Середа, 22 Вересня

Львів грузне у кредитах

Львівська міська рада погодила кредит від ЄБРР для Львова на суму 22 млн євро. Ці кошти підуть на підтримку стабільно збиткових комунальних підприємств, на підтримку яких уже не вистачає ресурсів міського бюджету. Крім того, міська влада позичає 390 млн грн у двох державних банків, аби розрахуватись за ремонти вулиць, борги за які тягнуться з минулого року. Очевидно, що на таку ситуацію вплинула і пандемія, однак більшу частину проблем, як випливає з нашого аналізу, створила безпосередньо міська влада, — інформує видання «Вголос».

Навіщо позичаємо?

Співпраця з європейськими фінансовими інституціями — справді звична практика для українських міст і є фінансово вигідною. Відсоткова ставка кредиту становить 2,1 % річних, жоден український державний чи приватний банк не зможуть запропонувати настільки вигідних умов співпраці. Але чи підуть ці кошти на розвиток міста? За словами очільниці бюджетної комісії Львівської міської ради Наталія Шелестак, їх витратять на підтримку збиткових ЛКП. Зокрема, на «Львівелектротранс», куди місто змушене викидати величезні суми, за які можна було б реалізувати ті чи інші проєкти. «Лише в січні-лютому цього року з бюджету на потреби «Львівелектротрансу» виділили 72 мільйони гривень І така картина буде надалі. Тому що підприємство не просто збиткове, це фінансовий тягар для міста», — каже вона.

Борги за «передвиборчі» дороги

Місто також візьме у борг 390 мільйонів гривень кредиту у двох державних банках — «Укргазбанку» та «Укрексімбанку», під 11,3 % та

11,58 % річних відповідно, з розтермінуванням на 5 кроків. Такий крок, з огляду на очевидно не надто вигідні умови, можна назвати відчайдушним, і підуть ці кошти на оплату реконструкції вже розпочатих торік об’єктів.

Нагадаємо, минулого року, напередодні місцевих виборів (нагадуємо, тоді вже тривала короновірусна економічна криза), у Львові розпочалося справжнє «Велике будівництво» імені міського голови Андрія Садового.

Розпочати — добра справа, але з оплатою виявилися проблеми. Тож 390 мільйонів гривень одразу спрямують на погашення боргів за ремонти доріг за минулий рік.

Голова бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак теж підтверджує, що дуже багато боргів набрано міською владою ще до цієї каденції (Наталія Шелестак була вперше обрана депутаткою ЛМР від партії «Варта» в жовтні 2020 року. — Ред.). «Нині ми, як місто Львів, перебуваємо в патовій ситуації й змушені звертатись до ЄБРР, аби не брати дорогі кредити в Україні. Відсоткова ставка у 2,1 % — в Україні на таких умовах отримати кошти практично неможливо. Я сподіваюся що тепер трішки послабшає ситуація з пандемією, адже це серозне навантаження для міського бюджету», — зазначила вона.

Хронічно збиткові ЛКП

Сподівання Наталії Шелестак зрозумілі, однак і до пандемії львівські ЛКП були збиткові. Про хронічну збитковість комунальних підприємств ще у 2009 році заявляла сама директорка департаменту економічної політики ЛМР Ірина Кулинич. Зокрема, загальна сума збитків п’яти «рекордсменів» — ЛКП АТП №1, «Львівелектротранс», «Львівтеплоенерго», «Львівводоканал» та «Львівавтодор» — становила 687 млн 446 тис. грн. Це ті збитки, які для ЛКП покривають з коштів бюджету Львова, аби не допустити зупинку їхньої роботи.

З роками ситуація тільки погіршилась. Наприклад, уже у 2019 році збитки «Львівводоканалу» сягнули 256 мільйонів гривень, а за підсумками 2020-го збиток підприємства становить 158 мільйонів гривень. Інші підприємства з роками теж не показали суттєвих зрушень. У 2018-му збитки ЛКП «Львівелектротранс» становили 113,2 мільйона гривень, а у 2020-му лише за перші три місяці карантину через скорочення пасажиропотоку втрати ЛКП — понад 47 мільйонів гривень.

Проте було б несправедливо говорити лише про пандемію як джерело всіх бід. Адже ще у 2018 році Держаудитслужба під час проведення аналізу фінансових показників ЛКП «Львівелектротранс» наголошувала, що особливо тут зростають адміністративні витрати. «Зростання адміністративних витрат при постійній збитковості підприємства є негативним фактором, що може свідчити про наявність факторів неефективного управління підприємством».

Збитки «Львівтеплоенерго» за 2020 рік становили 346,7 млн гривень. Тож львівські ЛКП планово збиткові багато років і ніхто з цим нічого не робив.

Ремонтний «бум» до виборів

Інший момент екстремального фінансового навантаження на місто — це торішні ремонти, про які ми вже писали вище. Адже це великі, складні та ресурсозатратні об’єкти. Вартість ремонту вулиці Бандери —  209,5 мільйона гривень без урахування розробки проєктної документації. При цьому, в процесі ремонту виявили низку огріхів та недоопрацювань за проєктом, на що звернули увагу активісти спільноти «Зручне місто» під час огляду реконструкції.

Станом на кінець 2020 року ремонт перших двох ділянок вулиці Шевченка — від вулиці Залізничної до Левандівської та від вулиці Хорватської до Ярослава Мудрого, коштували місту більше ніж 147 млн гривень. Ремонт останньої та найбільшої ділянки вулиці Шевченка, від Ярослава Мудрого до Залізничної, обійдеться місту ще 186,5 млн грн. Торік міський голова Львова Андрій Садовий заявляв, що вулиця буде повністю готова до кінця 2020 року, однак наразі ремонтні роботи на Шевченка тривають.

Також триває реконструкція ділянки вулиці Пекарської — від вулиці Тершаковців до Мечникова. Роботи розпочались торік, і мають бути закінчені до 31 жовтня 2021 року. Вартість виконання робіт — 109 мільйонів гривень.

Що чекає на бюджет Львова?

Ситуація є плачевною. У ньому недостатньо коштів, щоб закрити фінансування ремонтів уже розпочатих доріг. Також немає жодної підстави сподіватися на те, що одного прекрасного дня комунальні підприємства Львова стануть прибутковими. А отже, вони і надалі потребуватимуть постійних дотацій із бюджету міста.

А ще потрібно повертати борги. На сесії 20 травня керівник департаменту фінансової політики ЛМР Олег Іщук заявив, що наступного року для сплати всіх боргових зобов’язань міста потрібно буде понад 1 млрд 100 млн гривень. «165 млн — то відсотки, 265 млн — виплата по гарантіях комунальним підприємствам і 674 млн — це тіло кредиту», — зазначив він.

А ще Covid-19 та економічна криза, з якої місто та країна тільки почнуть наступного року підніматися. Тож імовірно, що й наступного року борги доведеться закривати черговими запозиченнями. Відкритим залишається розмір цих кредитів — чи не зростуть вони до таких обсягів, що доведеться ці гроші брати зі соціальної сфери.

«Ратуша» ж звернулась по коментар до голови фракції «Європейська Солідарність» у Львівській міській раді Петра Адамика. «Ми наголошували і наголошуємо, що місто мало б мобілізувати внутрішні ресурси, як-от: аукціони на комунальне майно та землю, і старатись з тієї боргової ями вилізти, — пояснює пан Адамик. — Ми взяли тепер кредит, бо без цього місто просто б зупинилося. Місто винне кошти у більшості випадків нашим львівським підприємствам, працівники яких мають принести додому зарплатню.

Тому будучи відповідальними, ми проголосували за цей кредит. Але якщо говорити про стратегію, то місто має зробити аудит своїх боргів, де можна, перекредитуватись дешевше, де можна, позакривати. І ще раз кажу, змобілізувати внутрішні резерви максимально, тоді матимемо шанс, що наступні каденції не будуть тільки віддавати борги. А щодо комунальних підприємств, то менеджмент і ще раз менеджмент. Це те, що у нас, на жаль, слабеньке», — підсумував Петро Адамик.

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply