Блокування судової реформи: не все так однозначно
Рада суддів України не змогла набрати достатньої кількості голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради — органу, який має контролювати доброчесність членів Вищої ради правосуддя. У «Центрі протидії корупції» назвали це блокуванням судової реформи. Про це свідчить трансляція із засідання Ради суддів, — інформує «Громадське».
Як пише «Радіо Свобода», загалом до Ради суддів подали свої заяви шість кандидатів. Проте двоє із них 13 вересня надіслали листи, в яких попросили залишити їхні заяви без розгляду. Всього в Етичній раді має бути шість членів: трьох обирає Рада суддів України, ще трьох — певні міжнародні організації.
10 вересня міжнародні партнери уже висунули кандидатури судових експертів для відбору й призначення до Етичної ради. У посольстві США тоді наголосили, що очікують на аналогічний крок української сторони.
«Міжнародні партнери з нетерпінням чекають таких же сильних номінацій з боку Ради суддів. Оголошення чітких вимог щодо подання заяв для кандидатів, зацікавлених у роботі в раді з етики, має бути важливим першим кроком», — йшлося в повідомленні.
Втім, «Центр протидії корупції» ще 10 вересня заявляв, що Рада суддів може не обрати своїх представників: «Рада суддів України збирається, попри закони, не делегувати в Етичну раду своїх представників, щоб заблокувати реформу».
Що реально відбулось?
Рада суддів у понеділок 13 вересня не змогла обрати від себе трьох членів Етичної ради, які мають контролювати доброчесність членів Вищої ради правосуддя. Жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів під час таємного голосування. За кандидатів проголосувало лише 4 члени Ради суддів з 26. Усього в Етичній раді має бути шість членів: трьох обирає Рада суддів України, ще трьох — міжнародні організації. Таким чином рада суддів заблокувала основну частину судової реформи — очищення ВРП.
Чим має займатися ВРП?
Це колегіальний та незалежний орган суддівського врядування. Він складається з 21 члена, десятьох із них обирають на з’їзді суддів України серед суддів чи суддів у відставці.
По двоє членів обирають президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Також до складу ВРП входить Голова Верховного Суду.
ВРП призначатиме членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яких обиратимуть терміном на чотири роки за результатами конкурсу. Членів конкурсної комісії призначатиме теж ВРП.
ВККС, своєю чергою, займатиметься добором нових та переатестацією чинних суддів. Закон передбачає, що ВККС має складатися з 16 членів, і вісьмох обиратимуть з-поміж суддів або суддів у відставці.
Реакція влади
В Офісі президента 16 вересня повинна пройти робоча зустріч президента Володимира Зеленського із керівництвом Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, а також послів «Великої сімки» через зупинку судової реформи. Про це свідчить повідомлення Офісу президента, — інформує «УП». «В Офісі Президента України у четвер, 16 вересня, відбудеться робоча зустріч за участю очільників органів суддівського урядування, зокрема голови Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, а також послів «Великої сімки».
У повідомленні ОП наводиться цитата президента: «Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч».
Також вказується, що оскільки Рада суддів України не делегувала трьох представників до Етичної ради, то це «викликає занепокоєння щодо прогресу судової реформи через зупинку найважливішої її частини — очищення судової системи».
Як експерти оцінюють блокування реформи
Голова правління Фундація DEJURE Михайло Жернаков вважає, що політичну відповідальність за цей провал нестиме особисто Володимир Зеленський як автор закону. На фейсбук-сторінці він написав, що своїм голосуванням Рада суддів поставила під загрозу судову реформу.
«Через саботаж під головуванням Богдана Моніча тепер не може запрацювати Етична рада, що очистить ВРП. Ми спостерігаємо яскравий приклад суддівської кругової поруки: судді захищають корумповану і нереформовану ВРП, бо бояться за свою долю», — зазначив він.
У Центрі протидії корупції вважають, що необрання членів до Етичної Ради — пряме порушення закону та «плювок» у бік міжнародних партнерів, яким Зеленський обіцяв судову реформу.
На думку глави Центру Віталія Шабуніна, особисту відповідальність за блокування головної реформи країни несуть члени Ради суддів та її голова Богдан Моніч.
Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко у коментарі «Слово і діло» розповів, що дотримується іншої думки.
Він вважає, що у цій ситуації у кожного можуть бути свої винні. Зеленський — бо це його закон, парламент — бо не запровадив інший механізм, Рада суддів — бо не обрала членів до Етичної ради.
Водночас, за словами Бондаренка, непросто давати якісь прогнози на майбутнє.
«Важко сказати, що має бути далі. Якщо Рада суддів буде говорити про те, що вона не може делегувати своїх членів до Етичної комісії, бо недостатньо голосів, це означатиме, що Етична комісія не почне працювати. Відповідно, реформа блокується», — зазначив експерт.
Він додав, що прямого механізму, що робити, якщо Рада суддів не ухвалює своїх кандидатів, у перехідних положеннях законопроєкту не було.
«На четвер запланована нарада в Офісі президента, тож, можливо, за її результатами буде змінена якась позиція», — припустив Бондаренко.
На думку експерта з конституційного права, стосовно «блокування» усієї судової системи, теж не все однозначно.
За його словами, коли йдеться про блокування судової реформи, мається на увазі, що була запроваджена певна модель, «якої треба дотримуватись, незважаючи на всі інші аргументи».
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
