Спецоперація «Інкасатор»: Угорщина діє за матрицею Росії
Березень 2026 року приніс новий дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною. У центрі подій опинилися сім працівників інкасаційної служби державного банку «Ощадбанк», яких угорські силовики затримали разом із десятками мільйонів доларів і євро під час транзиту через територію країни. Операція, що починалася як митна перевірка, швидко перетворилася на міжнародний скандал із політичним підтекстом.
Спецоперація на угорській трасі
Інцидент стався 5 березня на автомагістралі М5 в Угорщині. Два броньовані інкасаторські автомобілі, що прямували з Австрії до України, зупинили угорські правоохоронці. За свідченнями очевидців, операція проходила за участю спецпідрозділів антитерористичного центру. Колону оточили, водіїв і супроводжуючих змусили залишити автомобілі, після чого інкасаторів доставили до Будапешта для допиту.
У машинах знаходився великий вантаж фінансових цінностей. За попередніми даними, йшлося приблизно про 40 мільйонів доларів США, близько 35 мільйонів євро та кілька кілограмів банківського золота. Загальна сума оцінюється приблизно у 80 мільйонів доларів. Разом із грошима угорська влада вилучила і самі інкасаторські автомобілі. Для банківського сектору перевезення таких сум не є винятковою подією. Банки регулярно транспортують готівку між фінансовими центрами Європи для забезпечення ліквідності та підкріплення кас. Однак цього разу звичайна операція стала причиною міжнародного конфлікту.
Версія Будапешта
Угорська влада пояснила затримання підозрами в можливому відмиванні грошей. За словами представників правоохоронних органів, масштаб суми та обставини транспортування викликали сумніви, що й стало підставою для силової перевірки. У Будапешті також заявили, що операцію могли координувати особи з військовим досвідом, що нібито посилило підозри слідства. Саме тому до перевірки залучили спецпідрозділи. Угорська сторона підкреслює: справу розглядають у межах кримінального розслідування, а вилучені кошти залишаються під контролем слідчих до завершення перевірки. Водночас конкретних доказів незаконного походження грошей офіційно не оприлюднили.
Депортація, але не вирішення
Через кілька днів після НП угорська влада повідомила про депортацію семи українців. Інкасатори повернулися додому, однак сама справа на цьому не завершилася. Головна проблема залишається відкритою: вилучені гроші, золото та броньовані автомобілі досі перебувають на території Угорщини. Українська сторона наполягає на негайному поверненні державного майна. Юристи «Ощадбанку» вже готують міжнародні позови. У банку наголошують, що йдеться про безпрецедентну ситуацію, коли інкасаційну операцію державної фінансової установи фактично була заблокувала іноземна держава.
Позиція України: все законно!
Українська влада відразу заявила, що дії угорських силовиків є незаконними. У «Ощадбанку» наголошують: інкасатори виконували стандартну операцію з перевезення валютних цінностей між фінансовими установами Європи. За інформацією банку, гроші перевозилися з європейського банку-партнера для підкріплення готівкового обігу в Україні. Усі документи на вантаж були оформлені відповідно до міжнародних правил перевезення валютних цінностей. Національний банк України також підтвердив, що перевірка не виявила жодних порушень.
Українські дипломати заявили, що інкасаторів фактично утримували без належного доступу до адвокатів і консульської допомоги. Через це Міністерство закордонних справ назвало ситуацію грубим порушенням міжнародного права.
Голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив: «Валютні цінності, які перевозили інкасатори, залишаються в Угорщині без законних на те підстав. Проте їхнє повернення – лише один елемент великого пазлу. Ми стикнулися із ситуацією, коли консул не може потрапити до громадян своєї країни, коли адвокат не має доступу до своїх клієнтів, коли звучать політичні заяви без жодних підтверджень, а дискредитація стає головною метою – такі дії не можуть залишатися без належної оцінки.
Тому варто раз і назавжди чітко розставити всі крапки над «і» у цій справі.
Ощадбанк не порушував законодавства, а його працівники виконували свою роботу в межах міжнародних договорів і на законних підставах. От і все. Щоб зняти всі питання та маніпуляції, ми першими виступили за прозору та всебічну перевірку.
По-перше, Ощадбанк передав до Національного банку весь пакет підтвердних документів щодо законності перевезення валютних цінностей територією Угорщини та перебування інкасаторської бригади, яка супроводжувала вантаж. Я вже повідомляв раніше, що відповідні служби НБУ перевірили ці документи, і жодних запитань вони у нас не викликали.
По-друге, ініціюємо проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, задіяними в рамках перевезення коштів і цінностей. Його проведе міжнародна компанія. Окремо повідомимо, хто саме це буде.
По-третє, ми ведемо активну комунікацію з європейськими партнерами, щоб цей інцидент не залишився без належної реакції. Наші звернення будуть адресовані керівництву Європейського центрального банку, центрального банку Австрії, Генерального директорату Європейської комісії з питань фінансової стабільності, фінансових послуг і ринків капіталу, Високому представнику ЄС із питань зовнішньої і безпекової політики та іншим».
Ощадбанк вимагає повернення свого незаконно захопленого майна та цінностей: «Подальший захист прав Ощадного банку України у вирішенні інциденту в Угорщині полягатиме у двох напрямах. Перший: оскарження рішення щодо обмежувальних заходів про можливість перебування на території ЄС, які були безпідставно накладені на співробітників інкасаторської бригади банку міграційною службою Угорщини. Також буде детально розглянуто питання порушення прав співробітників Ощаду під час їх затримання понад добу без надання права на доступ до юридичної допомоги і консульської підтримки. Другий напрям: здійснення правових кроків для повернення майна банку.
Ощадбанк абсолютно впевнений у законності своїх дій. Для додаткового підтвердження своєї правової позиції банк звернеться до однієї з провідних міжнародних компаній щодо проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між всіма сторонами, задіяними у рамках перевезення коштів і цінностей».
Затримали ексгенерала СБУ
Разом з українськими інкасаторами Угорщина затримала ексгенерала СБУ. Це – колишній керівник Центру спецоперацій із боротьби з тероризмом Геннадій Кузнєцов, повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на власні джерела. Журналіст стверджує, що, за інформацією джерел, саме про нього йшлося в повідомленнях угорських органів про те, мовляв, що серед затриманих інкасаторів є колишній генерал української спецслужби, який перебуває на пенсії. «Геннадій Кузнєцов – кадровий офіцер спецслужб. Він обіймав керівні посади в Антитерористичному центрі при СБУ, а також був пов’язаний із підрозділом «Альфа», – додав Глагола.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун: «Ощадбанк — державний банк України, який має офіційну ліцензію на міждержавне транспортування готівки. Саме тому австрійський Райфайзенбанк звернувся до нього з проханням забезпечити переміщення готівкових коштів з Австрії до України.
Це стандартна банківська практика. Подібні операції проводяться в рамках міжнародних фінансових процедур, де кожен етап — від походження коштів до маршруту їх транспортування — контролюється і фіксується. Усі країни, через які проходить переміщення готівки, мають доступ до цієї інформації.
Саме тому через такі канали ніхто не перевозить “корупційні гроші”!!. Це просто технічно неможливо: походження коштів, банки-учасники, страхування, охорона і логістика — усе перебуває під контролем міжнародних фінансових регуляторів.
Тепер щодо людини, яку намагаються втягнути в цей інформаційний бруд.
Генерал-майор Геннадій Кузнецов — учасник революції Гідності, герой АТО, інвалід війни. Він був важко поранений у першому бою з диверсійно-терористичною групою Гіркіна-Стрєлкова під Слов’янськом 13 квітня 2014 року. У минулому — командир підрозділу “Альфа” та начальником штабу Антитерористичного центру при СБУ.
Сьогодні він перебуває в запасі і давно на пенсії.
І я переконаний, що людина з таким досвідом служби, бойовою біографією і авторитетом має повне право після завершення кар’єри працювати на цивільній посаді — зокрема керувати інкасаційною службою державного банку.
Уся інша історія — це політична істерика нинішньої влади Угорщини, яка вже не знає, як пояснювати власним громадянам і партнерам у ЄС втрату тих корупційних потоків російських нафтових грошей, що годували їхню систему останні п’ятнадцять років.
Саме тому запускаються інформаційні вкиди, які мають створити скандал там, де його не існує».
Політичний контекст
Експерти зазначають, що цей інцидент навряд чи можна розглядати лише як банківську або митну справу. Затримання відбулося на тлі складних політичних відносин між Києвом і Будапештом. Угорщина протягом останніх років неодноразово вступала у конфлікти з Україною через енергетичні питання, політику Європейського Союзу та питання національних меншин. Прем’єр-міністр Віктор Орбан також неодноразово блокував або гальмував рішення ЄС щодо підтримки України. На цьому фоні затримання інкасаторів виглядає як епізод ширшого політичного протистояння.
Що буде далі?
Наразі сторони обмінюються дипломатичними заявами, а фінансова суперечка може перейти у міжнародні суди. Якщо угорська влада не поверне кошти добровільно, Україна має намір оскаржувати їх вилучення через міжнародні правові механізми. Експерти попереджають: цей інцидент може створити небезпечний прецедент для всієї європейської банківської системи. Адже перевезення готівки між банками — звична практика, і її блокування на території однієї держави може поставити під сумнів безпеку фінансових операцій у Європі. Поки ж історія з інкасаторами «Ощадбанку» залишається прикладом того, як звичайна банківська операція може перетворитися на міжнародний скандал із політичними наслідками.
Коментар експерта
Фінансовий аналітик, ексдиректор з комунікацій одного з системних банків України Віктор Гальчинський у коментарі для «Ратуші» зазначив:
– З усієї наявної інформації щодо затримання інкасаторських автомобілів з цінностями Ощадбанку в Угорщині можна зробити висновок, що з боку угорської влади було здійснено необґрунтоване і незаконне втручання у міжнародне спеціальне банківське перевезення, яке було належно оформленим та здійснювалося відповідно до передбачених у таких випадках процедур.
Автомобілі Ощадбанку перевозили готівку в доларах, євро і золото в еквіваленті близько 100 мільйонів євро, придбані за контрактом у Raiffeisen International, які призначені для підкріплення власних кас банку та можливого продажу іншим банкам та фінансовим організаціям. Раніше готівку для кас банки завозили літаками, але після закриття повітряного простору України вони змушені робити це наземним шляхом різними маршрутами. Наявність серед екіпажу інкасаторів ексгенерала спецслужб не є чимось екстраординарним – на такі перевезення призначають найдосвідченіших інкасаторів, їх також можуть супроводжувати відповідальні керівники банківської безпеки, яким, імовірно, і є генерал спецслужб.
100 млн євро – це багато чи мало? За даними НБУ, лише за грудень 2025 року населення України купило валюти готівкою на 2,234 мільярда доларів в еквіваленті, а продало на 1,502 мільярда. Чистий продаж валюти готівкою в грудні становив 739 млн доларів, а за 2025 рік – приблизно 7,91 мільярда доларів. Ці кошти мали якось у касах з’явитися, і вони з’явились завдяки таким рейсам.
Законність перевезення підтверджується тим, що:
- – Угорський антитерористичний центр, за офіційними заявами Угорщини, «відстежив автомобілі за сигналом GPS» – доступ до сигналу владі транзитної країни був наданий;
- – інкасатори і працівники банківської безпеки не були затримані – їх допитали як свідків та вислали в Україну;
- – в угорській «справі про відмивання коштів» досі немає підозрюваних.
На мою думку, це затримання – недружній політичний крок, який має на меті не тільки доповнити антиукраїнську риторику в передвиборчій кампанії Віктора Орбана, а й дестабілізувати банківську логістику готівки до України та посіяти недовіру в українському суспільстві (цьому сприяли вкиди вже спростованих версій про «готівку в Сербію», «шахрайські кол-центри», «неправильні перевезення золота» та ін.»). На жаль, першої цілі, схоже, досягти вдалося – 9 березня НБУ вперше з початку повномасштабної російської агресії продає банкам власні запаси валютної готівки для підкріплення кас.
Підготували Христина СЛЮСАРЧУК, Наталя ДУДКО
