Віднайдені свідчення історії Голокосту
У каналізації Львова знайшли місце, де переховувались євреї
Львівські дигери знайшли в міській каналізації місце, де під час німецької окупації півтора роки переховувалися євреї. Воно розташоване під площею Соборною. Про це у фейсбуку повідомив учасник проєкту Explorer, дослідник Андрій Риштун, передає «Львівський портал».
Дослідник розповідає, що в підземеллі є два сухі коридори, які ще залишилися з середньовічної дренажної системи. Нині довжина кожного становить близько двадцяти метрів. Ці коридори не використовують як каналізацію, тому там можна перебувати тривалий час.
Також він зазначає, що підземелля невеликі, там могла жити одна чи дві сім’ї. Їжу та необхідні для життя речі приносили працівники каналізації. Євреї перебували там півтора року.
«Підземелля ці невеликі, на одну-дві сім’ї. Стояти в повний ріст не вийде, потрібно згинатися. Ну але як ще їм було вижити?! Їжу та необхідні речі приносили ззовні працівники каналізації. Спочатку за гроші. А потім зі співчуття. Так тривало довго півтора року. Коли прийшла радянська влада, знесилені євреї вибралися на сонячне світло і описали свої пригоди в книжці», — йдеться в повідомленні.
Окрім того, головним доказом того, що описане підземелля справді слугувало єврейським схроном, є знайдені там предмети. На плані вони позначені синіми крапками та пронумеровані. До прикладу, з кухонного приладдя у підземеллях знайшли черпак, ніж, миску, елементи плити і залишки відра. Ще однією знахідкою є пивна пляшка. На ній видніється напис STAATSBRAUEREI LEMBERG UNVERKAUFLICH, у перекладі — «Львівська державна броварня». Стверджують, що пляшка належить періоду німецької окупації Львова.
Однією з найцікавіших, на думку дослідників, знахідок у схованці під пл. Соборною виявився ліхтарик Elektrodyn. Цей пристрій входив до спорядження польських солдатів та поліцейських, а також його використовували цивільні службовці на зразок залізничників.
У криївці також віднайшли артефакт, що стосується святкового декору, а саме великодній баранчик. Такі фігурки є обов’язковим атрибутом католицької великодньої традиції. Як ідеться у спогадах Іґнаци Хігера, він свідчить про спільні святкування християнських свят євреями з працівниками каналізаційних мереж.
Потрапити в це місце можливо двома шляхами. Через люк на літньому майданчику кафе навпроти церкви Андрія, або як євреї — з Полтви. Сюди веде хід від пам’ятника Міцкевичу на вулиці Валовій та Сербській.
Це найвідоміший випадок порятунку львівських євреїв, які в загальному підсумку перебували в міській каналізації 14 місяців, пише «Захід.нет». З 70 євреїв, які залізли в каналізацію, коли знищували міське гетто, вижили лише одинадцятеро, двоє з яких — діти. Допомагали їм працівники міських каналізаційних мереж — поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів. Саме Ковалів запропонував місце під площею Соборною. Комунальники приносили їм їжу і необхідні прилади, спочатку за гроші, а коли вони закінчилися — зі співчуття.
Кристина Хігер на той час була семирічною дівчинкою, за своїми враженнями вона згодом написала художню книжку «Дівчинка у зеленому светрі», її батько Іґнацій Хігер також написав спогади, які згодом видали книгою «Swiat w mroku» («Світ у темряві»). У ній дуже детально описані пересування людей і особливості міської каналізації, в якій їм довелося жити тривалий час. Згодом цю історію екранізувала польська режисерка Аґнєшка Голланд.
Пошуківцями стали дигери Олександр Іванов та Ганна-Меланія Тичка з Львівського університету. Вона кандидатка історичних наук, працює на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн. Дослідники відшукали схованку, просуваючись колектором, як євреї 75 років тому. Коли місце було знайдене, вони спробували дістатися до нього безпосередньо з вулиці через люк. Допоміг їм у цьому відомий львівський дигер Андрій Риштун, який досліджує Полтву вже багато років.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
Фото: Explorer
