Неділя, 25 Вересня

Війна і люди: модульне паркове житло по-львівськи

Сорокдев’ятий день війни в Україні. Ненависть, біль, смуток переповнюють кожного українця. Але щодня у нас зростає впевненість у перемозі. Ми обов’язково переможемо!

У Львові значно збільшилась кількість населення, адже в місто Лева приїхало понад 200 тисяч українців із інших регіонів країни. Через вторгнення ворога у їхнє місто чи село, загрозу життю були вимушені покинути свої домівки. Відтак міська влада одним із варіантів розміщення вимушено переміщених осіб вирішила встановити модульні будинки. Що це, де та як функціонуватиме тимчасове житло, намагалась розібратись «Ратуша».

Про що мова?

24 березня виконком Львівської міської ради прийняв рішення про будівництво нового житла для переселенців, у місті виділять земельні ділянки для будівництва нового житла. Це будуть модульні помешкання, які швидко встановлюють, а потім швидко розбирають. На одну людину має припадати не менше 6 квадратних метрів площі. Також буде санвузол та кухня, відокремлені чи спарені. Мер вважає, що у Львові на постійне проживання після завершення війни залишаться 50 тисяч переселенців. Раніше українська студія дизайну Balbek Bureau вже розробила проєкт модульного містечка для переселенців. Також вагонобудівне підприємство ДМЗ «Карпати» заявило, що розглядає можливість виготовлення модульних будинків для переселенців на території західних областей України.

Модульне містечко

   88 будиночків зведуть біля бібліотеки «Сенсотека». У цьому містечку проживатимуть приблизно 350 людей, — інформує Львівська міська рада. Загалом містечко поблизу парку матиме 11 санвузлів, 5 душових кімнат. Тут окремо розмістять їдальню, медпункт та навіть магазин.

«Ми забезпечимо охорону, прибирання, освітлення — все, що потрібно для нормального життя й обслуговування такого містечка. Будинки підключать до всіх мереж. І вже з наступного тижня сюди будемо заселяти людей», — наголосив міський голова Андрій Садовий.

Як зазначив головний архітектор міста Антон Коломєйцев, містечко функціонуватиме приблизно до зими, після перемоги тут облаштують спортивний майданчик.

«Ми сьогодні зобов’язані допомогти кожному українцю, який потребує підтримки. Зараз починається ще більша хвиля евакуації. Зокрема, багато приїжджає студентів, тому ми вибрали саме цю локацію. Вона найкраща для їхньої адаптації. Адже поруч – Український католицький університет, і вони можуть відчути атмосферу, яка є там», — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Як зауважив ректор Українського католицького університету, отець Богдан Прах, важливо допомогти студентам: «Ми як університет будемо близько, подамо їм руку в цьому непростому для них часі. Можливо, хтось з них буде вчитися у нас. Для нас дуже важливо, щоб усі розуміли, що ми відповідальні один за одного. Що такий час, що не треба перекладати відповідальність на когось, не треба чекати, що хтось прийде з допомогою. Дякую, що місто вирішує питання, які треба вирішувати сьогодні».

Хто платить?

Ці модульні будинки — допомога від польського уряду за сприяння Міністерства розвитку громад та територій. Загалом уряд пообіцяв передати Львову 300 модульних будиночків.

Земельна ділянка

   Юрист з питань екології та охорони навколишнього середовища Анатолій Павелко у коментарі «Ратуші» зазначив, що на перший погляд рішення встановити контейнерні будиночки в парку виглядає підозріло: «Моє особисте враження, що це просто маніпуляція і спосіб, щоб потім спробувати щось зробити із землею. Бо є багато місць, де можна поставити будиночки. Також є багато незаселених квартир, які наші забудовники тримають у «надійних руках» і куди можна заселяти людей».

Депутатський корпус

   Депутат Львівської міської ради, член комісії фінансів та планування бюджету Юрій Ломага у коментарі «Ратуші» зазначив, що ні з бюджетною комісією, ні з депутатським корпусом не було проговорено, що місту передано ті модульні будинки. Депутати по суті про це дізналися зі ЗМІ. «Про те, що встановлюють вже, я випадково дізнався, їдучи поруч з цією локацією. Однак робити це там апріорі не можна, бо парк національного значення, і потрібне погодження з Кабінетом Міністрів, а Львівська міська рада не вправі розпоряджатися і взагалі будь-які такі дії робити. І чому вибрана саме ця локація? Є багато інших локацій, які можна використати за таким призначенням без шкоди для парку. Адже там немає ні комунікацій підведених, і все треба підводити: світло, газ, воду, каналізацію. І ніхто зараз не розуміє, на який час усе це», — пояснює Юрій Ломага.

Можна було шукати альтернативу

«В місті дуже багато гуртожитків, в яких зараз ніхто не проживає. Студентів немає, вчаться онлайн. Чи повернуться з першого вересня в гуртожитки, теж невідомо. Але на ці 6 місяців до першого вересня цілком можна поселити вимушено переміщених осіб в гуртожитки, і в нас їх достатньо. А не селити людей у модульні системи. Зрештою, є дуже багато громад ближче до Львова, де також багато місця, а не завантажувати Львів ще більше. Міський голова традиційно займається популізмом. Він не скликає вже два місяці сесію, у нього все відбувається в ручному режимі. І радитись із депутатським корпусом мер не намагається», — каже депутат.

Справжнє житло як альтернатива «гетто»

Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод у своєму блозі на «Захід.нет» зазначає, що є два варіанти забезпечення житлом вимушених переселенців на Львівщині: тимчасові модульні споруди або постійні багатоквартирні будинки допустимої в містобудівних документах поверховості.

Юрій Ходод озвучує ризики першого варіанту: «Модульне житло легко перетворюється на соціальне гетто – новоприбулі дуже слабо інтегруються в місцеву спільноту. Досвід різних міст світу, а також модульних містечок у Дніпрі чи Харкові показує, що такі райони мають проблеми з ростом злочинності, низькою культурною, соціально-економічною активністю. Тут, з високою вірогідністю, панує бідність, а в нашій ситуації — ще й російська мова. Не хочу нікого ображати, але пора її позбуватися. І правильний підхід до будівництва житла для переселенців у цьому дуже важливий».

Пропонуючи будувати постійне житло, заступник голови Львівської обласної ради зазначає, що потрібно співпрацювати з громадами, визначити земельні ділянки, довгобуди або будівництва, які можна допомогти завершити забудовнику, який частину квартир передасть переселенцям, а також сконтактувати зі всіма можливими міжнародними організаціями й напрацювати спільні програми будівництва житла.

Думки у соцмережах

Ірина Магдиш: «Світ давно відмовився від контейнерного житла. Практика показує, що це створення гетто, з якого люди майже ніколи вже не вибираються. Контейнери в парку — це подвійне гетто без соціалізації у нормальне життя серед людей, магазинів, садочків і шкіл».

Ярина Боренько: «Світ не відмовляється, світ просто не знає, що з тим робити і пускає в хід справджені практики. Чому парк – не зрозуміло. Це загроза, що гетто буде в місці, яке для багатьох є публічним простором. Не знаю, куди ділися експерти з урбанізму. Загалом публічні простори це місця тимчасових шелтерів. По-іншому дуже велика загроза конфліктів».

  Катерина Соло: «На рахунок контейнерного житла не знаю, але навіть назва якась штучна для речей не для людей. Контейнер – ріже вухо. А от про розміщення людей, тим більше молоді в парку без інфраструктури, без мешканців поруч, без транспорту та магазинів то дійсно гетто. Відбувається два злочини і порушення: одне по відношенню до громади та пам’ятки садово-паркової архітектури, друге по відношенню до вимушених переселенців».

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply