю – людині, яка не розбирається у військовій справі», – заявив Ступак.
Про складну ситуацію в місті говорили і за кордоном. Так, координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, заявив що Україні не вистачає боєприпасів.
“На жаль, ми отримуємо від українців повідомлення, що ситуація критична. Росіяни продовжують штурмувати українські позиції щодня. Авдіївка опинилася під загрозою переходу під контроль РФ. Здебільшого це відбувається тому, що в українських військових на передовій закінчуються артилерійські боєприпаси. Росія посилає сили для атак українських позицій хвиля за хвилею. Оскільки Конгрес ще не схвалив додаткове фінансування, у нас немає можливості підтримати Україну артилерійськими боєприпасами, яких вони відчайдушно потребують, щоб зірвати російські атаки”, – заявив Кірбі.
Проте відходити з міста вказівки у Києві не давали, а навпаки перекидали туди додаткове підкріплення. Весь час повномасштабного вторгнення Авдіївку обороняла 110-а бригада. Пізніше їй на допомогу відправили 47-у бригаду на низку інших підрозділів. У середині лютого до міста перекинули ще й 3 окрему штурмову бригаду.
Хоча ще 26 грудня 2023 року Валерій Залужний під час брифінгу припустив, що наші військові можуть піти на тимчасовий відхід із міста, якщо це допоможе зберегти життя людей. При цьому він зазначив, що ЗСУ оборонятимуть Авдіївку стільки, скільки вистачить сил.
«Нам дорогий кожен клаптик нашої землі. Чи то Бахмут, чи Авдіївка – оборонятимемо рівно стільки, скільки буде сил. Якщо сил буде недостатньо і бачитимемо, що краще зберегти людей – звичайно, ми таке рішення ухвалимо та збережемо людей, а потім відвоюємо. Все залежатиме від ситуації», – сказав Залужний.
Попри це відповідний наказ захисники Авдіївки отримали уже під командуванням новопризначеного Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського. 16 лютого командування ухвалило рішення про виведення оборонців з позиції «Зеніт» на півдні міста.
Під час виходу українських підрозділів з Авдіївки частина військових потрапили до російського полону, розповів командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський. Точної кількості захисників, яких взяли в полон Тарнавський не назвав та наголосив, що Україна звернеться до міжнародних гуманітарних організацій, щоб вони забезпечили гуманне поводження росії з полоненими українськими захисниками.
«На завершальному етапі операції, під тиском переважаючих сил противника, деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон», — заявив Тарнавський.
17 лютого командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький розповів про вихід бригади з міста.
«Дякую бійцям за гідний бій, який дали ворогу в Авдіївці в умовах тотальної переваги росіян у живій силі, техніці і снарядах. Зробили все, і навіть більше. Дякую за стійкість кожному. Відходимо на підготовлені позиції, щоб повернутися і завдати ще потужнішого удару. Дякую командуванню за виважене рішення. Бій триває», – заявив Андрій Білецький.
Станом на 17 лютого усі три бригади залишили Авдіївку. За словами Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського такі дії були необхідними, щоб уникнути оточення.
«Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах», – заявив Олександр Сирський.
Не змогли вивести 6 поранених?!
А вже 18 лютого журналіст Юрій Бутусов опублікував список українських військових 110-ї механізованої бригади, які залишилися на позиції Зеніт в Авдіївці під час захоплення міста окупантами. У списку журналіста було 6 прізвищ: Павлов, Дубницький, Барановський, Савосік, Житнік, Зінчук.
Бутусов розповів, що важкопоранені військові не могли пересуватись самостійно, а провести їх евакуацію було неможливо через повне оточення Зеніту. Фактично наших захисників залишили…
Після оприлюднення відео з загиблими військовослужбовцями ЗСУ родичі впізнали трьох з них – Георгія Павлова, Андрія Дубницького та Івана Житника.
«Російські військові розстріляли безпомічних неозброєних поранених, яких захопили у полон, і які немогли пересуватись. Про долю трьох інших поранених, які потрапили у полон на Зеніті, поки що нічого не відомо. Упізнати усі тіла на російському відео неможливо», – написав Бутусов.
Чого чекати далі?
Військові експерти заявляють, що після втрати Авдіївки, росія може активніше наступати на Куп’янськ та Часів Яр. Про це у коментарі одному з українськиїх видань розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
«Нашим військам треба відійти і з флангів, де вони перебували. Нам треба зараз підстрахувати також Мар’їнський напрямок і Вугледар – над ними всіма зараз нависатиме ворог і там теж може відбуватися тактичний відхід з певних позицій. Під це і створюються певні оборонні рубежі, щоб далі вдало стримувати ворога», – зазначив Мусієнко.
Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що Авдіївку ми ще повернемо, водночас він також додав, що нам необхідно більше озброєння.
«Потрібні сучасні системи ППО, щоб ворог не міг застосовувати КАБи, потрібні засоби далекого ураження для нищення ворожих складів, потрібні артилерійські снаряди. Працюємо над цим постійно», – сказав Умєров.
Чого українцям чекати далі і які ще сюрпризи чекають на нас в цьому році – не спрогнозує ніхто, втім, що Авдіївка перетворилась на ще одне місто-привид – українці, на жаль, вже переконались.
Мирослава Созанська,
Юлія Столяр
