Час цензури: медіа не можуть почуватися вільними
5 листопада медійники, журналісти, громадські діячі та народні депутати створили новий медіахолдинг «Вільні медіа», який придбав у п’ятого президента Петра Порошенка 100 % корпоративних прав каналу «Прямий» та «5 каналу».
В оприлюдненій на сайтах двох мовників заяві зазначено, що причиною створення «Вільних медіа» є антиолігархічний закон, який підписав 5 листопада президент Володимир Зеленський, повідомляє «Детектор медіа».
«Прийняттям цього закону команда Зеленського хоче ввімкнути ручний режим управління та отримати важелі тиску на незалежні ЗМІ», — нагадали автори заяви. Водночас Офіс президента заперечив, що РНБО готувала санкції проти «Прямого» задля закриття мовника.
Відповідно до вимог антикорупційного законодавства, нардепи передали свої акції в управління трудовим колективам мовників, які й стали «найбільшим акціонером». «Вільні медіа» повідомили, що придбання здійснили за ринковою ціною, угода передбачає виплату частинами купівельної ціни, розрахунки буде проведено відповідно до умов укладеної угоди.
Фінансових подробиць угоди немає. Зважаючи на дані Єдиного державного реєстру, розмір статутного капіталу медіагрупи становить 10 000,00 гривень. Співвласниками ТОВ «Вільні медіа» є Лариса Губіна, Ірина Геращенко, Світлана Глуховська, Володимир Мжельський, Дмитро Жданов, Володимир Ар’єв, Святослав Цеголко, Ірина Фріз, Яна Конотоп та Вікторія Сюмар, а також ТОВ «Телеканал Прямий» та підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ» (одна з компаній-власників ліцензії «5 каналу»). Бенефіціарним власником цих компаній у реєстрі зазначений Петро Порошенко.
Нові власники найближчим часом укладуть із каналами угоду про невтручання в редакційну політику. Документ «прямо передбачає заборону Петрові Порошенку будь-яким чином впливати на редакційну політику каналів чи іншим чином здійснювати контроль щодо «Вільних медіа».
Власником «Прямого» та «5 каналу» був народний депутат від «Європейської солідарності», п’ятий президент Петро Порошенко. Офіційним власником «Прямого» Порошенко став 18 лютого 2021 року. За словами Порошенка, він викупив «Прямий» за «великі гроші» через нібито плани влади закрити мовника. Суму угоди Порошенко тоді не уточнив. Кінцевим бенефіціарним власником «Прямого» стала компанія «Prime Assets Capital», структура якої повністю належить п’ятому президенту.
Ще одна гучна подія на ринку медіа — одеський бізнесмен Аднан Ківан, власник англомовного видання з-понад 26-річною історією Kyiv Post, повідомив, що газета перестане виходити в попередньому вигляді. І що «одного дня ми сподіваємося знову відкрити газету більшою і кращою».
Головред «Цензор.net» Юрій Бутусов звернув увагу, що плани перезапустити видання говорять про те, що гроші на утримання журналістів у Ківана є, а отже, річ саме в «невдоволенні політикою видання» та «тиску на свободу слова». Мовляв, лише місяць тому Kyiv Post писав про причетність президента Зеленського до офшорного скандалу Pandora Papers, і лише чотири дні пройшло після підписання закону про олігархів, пише «Бі-Бі-Сі Україна».
Бутусов, а також його колеги — головред НВ Віталій Сич та головред «Української правди» Севгіль Мусаєва — вважають, що йдеться про конфлікт власника з владою через гострі публікації видання. За інформацією Мусаєвої та Бутусова, йдеться про тиск з боку Офісу президента.
«Kyiv Post — основне джерело інформації про Україну для посольств, міжнародних організацій та експатів. Джерело, яке писало про вагнергейт, офшорний скандал, антикорупційні органи та реформи загалом. Комусь це, напевне, не дуже подобалось. І власнику це дали зрозуміти», — пише Мусаєва в фейсбуці. «Крок більш ніж логічний. І у стилі раннього Януковича», — іронізує вона.
Медіаексперти впевнені, що ситуації каналів Порошенка та Kyiv Post зовсім не пов’язані. Але обидві вони — погані передвісники. «Нічого хорошого в тому, що відбувається, я не бачу. Ані в позірному кроці Порошенка, ані в тому, що відбувається навколо Kyiv Post», — каже медіаекспертка та шеф-редакторка «Детектор Медіа» Наталія Лігачова в коментарі «Бі-Бі-Сі Україна». «Все це вказує на те, що, на жаль, нині в Україні медіа не можуть почуватися вільними. І це дуже сумно».
Лігачова переконана, що таким «продажем» Порошенко справді реагує на закон про олігархів. Натомість ситуація з Kyiv Post, на її думку, більше схожа на спробу «викинути з ринку незалежне видання, орієнтоване на закордонну аудиторію». Особливо зважаючи, що минулого тижня Офіс президента гучно запустив власну платформу OPEN Digest для «інформування українців та світу» про дії влади та хід реформ.
Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, погоджується, що Ківан не мав би підпадати під закон про олігархів, адже він не виявляв політичних амбіцій. «Більш імовірною здається ситуація, що незалежне, якісне медіа стало загрожувати його бізнесу, що був тиск на його бізнес через якісь матеріали в Kyiv Post. І, можливо, це стало причиною, що він різко в один день вирішив позбутися цього незручного медіа», — каже вона.
Загалом закон про деолігархізацію, на думку директорки ІМІ, з погляду медіа — «просто популізм», який зовсім не сприяє більшій незалежності медіа, а навіть становить загрозу тим досягненням, що вже є. Наприклад, обов’язку публічно показувати реальних власників ЗМІ.
«Є загальна картинка дуже інтенсивної підготовки до виборів, уже тепер ідуть активні спроби контролювати медійний простір, аби зробити його зручним», — вважає Романюк.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
