Середа, 1 Грудня

Корінні народи: а, власне, про що це?

Народні депутати на позачерговому засіданні парламенту 1 липня прийняли за основу та ухвалили в цілому Закон «Про корінні народи України» (№ 5506), визначений президентом Володимиром Зеленським як невідкладний. “За” проголосували 325 парламентарів.

Згідно з Законом, в Україні визначаються три корінні народи — це кримські татари, караїми та кримчаки. У них немає своєї держави, тому їх не можна віднести до національних меншин.

У законі також визначено сам термін «корінний народ», бо досі його значення не розкрито. Корінний народ України — автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови та культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України, — пояснено в документі.

Закон гарантує культурні, освітні, мовні та інформаційні права корінних народів, а також передбачається визначення правового статусу представницьких органів таких народів, їх ресурсного забезпечення, а також питання міжнародного представництва.

Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту невідкладний законопроєкт № 5506 «Про корінні народи України» 18 травня — у День боротьби за права кримськотатарського народу. За його словами, ухвалення документа передбачено Стратегією деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму.

   «Ратуша» запитала у юристів, що реально передбачає цей закон.

Ірина Тарас, юристка «Правничої компанії «April Consult», пояснює:   важливо розуміти, що ухвалення закону про корінні народи України — принципово політичне рішення і важливий крок для держави. «Дія цього закону поширюється лише на корінні народи України, серед яких: кримські татари, караїми та кримчаки. Росіяни чи інші національності під дію цього закону не підпадають. Насамперед, важливим стало те, що з’явилось чітке визначення корінних народів. З правового погляду, цей закон є дуже важливим для корінних народів, бо вони нарешті отримають права, яких останні 30 років не мали. Він є таким, що захищає і зберігає ці народи від асиміляції, гарантує їм політичні, соціальні, культурні, економічні права, а також захищає від можливих репресій, етноцидів та геноцидів, які, на жаль, були в історії кримськотатарського народу.  Але в цьому законі є й суперечливий пункт 1 статті 8 законопроєкту, згідно з яким представницький орган корінного народу набуває і втрачає права і обов’язки за рішенням Кабінету Міністрів України. Цим законом є і встановлена заборона дискримінації корінних народів на території України та гарантія їм правового захисту, бо в останні роки Росія постійно говорила на міжнародних майданчиках і судах про захист кримського народу, а насправді вони вбивали, розстрілювали кримців, деякі зникали, інші сиділи та далі сидять у тюрмах. Звісно, що цей Закон також і додає довіри корінним народам до нашої держави. Саме тому ухвалення цього закону можна вважати першим кроком для розвитку Криму після деокупації», — пояснила юристка.

    Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply