Клептократія: рокіровка керманичів?
Цього тижня відбувся такий собі “міністропад” чи, як каже очільник держави, прихід “нової енергії”. По суті це найбільша кількість змін у кадрових призначеннях українського уряду за весь час правління Володимира Зеленського. Відразу зависає низка запитань. Троє заступників очільника Офісу президента стали міністрами, тобто нова енергія пішла з будівлі Офісу президента, і тепер вони можуть наповнювати енергією будівлі міністерств? І це все?! Очільник країни і очільник офісу очільника країни – кардинально різні посади. Якщо за основу логічних пояснень брати те, що заступники голови ОП відповідають за ті напрями, у яких президент реалізує свої конституційні повноваження, тобто забезпечують діяльність президента, то ці ж люди відповідають у професійному рівні посаді профільних міністрів? І взагалі, “нова енергія” людей Єрмака, які очолили міністерства, викликає підозру, що насправді “головний у хаті” не той, кого всі вважають королем…
Хто і де буде ділитись енергією?
Як кажуть кабмінівські дотепники: «Спочатку справді хотіли щось серйозно міняти, бо трохи отримали з Заходу копняків за корупцію. Але потім, вочевидь, Андрій Єрмак подумав: «Там що там тому Байдену лишилось, якихось нещасні два місяці – хай все буде як було, бо від перестановки доданків у нас ніколи нічого не змінюється, але імітація бурхливої діяльності завжди є! Міністрів місцями міняти – це вам не Адміністрацію президента в Офіс президента через одного Андрія Богдана перейменовувати!» І закипіло!
Міністром закордонних справ замість Дмитра Кулеби став його колишній перший заступник Андрій Сибіга, раніше працював над питаннями дипломатії у ОП в команді Андрія Єрмака.
Міністерство стратегічний галузей та промисловості зайняв Герман Сметанін, колишній керівник «Укроборонпрому».
Міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів стала колишня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Міністром молоді та спорту став Матвій Бідний.
Міністром аграрної політики став Віталій Коваль, який до цього очолював Фонд держмайна.
Міністром культури та інформаційної політики став Микола Точицький, дипломат з команди Андрія Єрмака.
Міністром у справах ветеранів призначили Наталію Калмикову, колишню заступницю міністра оборони.
Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури призначили Олексія Кулебу, донедавна заступника Андрія Єрмака.
Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій більше не буде – колишня очільниця – «розмінувальниця Чонгару» Ірина Верещук – тепер буде в Офісі президента займатися соціальною політикою. Це міністерство ліквідують, а його питаннями буде опікуватись Мінрегіон.
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина буде призначена віцепрем’єр-міністеркою із питань євроінтеграції – міністром юстиції, взявши на себе два зовсім не суміжні напрями.
Міністерство стратегічних галузей та промисловостей – колишній очільник Олександр Камишін перейде на посаду радника президента зі стратегічних галузей.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів – колишній керівник Руслан Стрілець подав у відставку.
Про Кулебу
Міністерство закордонних справ – колишній очільник Дмитро Кулеба написав заяву про відставку. Президент Зеленський не відповів на запитання, чи він буде працювати у команді президента на іншій посаді. Парламент на засіданні 5 вересня звільнив Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України, на якій він пропрацював із 4 березня 2020 року. Відставку Кулеби підтримали 240 депутатів. За словами народного депутата Ярослава Железняка, очільник зовнішньополітичного відомства не прийшов до Верховної Ради перед голосуванням, – пише “Радіо Свобода”. Кажуть – гуляв з песиком.
Караул втомився?
“Радіо Свобода” спільно із колегами з інших видань запитало президента, чому ці зміни відбуваються саме зараз, яких змін він чекає від міністерств, де будуть нові керівники. «Ці 4.5, а хтось 5 років був міністром. Нам сьогодні потрібна нова енергія, а пов’язані ці кроки тільки з посиленням нашої держави на різних напрямах», – коротко відповів на запитання 4 вересня президент Володимир Зеленський. Тож публічно президент основною причиною назвав бажання додати «нову енергію» і те, що за такий термін, як 4.5 – 5 років ключові урядові менеджери втомилися, – пише “Радіо Свобода”. А бійці на фронті за три роки кривавої війни?
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що рішення щодо кадрових призначень в уряд ухвалювала депутатська фракція партії “Слуга народу”, а він з кожним із кандидатів проводив розмову про стратегію роботи, – пише “Інтерфакс Україна”.
“Я хочу відразу сказати, що рішення ухвалювала депутатська фракція партії “Слуга народу”, я як премєр-міністр за поданням депутатської фракції вносив ці кандидатури. З кожним із кандидатів, звісно, в нас була не одна розмова, ми формували стратегію того, як будемо рухатися далі. Це відповідь на запитання, чи впливав я на кадрову політику”, – сказав Шмигаль на пресконференції.
Очільник уряду повідомив, що наразі з новопризначеними членами Кабміну триває напрацювання їхніх пріоритетів на традиційні 100 днів і на перший рік роботи. “Цілі, які мають бути досягнуті, повинні бути реалізовані, тому що зараз немає часу на те, щоб експериментувати. Тому нам потрібен конкретний результат”, – підсумував Шмигаль. Які саме цілі мають бути досягнуті, він не уточнив, очевидно, через те, що завтра вони можуть змінитись?
Христина СЛЮСАРЧУК
Коментар
Ірина Геращенко, народна депутатка України:
«Потужне перезавантаження» уряду Зеленського / Шмигаля. Підсумки.
– хотілося б, аби ми обговорювали стратегію розвитку і план перемоги, а не прізвища і персоналії. Цього не почули;
– усвідомлюючи рівень викликів і проблем, які стоять перед Україною, важливо знати, чи є у влади бачення, як дати відповіді на всі ці загрози. Бачимо ж кадрову і інтелектуальну кризу;
– важко назвати перезавантаженням і «новою енергією» чи перезарядкою коловорот між КМ і ОП. В уряді – жодної нової людини. Відбулося перетасування між структурами. Як це посилить КМ – сказати важко;
– ми цінуємо співпрацю з кадровими дипломатами і послами Д. Кулебою, М. Точицьким, А. Сибігою. Й дуже б хотілося, аби система не ламала людей. Аби люди, які вчора сповідували демократію і європейськість, не змінювали своєї позиції на нових посадах, бо ОП ближче автократія і політика «бикоко»;
– від уряду і парламенту хочеться суб’єктності. Це критично важливо зараз для країни. Як опозиція ми все для цього робимо;
– в парламенті немає монобільшості. Жоден міністр не був призначений слугами. СН давали за кандидатів від 197 (за Сибігу) до 167 (за О. Кулебу) голосів. Все інше – «спонсорські» голоси ОПЗЖ. Це і є реальна коаліція;
– “Голос”, “Батьківщина,” групи “Довіра” і “За майбутнє” також давали частину голосів за тих чи інших міністрів, й це цікаво спостерігати – яка фракція де підголосовувала і з яких мотивів. “Європейська Солідарність” – єдина опозиційна фракція, яка не голосує за кадрові рішення влади. Ми не несемо за це відповідальність. В цивілізованих країнах опозиція не голосує за кадрові призначення;
– Без створення уряду національної єдності нічого не буде. Ніяких змін і реформ. Бо важко назвати реформами злиття і роз’єднане міністерств”.
Анекдот в тему
Щур на кораблі прибіг попередити капітана, щоб той не переживав: щурі не втікають – у них цього дня лише навчальна тривога
