«Превентивна» юстиція: «Все неблагонадійне – знищити!»
Відтепер сірники – об’єкт посиленого контролю. Особливо, якщо у вас вдома є ще й запальничка, а ви, не дай Боже, маєте претензії до чинної влади. Власників кухонних ножів, цілком ймовірно, влада незабаром йменувати гайдамаками. Бо, за новою логікою української юриспруденції, це вже – потенційна загроза національній безпеці. Саме такою є правова суть превентивних заходів, які держава руками Зеленського (бо поради РНБО можна до уваги не брати) застосувала до п’ятого президента України Петра Порошенка.
У лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) раптово, але цілком очікувано для Петра Олексійовича проти якого ДО цього дня відкривались і закривались десятки кримінальних справ, ухвалила рішення про запровадження персональних санкцій проти Порошенка. У повідомленні йшлося про “загрозу національній безпеці”, без розголошення конкретних деталей. Слідом за цим почалися арешти активів, обмеження фінансових операцій, а також обмеження на виїзд із країни. Офіційні коментарі від влади були обережні: мовляв, ідеться про “превентивні заходи”, щоб “не допустити дестабілізації”. Якої саме — не уточнювали. Проте неофіційно джерела в правоохоронних органах натякали на “зв’язки з бізнес-інтересами, що потенційно шкодять державі”. Це все — без доказів, без відкритого кримінального провадження і, що найважливіше, без суду.
Заглядаючи в темні сторінки історії
Може в Офісі президента не знають, але «превентивним арештом» у Третьому рейху нацисти називали заслання в концтабір!
Вікіпедія: «Превентивний арешт (нім. Schutzhaft) — кримінальний евфемізм що використовувався в нацистській Німеччині. Означав ув’язнення або заслання до концентраційного табору без судового рішення. Такі арешти використовувалися для масової ізоляції неугодних нацистському режиму осіб: в першу чергу під «превентивний арешт» потрапляли члени лівих політичних організацій (комуністи і соціал-демократи), а також інші особи, які не вписуються в систему світоглядів Третього рейху, в тому числі і деякі релігійні групи та конфесії (наприклад, Свідки Єгови). Далі превентивним арештам піддавалися представники національних меншин, що не відповідали поглядам расової гігієни нацистського режиму (євреї, роми, та інші).»
Якось некошерно виходить, правда, Володимире Олександровичу?
Як влучно прокоментував цю ситуацію блогер і ексдипломат Дмитро Чекалкін: «Я давно кажу, що «зелені» – це недозрілі червоні! Коли при Сталіні заарештовували і висилали чи садили в концтабори «ворогів народу» – це теж були превентивні заходи, проти тих, кого тодішні «слуги народу» вважали своїми ворогами. Бачимо повне копіювання цих методів Офісом Зеленського. Це позасудова і позазаконна система розправи з політичними конкурентами і весь світ це розуміє. Це ганьба і скільки це все буде тривати – спрогнозувати важко. Воєнним станом почали активно користуватись, щоб нав’язати суспільству авторитаризм».
Право як театр абсурду
“Це не кримінальне переслідування — це кримінальне припущення”, — каже юрист Ілля Новіков, коментуючи цю ситуацію. За його словами, таке трактування “загрози” — це небезпечний прецедент, бо в майбутньому застосовувати можна буде його до будь-кого. – “Це показовий приклад того, як можна знецінити базові принципи правосуддя. Превентивні санкції, що застосовуються без кримінального провадження і вироку суду, не мають нічого спільного з правом у його класичному розумінні. Це адміністративно-політичний інструмент, який відкриває шлюзи для вибіркового правозастосування. Немає закону, який дозволяє карати людину за можливі наміри. Це те саме, що запроторити у в’язницю людину, яка купила ніж — бо вона може ним когось поранити. Це абсурдність.
Справа — не в персоналіях, а в принципах
Петро Порошенко наразі не є фігурантом кримінального провадження, принаймні офіційно. Натомість РНБО, не будучи судовим органом, застосовує до нього обмеження — від арешту майна до заборони виїзду. Все це під гаслом “превенції”. За останні роки РНБО поступово перетворилася з майданчика для стратегічних рішень на інструмент оперативного втручання в приватні, політичні та економічні інтереси. Механізм санкцій, який мав бути винятковим, дедалі частіше стає інструментом впливу — без суду, без змагальності, без можливості захисту».
Справу Порошенка не можна оцінювати через особисту симпатію чи антипатію до нього. Питання глибше: чи хочемо ми жити в країні, де карати можна без суду? Де “на всяк випадок” можна обмежити будь-кого, хто не подобається системі? Де сама презумпція невинуватості стає зайвою? Це не про п’ятого президента. Це про перше питання демократії: чи існує право? І якщо відповідь — “іноді, коли зручно”, — то ми всі ризикуємо залишитися без права завтра. Можливо, в майбутньому будуть створені цілі інституції “превентивного правосуддя”.
І в такому світі краще вже не мати вдома сірників. А раптом вам закинуть намір підпалити місто?
«Превентивні санкції» – це про кожного з нас!
Кейс “превентивних” санкцій на Порошенка небезпечний тим, що насправді це не про Порошенка, а про кожного з нас, вважає політолог Сергій Марченко:
«Зараз ми спостерігаємо цинічну технологію нормалізації позасудових вироків. Мета – зробити нормою накладення санкцій з арештом і конфіскацією майна без вироку суду особисто президентом Зеленським.
Для того, щоб суспільство не бунтувало проти беззаконня, до позасудових вироків його привчають повільно. Спочатку санкції накладають на справжніх покидьків на кшалт Шуфрича чи Медведчука. Їх нікому не жаль і суспільство повільно звикає, що позасудові вироки хоч і незаконні, але справедливі.
Потім без суду забирають у олігархів телеканали. Народ знову мовчить, бо нікому не шкода Ахметова і Коломойського і ніхто не буде за них вписуватися.
Тепер, коли традиція позасудових вироків сформована, у Зеленського взялися і за політичних конкурентів. Причому, почали не з Притули, а з політика з високим антирейтингом – Порошенка. Розрахунок на те, що його теж більшості буде не шкода і ніхто не буде за нього «вписуватися».
І тут варто подумати, що буде далі. Бо, якщо ви думаєте, що на Порошенкові Зеленський зупиниться, то мушу вас розчарувати. Ні, не зупиниться!
Санкції, як інструмент покарання без суду, дуже ласий інструмент впливу. Бо це дуже зручно: не подобається тобі людина – ти оголошуєш його ворогом народу, забираєш майно, не дозволяєш балотуватися. Гітлер і Сталін взагалі вбивали.
Чому я проти цього? З двох основних причин
Перша причина: на мою думку, коли посадові особи держави звинувачують громадянина, вина має бути доведена. Інакше у громадянина немає шансів захистити себе проти держави. Бо держава має армію, поліцію, а громадянин не має нічого. Саме тому, на мою думку, держава не має права карати громадян, якщо вина не доведена в суді. На відкритому, публічному, процесі, з дотриманням правил, процедур, можливості змагальності обвинувачення і захисту. Тільки це є гарантією, що не постраждають невинні.
Друга причина: якщо продовжити практику накладання санкцій без рішення суду, рано чи пізно прийдуть за кожним з нас. Це тільки питання часу, коли після Зеленського санкції почне накладати Єрмак, потім Татаров, Арахамія і так до голови сільради. І в якийсь момент ти прокинешся, а твоя корова потовкла грядки сільському старості. І після обіду до тебе прийшла поліція забрати корову і переписати город на старосту, бо він наклав на тебе санкції.
Маю переконання, що практика накладання санкцій на громадян України – глибоко хибна, аморальна, корупційна, розбещуюча абсолютною владою. Якщо є претензії – людину має судити суд і ніяк інакше. Бо ми дуже скоро прийдемо до феодалізму, де в кожному районі буде свій суд Лінча, а щоб вижити, треба буде весь час ходити з пістолетом».
Микола Княжицький: «Такими кроками Зеленський лише демонструє власну слабкість»
Народний депутат Микола Княжицький: “Звинувачувати Порошенка в державній зраді, як мінімум абсурдно. Він був президентом держави й робив усе для того, щоб ця держава піднялася з абсолютно знищеною системою Януковича і системою управління, і системою безпеки. Він дійсно був архітектором сучасної української армії. Ніхто на це не розраховував, і Путін не розраховував, і тому думав взяти Київ за три дні. А ця армія встояла, і народ цей встояв, і цей народ виховувався теж у період, коли Порошенко був президентом. Тому кожна твереза людина розуміє, що звинувачувати Порошенка в державній зраді – це переслідувати. А після того, як проти нього санкції ввів особисто президент Зеленський всупереч чинному законодавству. Тому що не можна вводити санкції проти громадян України, якщо ці громадяни не займаються тероризмом, це абсурд. Дійсно, для громадян України існує судова система обвинувачення, санкції тут до цього. Володимир Зеленський сам написав, що Порошенко для нього є ворог, незаконно підписавши рішення РНБО про санкції проти нього, теж незаконні. І вірити в неупередженість будь-якого суду, мені здається, абсурдним. Думаю, що Володимир Зеленський в такий спосіб робить дуже велику помилку. У нього в цей непростий час є досить багато заслуг, тому що він є, попри безліч помилок, за які я, як представник опозиції, його критикую, хотів би його переобрання, віддаю належне і багатьом сильним сторонам, які він зробив. А такими кроками як переслідування Порошенка він послаблює і себе, і країну. Він залишає нас без європейської підтримки, бо переслідування опозиції – це точно не по-європейськи, це точно закриває нам шлях до Європейського Союзу. І навіщо це робить Володимир Зеленський, мені зрозуміти складно”. Володимир Зеленський розуміє, що проводити вибори під час війни неможливо. Але думає, що колись війна завершиться, будуть вибори, і тоді не має залишитися конкурентів. І він сприймає Порошенка як одного з конкурентів. Хоча здавалося, був такий розрив у рейтингах. і сам Офіс президента весь час кричав про такий високий рівень недовіри до Порошенка. Але все одно вони його бояться. Бояться як сильну особистість, як лідера однієї з небагатьох реальних політичних партій і реальних політичних сил, які мають осередки. І оцей страх підштовхує їх робити помилки. Бо якби Зеленський хотів дійсно лідерство проявити, він би покликав до себе Порошенка, як Черчилль кликав до себе лідера опозиції, запропонував би працювати спільно з ним і показав би, що він вищий, він сильніший. А коли він Порошенка переслідує, він показує, що він менший і слабший. А я не хочу, щоб мою країну очолював слабкий президент».
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
