Четвер, 28 Березня

«Блондинка для олігарха»: закулісся розвідки

Зазирнути в шпарину, щоб дізнатися, якою може бути робота розвідників, зокрема в реаліях російсько-української війни — одна з можливостей, що їх пропонує новий роман Богдана Кушніра «Блондинка для олігарха». Попри назву і те, що блондинка з олігархом у ньому — серед головних персонажів, усе ж на перший план виходять українські розвідники та розвідниці.

У персонажах можна вгадувати реальних людей, але робити це не обов’язково, адже вони достатньо універсалізовані й типізовані, тому ці лекала можна накласти на низку персоналій. Тим паче, що прототипів в Україні не бракує. А якщо ви трохи забули недавні події, то автор їх вам нагадає. Богдан Кушнір зазначає, що в романі використано життєві історії початку третього тисячоліття, «коли Україною правили олігархічні сім’ї, філософію життя яких визначав культ прибутку».

Назва роману апелює до масового читача, очікування якого вочевидь справдяться. Гостросюжетний динамічний розвиток подій, що постійно тримає в напруженні, — такі означення про «Блондинку для олігарха» — не стандартна характеристика, а ознака відповідності роману своєму жанру. За словами письменника, директора видавництва «Ярославів Вал» Михайла Слабошпицького, «це передовсім художньо повнокровна проза з усіма її прикметами. Просто вона своєю гострофабульністю та малознаним матеріалом, покладеним в її основу, вигідно вирізняється в потоці тих книжок, де читач не знайде нічого для себе нового».

На тлі карколомного розвитку подій автор розставив тригери-подразники, які апелюють до досвіду життя в Україні та спонукують осмислювати наші, часто гіркі, реалії, — від часу проголошення незалежності України до періоду необхідності вкотре цю незалежність відвойовувати. Твір не позбавлений гендерних та психологічних стереотипів, які в контексті роману можна сприймати як органічну частину погляду на світ, який відображає реалії українського суспільства. Любовні лінії роману – чи не такі самі карколомні, як і розвідницько-олігархічні. А ще мають рацію ті, хто каже про кінематографічність «Блондинки для олігарха».

Світ олігархів, бандитів та розвідників і військових перетинається в романі дуже щільно, хоч це не дає підстав переплутати, де — наші, а де — чужі. Ці світи виписані у тексті зсередини, очима персонажів — олігархів, бандитів, силовиків. Більшість із нас ніколи не дізнається, що і як там відбувається насправді, але переконливі описи та розповіді автора показують нам, скільки протистоянь існує навколо нас і наскільки важлива в сучасному світі оборона своїх кордонів.

Богдан Кушнір — український журналіст, учасник бойових дій на Сході України, автор книжок політичної публіцистики «Як нам бути з Росією?» та «Помилка Солженіцина», романів «Помста оперативника розвідки», «Невидима павутина», «На лінії зіткнення. Любов і ненависть», документальної книжки «Таки війна… Із щоденника офіцера сектору «А» та найновішого роману «Блондинка для олігарха», що побачив світ 2021 року у київському видавництві «Ярославів Вал». Михайло Слабошпицький зазначає, що Богдан Кушнір своїми романами «дає вдячний матеріал і для соціологів, і для психологів, і для істориків, і для всіх інших, хто прагне осмислити, що ж сьогодні відбувається і якою є українська людина в епоху таких загрозливих викликів та випробувань».

«Кушнір виписує характери сильних, незрідка пасіонарних людей. Тут також треба мати специфічний талант. А ще особливу підготовку. Обділеному аналітичними здібностями, кмітливістю, специфічною пам’яттю й артистизмом у спецслужбах робити нічого. Ось герой Кушніра, виконуючи завдання, опиняється в таборі для підготовки сепаратистів, які на Донеччині видаватимуть себе за шахтарів чи трактористів, що в місцевому універсамі накупили автоматів та гранатометів, і воюватимуть проти захисників України. Кушнірів герой блискуче виконує цю роль. Він став своїм серед чужих, але водночас тримає їх на певній відстані від себе. Читаючи ці сцени, ніяк не можеш позбутися враження, що то суто документальний матеріал, бо ж виписано їх цілком переконливо. Окрема тема — легка впізнаваність ситуацій і реалій сьогодення. Кушнір має зірке око й добру пам’ять, що допомагають йому при змалюванні соціальних фізіономій персонажів та всього контексту нашого соціуму», — зазначає в передмові до видання Михайло Слабошпицький.

Наталя ДУДКО

Share.

Leave A Reply