Неділя, 25 Вересня

Головна російська зброя – фейкомети

Країна агресор, яка десятками років вибудувала армію пропагандистів, які щосекунди створюють фейки про прекрасне життя в «рускому міру» і все таке задля зомбування своїх громадян почала сама себе боятись.

Що сталось?

Президент Росії підписав закон, який передбачає кримінальну відповідальність за «фейки» стосовно дій російських військовослужбовців.

Як передає Укрінформ, про це пише Медуза з посиланням на пресслужбу Кремля.

Закон доповнює Кримінальний кодекс РФ статтею 207.3, що вводить покарання за поширення «завідомо неправдивої інформації про діяльність збройних сил РФ» і за «дискредитацію використання російських військ». Санкція статті – від штрафу (в розмірі до півтора мільйона рублів) до позбавлення волі терміном до 15 років.

Цей закон був прийнятий дуже оперативно. Про внесення до парламенту поправок, що передбачають термін за «фейки» про російську армію, стало відомо 2 березня. Держдума і Рада Федерації схвалили поправки 4 березня.

Через поправки про «фейки» низка російських ЗМІ заявили про зупинення роботи або рішення видалити матеріали про війну в Україні та відмовитися від висвітлення бойових дій. Видання послалися на загрозу кримінального переслідування журналістів і заявили про цензуру.

Крім того, через висвітлення війни Росії в Україні Роскомнагляд заблокував у РФ вже більш як десять ЗМІ.

Пропаганда об…?

Заблокували ютуб, заблокували твітер, заблокували фейсбук. Закривають або під дулом автомата змушують мовчати недобитки ліберальних медіа: «Эхо Москвы», «Новую газету», «Дождь». Для цього знадобилося прийняти драконівський закон, непропорційна жорстокість якого буде очевидною навіть ментальним рабам. В Україні ж загарбники стріляють по телевежах. Інакше кажучи, як співав їхній же співак Висоцький, «кроме мордобития — никаких чудес», пише «Детектор медіа»

Путін і його посіпаки переконують, що все йде за планом, їхня «операція» розгортається так, як вони її замислили, і триватиме до досягнення своїх божевільних цілей. Але хаотичне намагання перетворити Росію на Китай (якщо не на Північну Корею) на дев’ятий день війни надто промовисте. Кремль намагається відмежувати своїх громадян від правди про загарбницьку війну, яку Росія веде проти України. Аби росіяни — а також мешканці вже захоплених Росією українських територій, де вже транслюють російські канали, — чули тільки офіційну (брехливу і непереконливу) версію Кремля. Що Росія «високоточною зброєю вражає військові цілі», що «мирне населення не страждає», що «українська армія не чинить спротиву», а переможне просування російської армії ускладнюють тільки «бандеромобілі» і «українські нацисти».

Чи вірять в усе це росіяни? Так, напевно, багато хто або більшість — вірять. Але з кожним днем пояснювати, чому «хірургічна операція» триває, тисячам матерів приходять похоронки або дзвінки від полонених синів, а Україна все ніяк не визволяється і не повертається в лоно слов’янських народів, буде дедалі важче.

Якби все йшло за планом, Росія загерметизувала б свій медіапростір ПЕРЕД нападом, а не ПІСЛЯ — не тоді, коли зображення зруйнованих будинків, убитих мирних людей та розгромлених колон російської техніки вже побачили мільйони росіян. Чому Путін не зробив цього заздалегідь? У мене є припущення: тому, що російська верхівка сама стала жертвою власної брехні та повірила в те, що розповідала про Україну. Якщо ви слухали безумну промову Путіна напередодні вторгнення, ви знаєте, про що йдеться.

Зразки російської пропаганди, які ми аналізуємо в ці дні, свідчать, що в легендарної, загрозливої і щедро фінансованої ідеологічної машини, яка тримала в страху й занепокоєнні весь світ, зараз ті ж проблеми, що у «другої в світі армії». Або навіть більші.

Колаборантів в Україні виявилось набагато менше, ніж сподівались у Кремлі (ми всіх записуємо). Раптова смерть голови Кремінської громади Володимира Струка, який готувався прийняти російську армію з розкритими обіймами, дає тим, хто чекає на росіян, чіткий сигнал. Верховна Рада, яка призначила за колабораціонізм великий термін ув’язнення, теж. Більшість прибічників Росії серед медійників і політиків обирає мовчати й сидіти тихо (молодці).

Українські медіа об’єднались, а ті з них, що були проросійськими, замовкли ще до вторгнення. Зараз єдина проріха в суцільному проукраїнському медіапросторі — це телеграм-канали, але й тут, як свідчить наше постійне дослідження, досягнення не такі великі.

Наповнити інфопростір фейками та інформаційним сміттям Росії вдалося в перші дні, але зараз ситуація стабілізувалась. Українці здебільшого розібрались, звідки можна брати інформацію, а звідки не варто. Державні і недержавні комунікаційні центри нейтралізують російські інформаційно-психологічні операції. Легендарні ольгінські тролі та інші спеціальні сили російських пропагандистських військ заглухли десь під Гомелем.

Судячи з продуктів російської пропаганди, за роки боротьби проти вільної України вони не обтяжили себе не тільки вивченням нашої мови, а й бодай мінімальним розумінням нашої реальності. Божевільна фейкова переписка «Мамко» і сина-військового, які гугл-транслейтівською «українською» обговорюють, як Бандера дивиться з небес і як солодко померти «за зеленого», — ось їхній рівень. Як мапи українських міст із комуністичними назвами, через які губляться російські танкісти.

Коли на екранах з’являться обіцяні діпфейки, я впевнений, що ми посміємося всі разом із неякісно згенерованого цифрового «зеленського», який цілуватиме портрет невідомого дядька (хтозна, які в яндексі знаходяться портрети Бандери).

Коли херсонцям ввімкнули російські телеканали, сподіваючись, що вони негайно почнуть молитися на Путіна, вони натомість вийшли проти танків із українськими прапорами.

Російська пропаганда виявилась бульбашкою смердючого газу, яка лопнула — і не в Україні, а в Росії. Тепер Кремль намагається відчайдушно сховати правду під килимок, вдаючись до безпрецедентної навіть для Росії цензури і погроз. Наступний крок — повне відключення інтернету (тим росіянам, які ще матимуть на той час гроші, аби за нього платити) та інші способи бомбити Воронеж, чим російська влада завжди була славна.

Поки цього не сталося, росіянам потрібно допомагати обходити блокування та стежити за перебігом війни, в якій їхня непереможна армія вбиває українських дітей і горить на дорогах. Сподіватись, що вони масово вийдуть на вулиці проти війни чи ляжуть під колеса власних танків, звісно, не варто — цього не буде. Втім зірвати ще один план Путіна — корисно для нас. Важливо, щоб росіяни чітко розуміли прямий зв’язок між економічною скрутою, інформаційною ізоляцією і збройною агресією їхньої влади. Це може не дати результатів зараз, але знадобиться потім.

Авжеж, нам не слід легковажити: російська пропаганда ще може нам нашкодити, й боротьба проти неї і на українській території, і в цілому світі, і на території ворога залишається важливим завданням. Але тепер ми всі знаємо: нема там чого боятися.

Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply