Зміни в мобілізації, бронюванні та відстрочці від призову
Із 1 серпня в Україні набули чинності нові правила мобілізації. Зокрема зміни стосуються добровільної мобілізації, зміни умов бронювання працівників і відстрочки з догляду за родичами.
Наприкінці липня набув чинності закон, що дозволяє строковикам добровільно стати мобілізованими. Це стосується тих військових, термін військової служби яких закінчився в період дії воєнного стану, але військова служба була продовжена понад норму, і тих, які прослужили не менше шести місяців у період воєнного стану, пише «Захід.нет».
Запровадили зміни у галузі надання відстрочки від служби тим, хто доглядає за родичами. Відтепер відстрочка надається тільки в разі, якщо в сім’ї військовозобов’язаного немає інших людей, які можуть доглядати за родичем з інвалідністю. Попереднє право на відстрочку мали ті, чиї дружини, один із батьків або батьки дружини мають інвалідність I або II групи.
Уряд розширив коло підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, а відповідно і право бронювати своїх співробітників від мобілізації. Відповідні зміни до постанови про бронювання на час воєнного стану були внесені 11 липня. В Центрі спільних дій пояснили, які критерії підприємствам тепер потрібно виконати, щоб отримати статус критично важливого, та в яких галузях забронювали найбільше фахівців.
Парламент і уряд ухвалили відповідні зміни до законодавства, які дозволяють бронювати від мобілізації працівників. Це можуть зробити органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства та організації, які мають мобілізаційне завдання або виробляють товари, необхідні для Збройних сил України. А також підприємства, установи та організації, критично важливі для економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Станом на березень цього року забронювали понад пів мільйона фахівців. Найбільше в енергетичній, транспортній та аграрній галузях.
Новий порядок бронювання фахівців набув чинності наприкінці січня 2023 року і уряд вже вдруге вносить до нього зміни. Постанова, зокрема зобов’язує розглядати заяви про визнання підприємства критично важливим упродовж 10 робочих днів. Це дозволить уникнути затягування із розглядом з боку державних структур, які ухвалюють відповідні рішення. Йдеться про профільні міністерства та обласні державні адміністрації.
Інша новація стосується одного із критеріїв, на підставі яких підприємству чи організації можуть надати статус критично важливого. Йдеться про сплату податків до державного та місцевого бюджетів на суму понад півтора мільйона євро. Тепер до цієї суми уряд дозволив зараховувати сплачений єдиний соціальний внесок. Це означає, що для менших підприємств, які раніше не могли вписатися у цей критерій, зараз буде реальніше його виконати.
Раніше уряд затвердив сім критеріїв, три із яких потрібно виконати, щоб отримати статус критично важливого. Окрім вже згаданої сплати податків потрібно не мати заборгованості по ЄСВ, бути важливим для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, мати рівень середньої зарплати не нижче середнього по регіону тощо.
Уряд (зокрема, міністерство економіки) системно працює над тим, щоб зробити процедуру бронювання співробітників від мобілізації прозорою. У квітні в постанову внесли зміни, які скорочують час самої процедури – від подання списків військовозобов’язаних до зарахування їх на спецоблік може минути максимум 25 робочих днів.
Однак аналітики Центру спільних дій вважають, що уряду не вистачає відкритості в цьому питанні. З моменту ухвалення урядових постанов до їх публікації може минути кілька тижнів.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
