Середа, 27 Жовтня

Помер музикант та співзасновник гурту «Мертвий півень» Місько Барбара

11 жовтня раптово помер відомий львівський музикант та співзасновник і вокаліст гурту «Мертвий півень» Місько Барбара. Йому було 49 років. 14 листопада музиканту мало б виповнитися 50 років. Дружина співака Світлана Олешко повідомила «Українській правді», що Місько несподівано та спокійно помер удома — був здоровим, не хворів і мав великі плани на майбутнє, пише «Суспільне». Напередодні, каже, вони викликали «швидку», бо Барбара себе погано почував. Медики нічого не діагностували, а наступного ранку музикант помер. Поховали Михайла Барбару 13 жовтня на міському цвинтарі № 2 у Харкові.

Михайло (Місько) Барбара народився у Львові у 1971 році. У 1989 році став одним із засновників і фронтменом популярного впродовж 1990-х львівського гурту «Мертвий Півень» (припинив свою творчу діяльність 2011 року). У 1998 році переїхав до Харкова, де почав грати у харківському театрі «Арабески». Однією з найупізнаваніших рис гурту «Мертвий півень» стали пісні на вірші відомих українських поетів. За 30 років існування гурту через нього пройшло близько 20 музикантів.

Marta Barbara: «Я на ФБ виходжу раз в пару років — коли в Україні революції, війни і ось тепер, на прощання з Міськом, моїм братом. Бо неможливо сьогодні щось не написати про того, кого неможливо не любити («Для тебе», «Ето», 1992, його власна пісня).

   Для всіх він постать на сцені — для мене він частина мене, і я частина його.

   Він був світлом. І навіть коли була темрява — світло поверталося і світило ще яскравіше.

   У мене є його рукописні нотатники з 90-х років — з віршами, думками і doodles. Чому у мене? Він завжди все губив, багато їздив, сказав, що я краще збережу, навіть на іншому боці планети.

   У мене є його голос, що співає «ластівки літають бо літається, і Мартуся любить бо пора». Мартуся, то для мене — оригінально у Рильського Ганнуся («Ластівки», «Шабадабада», 1998).

   У мене є… подарунок для нього який мав цього тижня летіти в Україну на п’ятдесятиліття Михайлика. 50 Years of Being Awesome. Сам вибрав. Тішився як дитина. Чому ж не дочекався…

   У мене залишається… ВІН, і світло, і темрява, і безмежна любов… Місьо, Now Forever Awesome.

   Я знаю, він зараз, попахкуючи цигаркою, читає всі ваші слова, вдячний… А потім біжить, стрибає через калюжі («Осіннє», «Мертвий Півень ‘93”, 1993, теж пісня Міська). Біжи, любий Братику, ми доженемо!».

Mykola Gorbachevskyi: «Кумир поколінь, приклад тверезого мислення, просто чудова людина без пафосу, яка відгукувалася на дрібні прохання навіть абсолютно незнайомих людей.

   Відверто, якби і мав він той пафос, то це було би абсолютно заслужено, бо для мене і тисяч інших він був Легендою.

   Дякую Тобі за творчість, дякую за те, що завдяки Тобі ми могли рости кращими і з ліпшими музичними смаками!

   Тільки щойно дізнався. Цієї ночі буде грати тільки Мертвий Півень, що завжди «живіший за живих» (с)».

   Ольга Боровець: «… не можу прийняти. То якось надзвичайно сумно, передчасно, не так… мали бути ще пісні, емоції, життя…

   Місько пішов… В голові лише картинки і музика….

   Залишиться у пам’яті з заплющеними очима, тримаючи в долонях мікрофон…..

   Залишиться в пам’яті з руками, розкинутими, як крила, і пальцями, які грають в повітрі на невидимому інструменті…..

   Залишиться у пам’яті в задимленій «Ляльці»….

   Залишиться у пам’яті, коли дзвонив і казав, що Moloko та Morcheeba у мене в ефірі забагато…..

   Залишиться у пам’яті, коли прийшла на «Ініціативу», а він сказав: «Ти чула? Гія пропав…»….

   Залишиться у пам’яті на кухні в Чернівцях, коли ставив стілець, брав коньяк і казав: «Сідай, будемо говорити»….

   Залишиться у пам’яті на велосипеді у величезній залі кінотеатру, яка слугувала нам офісом у тих же Чернівцях…

   Залишиться у дворику Ратуші, на «прокиданні»….

   Залишиться на Дзизі, за столом з Мареком….

   миру Душі твоїй …».

Victor Morozov: «Як же так, Міську, що сталося? Ми ж з тобою спілкувалися тут, на ФБ, щойно 5 днів тому! Ти ще прислав мені послухати свою нову версію моєї «Панни Інни» зі свого майбутнього нового альбому «13 ППЛ» і дуже тішився, що версія мені сподобалася, а тоді запросив мене до Львова в листопаді на, як ти написав, «ТриДніСьв’ят з нагоди 50-ки», а коли я відповів, що навряд чи зможу приїхати в листопаді, ти написав: «Доведеться продовжити «народниє гулянія» до твого приїзду»… Як же так, Міську, як же так? Де ж ми тепер продовжимо «народниє гулянія», там, на небесах?… Сумно, братику, дуже сумно… Спочивай, друже… Світлая тобі пам’ять…».

Share.

Leave A Reply