Середа, 27 Жовтня

Чи почує Букфорум видавців?

У часи, коли Палац мистецтв «потерпав» від «навали» відвідувачів Форуму видавців, багато хто нарікав — на тисняву, задуху, незручності. Та коли цього року в перші дні книжкового ярмарку в майже порожніх залах нечисленні гості комфортно роздивлялися книжки, це чомусь не додавало радісних відчуттів. Навпаки, ставало сумно і тривожно.

Форум видавців уже кілька років називають Букфорумом і ділять на літературний фестиваль та книжковий ярмарок. Хоч про такий розподіл не знає більшість відвідувачів форуму, як і про те, що існують дві програми на сайті, окремо для кожної з частин Букфоруму. Але це розділення дуже добре усвідомлюють організатори, попри те, що і в коментарях часто доводиться пояснювати, що це різні складові. Цього року захід тривав 15 — 19 вересня і проявив назовні кризу, яка визрівала вже давно.

  Юрій Николишин, директор видавництва «Апріорі», у коментарі «Ратуші» зазначив: «Спілкувався з іншими видавцями і відчуваю, що чаша їхнього терпіння переповнюється. Видавці запитують, скільки можна ставити їх на коліна? Ми платимо величезні гроші за участь, і щороку сума зростає. Таке враження, що організатори не враховують реалій, не намагаються почути видавців. Також уже не перший рік говоримо про те, що плата за вхідний квиток на ярмарок завелика. Її треба або забрати, або зробити символічною, до 5 гривень. Щодо продажів, то ми отримали 50 % того, на що сподівалися».

Видавець вважає, що треба шукати іншу формулу проведення форуму, бо дедалі менше видавництв бере в ньому участь: «Кризова ситуація визрівала раніше, але пандемія посилила процес. Однак форум має бути лояльнішим до видавців і до відвідувачів. Таке враження, що організатори не вклали достатньо любові й душі в проведення заходу. Я вважаю, що про вирішення ситуації має думати і місцева влада, якщо хоче, щоб Львів не втратив статусу книжкової столиці».

Юрій Николишин також говорить про проблему українського суспільства, яке надто мало цікавиться книжкою, і лише частина може дозволити собі її купити: «Книжка стає дедалі елітарнішим, дорогим продуктом. Наша серія античної літератури має 600 — 700 покупців на цілу Україну. В Україні формально 700-800 видавництв, активно беруть участь у процесі понад 80. Для порівняння, у Польщі — 7000 видавництв».

За словами директора видавництва «Апріорі», цьогорічний форум став для нього форумом зустрічей із цікавими людьми, територією приємного і корисного спілкування. І що з ярмарку для заробляння грошей захід стає простором для представлення книжок. «Я розглядаю книговидання як справу свого життя, і далі робитиму книжку. Навіть під час війни видавали книжки. Людина має змогу розвиватися або через оточення, або через книжки — звісно, ті, що відкривають нам вічні істини», — резюмує видавець.

Голова комітету Всеукраїнської рекламної коаліції з питань підтримки культурних, освітніх і благодійних проєктів Дмитро Федоренко у фейсбуку так прокоментував свої враження: «Не погоджуюсь, що подія віджила своє і її варто поховати. Але вона точно потребує переосмислення, згідно зі сучасними викликами. Це прекрасна платформа для нетворкінгу авторів, видавців, інвесторів, рітейлу та інших зацікавлених гравців. Це майданчик для пошуку нових сенсів і форм у літературі».

Він додає, що на форумі дуже мало інновацій, програма розпорошена, не структурована і слабо прокомунікована, а Львівський палац мистецтв «не передає ні духу новацій, ні викликів сучасності, ні подиху історії». «Нема лоску, блиску. Не відчутний масштаб. Подія набула рис провінційного фестивалю з усіма наслідками. Нема бізнесу. Тут взагалі не пахне грошима, престижем і перспективою. Зате пахне міляками і провінційністю. Є якась премія, але взагалі не відчутна її цінність для видавництв і для авторів. Прокомунікована слабо. Задизайнена взагалі ніяк. Інакше кажучи, премія наче і є, а наче й нема. Але ж це має бути український літературний Оскар. Ну або приз «Української гільдії видавців». За цим мають бути наслідки. Це має бути центральною подією форуму з блек-тай дрес-кодом і червоною доріжкою. Але… це просто стенд дорогою до туалету, на якому хаотично розкидані книжки з наклеєними стікерами. Дуже мало уваги до авторів. Але ж автор, що написав і видав книгу, це герой і суперзірка. Саме він є ядром і енергетичним центром події. Саме він має бути «літературною Бейонсе» фестивалю. Але саме вони для організаторів є просто обузою. А для видавців — просто одним з інструментів продажу», — каже Дмитро Федоренко.

Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо», сформулював десять уроків Форуму видавців-2021:

  1. Форум фактично не відбувся в звичному для видавців форматі головного свята року.
  2. Є декілька причин цього: задорогі площі, неправильна будівля, відсутність реклами, відсутність офлайн головної гості — нобелівської лауреатки Ольги Токарчук, цінові війни інтернет-трейдерів, дощ, ПЛАТНІ КВИТКИ, ковід.

Все, крім двох факторів (дощ та ковід), можна було виправити системною роботою організаторів форуму.

  1. За два роки змінилася вся структура і навіть ідеологія книжкового ринку. Попереду — знижки та зручність.
  2. Масові заходи в галузі можуть вигравати за таких переваг: живе спілкування з цікавими особистостями; автографи; новинки в великий кількості; міжгалузеве поєднання форматів; мегазірки світового масштабу; зручність логістики.
  3. Видавці, які розраховували поліпшити власну економіку за рахунок Книжкового арсеналу та Букфоруму, програли.
  4. Видання книжок до виставок — більше не тема. Видання до сезону — тема мінімальна. Оптимізація накладів в бік зменшення — на жаль, тема.
  5. Роздрібні продажі через книгарні на стріт-рітейлі — дедалі більший ризик, враховуючи нові потенційні карантини.
  6. Розмова видавців із першими особами держави про «швидку допомогу» в зоні біди — перезріла.
  7. Ставлення до видавців, бібліотек, книготорговців за залишковим принципом влади всіх поколінь та партій завело нас у ситуацію термінової потреби в реанімації всіх ланок і ланцюгів книжкового ринку
  8. Бюджет 2022, який має в собі закладені подальші проблеми для галузі, потрібно серйозно «вдосконалити», але про інституційну підтримку в змінах до бюджету 2021 депутати повинні подбати вже тепер.

І захист ринку від книжки з Росії, електронного піратства та паперового контрафакту не знятий з порядку денного.

Софія Челяк, програмна директорка Букфоруму, в коментарі «Радіо Свобода» зазначила, що організатори зацікавлені у дискусії з видавцями, літераторами, діячами щодо майбутнього формату книжкового форуму у Львові: «Букфорум був успішний цього року, бо у трьох залах, де відбувався літературний фестиваль, побували майже 6 тисяч відвідувачів. Маємо за чотири дні близько 20 тисяч переглядів онлайн-подій. 90 заходів провели офлайн. Щодо книжкового ярмарку, є великі питання і проблеми. Ми не до кінця могли передбачити ситуацію. Розуміємо, що щось зламалось, але не розуміємо, що саме. Після звіту почнемо дискусію з видавцями і колегами, яким має бути наступний форум. Були закиди, що ми мусимо перейти на «Арену-Львів», але цінність львівського форуму — заходи літературного фестивалю».

Підготувала Наталя ДУДКО

Share.

Leave A Reply