Битва за “Ескулаб”
Хто і чому блокує діяльність одного з найбільших платників податків на Львівщині?
Якщо відсторонено прочитати офіційні аналітичні матеріали про бізнес-конфлікт навколо медичної лабораторії “Ескулаб”, в якийсь момент може здатися, що перед вами – сюжет трилера. Дотримано всіх канонів жанру, недарма кажуть, що життя здатне перевершити перипетії будь-яких серіалів. Однак якщо сприймати цю історію крізь призму долі людей, то на перший план виходять уже не сюжетні обертони, а реальні підлості, «підстави», зловживання, намагання обдурити партнерів, залякати людей, заблокувати виплати заробітної плати тощо.
Ставки високі – сучасна медична лабораторія, яка входить у трійку найкращих Україні, займає восьме місце за сплатою податків у Львівській області і має значні перспективи розвитку.
Війна оголює чимало того, що було заховано в мирний час. Можливо, це просто збіг, але саме після повномасштабного вторгнення Росії в Україну розгорівся конфлікт у медичній лабораторії “Ескулаб”. Звісно, передумови для конфлікту сформувалися раніше – власне, коли двоє тоді ще друзів – співвласники компанії “Ескулаб” Сергій Дядюшко та Станіслав Луговський – вирішили передати частину своїх часток однокурсникові Станіслава Денису Мельнику.
Початок стартапу
“2009 року, після смерті свого батька, я зрозумів, що моя черга очолити родину і приймати серйозні та відповідальні рішення. Оскільки я лікар, тривалий час працював дитячим хірургом, мої батьки були лікарями, то вирішив заснувати медичну лабораторію “Ескулаб”. Бачив потребу людей у таких послугах і те, що державна медицина не здатна була їх забезпечити. Запросив доєднатися свого колегу, друга і кума Станіслава Луговського. Вже з першого місяця діяльності “Ескулаб” був недотаційним підприємством. Упродовж 10 років компанія щороку зростала вдвічі, – розповідає “Ратуші” ініціатор створення “Ескулабу” Сергій Дядюшко. – 2019 року ми зі Станіславом частину своїх часток, по 7%, продали Денису Мельнику, сину ректора ЛНУ ім. Івана Франка Володимира Мельника. Чому ми це зробили? Компанія стала досить велика, а для бізнесу в нашій країні є загрози: рейдерство, утиски з боку державних структур, тому ми вирішили залучили ще одну особу, щоб було більше можливостей захистити підприємство”.
Зародження і розвиток конфлікту
Після 24 лютого 2022 року, коли перед кожним українцем постав вибір: їхати з України чи залишитися, а якщо залишатися, то в який спосіб працювати на перемогу, Сергій Дядюшко однозначно вирішив, що має бути в Україні. Допомагав евакуюватися працівникам лабораторії, його родина прийняла переселенців, а дружина Наталія Дядюшко заснувала благодійний фонд “Ескулаб”, який відтоді передав на передову 3 мільйони сухпайків.
“У мене не виникало сумнівів – залишатися чи виїжджати, – каже Сергій Дядюшко. – Відразу хочу відреагувати на закиди, які поширюють мої опоненти, що я їздив за кордон. Я виїжджав лише на цілком законних підставах, зокрема домовлявся про поставку кровоспинних препаратів для наших воїнів”.
Конфлікт почав проявлятися з липня 2023 року, про його перебіг Сергій Дядюшко разом з колегами розповів під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” 16 квітня.
11 серпня засновник “Ескулабу” випадково довідався, що на його адресу нібито надходили повідомлення про скликання загальних зборів, їх назбиралося вже декілька. “Від відповідального працівника “Укрпошти” Сергій Дядюшко дізнався, що на його адресу надсилали повідомлення, які він, однак, не отримував, бо такі вказівки працівниця “Укрпошти” отримала від свого керівництва, – стверджує юрист, керуючий партнер компанії “Бачуляк і партнери” Юрій Петровський. – Який тут спрацьовує правовий механізм? Повідомлення приходять на адресу учасника, він їх не отримує, вони повертаються у зв’язку із закінченням терміну зберігання, і особу вважають належно повідомленою. Станом на липень-серпень 2023 року підприємство діяло на підставі статуту, затвердженого 21 січня 2023 року, згідно з яким одна з умов виключення з числа засновників підприємства – якщо учасник три і більше разів не з’являється на загальні збори. Тут стає очевидним механізм рейдерського захоплення, який хотіли застосувати. Коли Сергій Дядюшко довідався про повідомлення, які він не отримав, вже були призначені чергові – четверті – збори без його участі, на яких прийняли б рішення про його виключення, склали відповідний протокол та дали його на підпис реєстратору”.
Завдяки тому, що працівниця “Укрпошти” прийшла до Сергія Дядюшка, розповіла йому про ситуацію і передала повідомлення, він встиг (за кілька днів, від п’ятниці до вівторка) домогтися, щоб наклали арешт на його частку в компанії, що в свою чергу зупинило механізм рейдерства. Далі з серпня по жовтень важливі питання порядку денного на зборах не розглядали, лише партнери Сергія Дядюшка схиляли його підписати статут у новій редакції, на що він змушений був погодитися, оскільки мав застереження, що його партнери можуть вдатися до послуг “чорного” реєстратора: він міг би оскаржувати це рішення в суді, але час для розвитку бізнесу було б втрачено.
Нові звинувачення
Після нового року – нові звинувачення від партнерів. “Мої партнери звинувачують мені нібито в розкраданні грошей з підприємства, стверджуючи, що я вкрав у них 20 мільйонів, вивів з компанії. Можна говорити багато, але є об’єктивна реальність, докази. Ми не аборигени, інструменти вирішення конфлікту винайдено до нас. Хочу зазначити, що їхні інтереси захищає відомий своєю репутацією львівський адвокат Володимир Косенко (саме він фігурував у нашумілій справі львівського «посівальника» судді Зварича). Крім того, у дирекцію входять два представники від них, тобто якби були зловживання, то вони б про це знали. Тому розцінюю це як продовження рейдерської атаки, яка почалася влітку, – каже Сергій Дядюшко. – Мої партнери хочуть зняти дирекцію і щоб ми особисто зайшли керувати. Я заперечую, бо оскільки ми не сприймаємо один одного і спілкуємося через адвокатів, то для управління бізнесом таке рішення буде деструктивним. Мою пропозицію ввести антикризового менеджера, який би стежив за добропорядністю працівників, партнери відхилили. Щоб з’ясувати стосунки зі мною, вони вирішили взяти в заручники підприємство, заблокувати рахунки через свого комерційного директора, який має ознаки фіктивності, оскільки є підписантом у близько сорока восьми фірмах”.
Кримінальні провадження та судові справи
За заявою Сергія Дядюшка відкрито кримінальне провадження за спробою рейдерського захоплення з боку Станіслава Луговського та Дениса Мельника і кримінальне провадження щодо вчинення Романом Висоцьким дій з блокування критично важливих для підприємства платежів.
Крім того, Господарський суд розглядає два позови. Один – за позовною заявою Станіслава Луговського про визнання недійсними деяких положень статуту, зокрема тих, які стосуються призначення членів дирекції. “На нашу думку, подання такого позову свідчить про те, що надалі Луговський має намір отримати контроль над підприємством”, – зазначає Юрій Петровський. Натомість Сергій Дядюшко звернувся з заявою про визнання статуту від 16 жовтня 2023 року недійсним з моменту його затвердження.
12 квітня були проведені загальні збори підприємства, партнери Сергія Дядюшка поставили питання про зміни до статуту і зміну керівного складу дирекції – звільнити нинішніх директорів і призначити самих себе. Однак засновник компанії не погодився, адже оскільки співвласники не можуть дійти згоди щодо подальшого провадження щоденної операційної діяльності підприємства і в принципі не можуть порозумітися, то не знайдуть порозуміння як члени дирекції.
Розвиток компанії: реалії та перспективи
Фінансовий директор Андрій Дубівка запевнив, що компанія “Ескулаб” – платоспроможна, залишок коштів у банках – близко 60 мільйонів: “Ми готові виконувати свої зобов’язання, якби не блокування з боку комерційного директора. Після тижня протермінування виплат, проконсультувавшись з юристами, ми знайшли вихід і сплатили податки, податковий борг, який виник через дії комерційного директора, і заробітну плату. За 2023 рік ми заплатили 34 мільйони податку, а за перший квартал 2024-го – уже 35 мільйонів. Для нас важлива цінність – працівники, ми підвищили заробітну плату і плануємо ще підвищити”.
За словами Андрія Дубівки, компанія має хороші позиції для росту, хороші переваги над конкурентами: “Основний центр бізнесу – західні області і Київ, нині це найбільш захищені регіони. Не користуємося дотепер кредитами, маємо величезне кредитне плече для подальших інвестицій і досить агресивного розвитку мережі. У нас хороша маржинальність, яку можемо збільшити, цього року в звичайному режимі можемо перейти мільярд чи навіть більше. Але нас гальмують, під надуманими причинами. Ми змушені домовлятися з партнерами, вони підставили плече, щоб допомогти компанії працювати”.
Медичний директор Наталія Когут розповіла про медичний аспект діяльності “Ескулабу”: “15 років на ринку розвивалася українська компанія, з українськими засновниками, які дали змогу працювати, розвиватися і професійно зростати понад 1000 працівникам. “Ескулаб” завоював репутацію на ринку лабораторних медичних послуг в Україні, нам довіряють лідери медичної думки не тільки в Україні, а й за кордоном. Сьогодні щодня надаємо лабораторні послуги понад 5 тисячам пацієнтам. Ми завжди виконували свої зобов’язання. Дотримуємося позиції, яку я називаю державницькою, – провадимо чесну бізнесову діяльність в Україні, розвиваємо лабораторні послуги на світовому рівні. Непорозуміння між співзасновниками зумовлює припинення динамічного росту і розвитку компанії. Планували відкрити понад 25 відділень у Києві та Львівській області, понад 60 відділень у регіонах, розпочати експансію на центральні та східні області. Уже відкрили три філії за межами Львова та Києва, але тепер такої можливості не маємо. Також припинена діяльність з відкриття пунктів забору”.
Не використовувати підприємство як засіб боротьби
Сергій Дядюшко зазначає, що не втрачає оптимізму щодо позитивного вирішення конфлікту: “Звісно, я міг би створити альтернативну компанію “Ескулаб”. У мене можуть рейдернути підприємство, але не можуть поцупити мій мозок. Але такий варіант розвитку подій вважаю несправедливим, адже я – засновник компанії, людина, яка винайшла цей стартап. Насамперед звертаюся до своїх партнерів не використовувати підприємство як засіб боротьби зі мною. Якщо є звинувачення до мене, розбирайтеся через суд, але розблокуйте підприємство, виплати. Далі пропоную провести аудит, з’ясувати, чи є там розкрадання, оцінити частки, провести аукціон серед інвесторів, де визначимо вартість компанії і хто кому що буде продавати”.
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
