Булгакова визнали російським імперцем та українофобом
Експерти Українського інституту національної пам’яті (УІНП) визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем за світоглядом. Тому топоніми та пам’ятники, присвячені йому, можуть вважатися символікою російської імперської політики, а їхнє перебування у публічному просторі – пропагандою країни-агресорки. Про це йдеться у висновку УІНП.
“Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні”, – зазначають експерти інституту.
У висновку нагадується, що в 1919 році Булгаков дезертирував з армії УНР і приєднався до Добровольчої армії через відданість Російській імперії. Він “оспівував захоплення червоними Києва і нищення борців за Україну – “мерзенних петлюрівців”.
“З позицій російської манії величі та обстоюючи єдину неподільну імперію, він у творах не подає жодного позитивного персонажа-українця, пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Антиукраїнський зміст п’єси “Дни Турбиных” відзначали вітчизняні митці ще в лютому 1929 р. на з’їзді радянських українських та російських письменників у Москві”, – підкреслюють в УІНП.
Автори висновку згадують ще один твір письменника – оповідання “Я убил” (1926), що на їхню думку, “повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців”.
“Оповідання містить ідеологію фашизму: пораненого військового лікаря-українця лише за його національну приналежність убиває персонаж-лікар, альтер еґо Булгакова. Автор, лікар за фахом, художньо смакує момент убивства та, керуючись ідеєю етноциду, доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, кодекс Гіппократа можна переступити”, – йдеться у тексті.
З огляду на такі висновки експерти УІНП зазначають, що географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені Булгакову містять символіку російської імперської політики. Тож подальше використання імені письменника у назвах є пропагандою російської імперської політики, а отже підлягають знесенню та переіменуванню.
Музей Булгакова проти
Київський Літературно-меморіальний музей Булгакова відреагував на висновок експертів Українського інституту національної пам’яті (УІНП), в якому вони визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті музею в понеділок, 8 квітня.
“Висновок не є експертизою повною мірою. Більшість найскладніших змістовних тверджень, які б мали бути підставою для висновків та рекомендацій такого роду документа, тут подані без аргументації, мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень”, – йдеться в повідомленні музею.
У музеї Булгакова заявили, що експерти УІНП використовують фрази, що, на їхню думку, є “надміру категоричними судженнями, які в результаті скоріше образно нав’язують, ніж аргументовано обґрунтовують рекомендаційну частину документа”.
Вони зазначають, що у висновку змішані елементи аргументації і доказовості та оціночні судження. “Підсумкові ж висновки документа, не тільки не аргументовані, але і не деталізовані, і не містять рекомендацій щодо умов обставин їх застосування”, – переконані у музеї.
“Наведені аргументи стосовно постаті, творчості М. Булгакова явно перебільшені, тенденційні, поверхневі, не базуються на джерелах або спотворюють їх. Метафорична, емоційно-категорична подача тез говорить більше про особисту неприязнь та тенденційність сприйняття авторів, аніж про наукову, фахову експертизу”, – йдеться у повідомленні.
У музеї Булгакова заявляють, що більшість експертів УІНП не мають фаху, релевантного темі дослідження, тож не мають відповідної компетенції. І зазначають, що наукових співробітників музею не запрошували до участі в експертизі.
Також у своєму повідомленні науковці музею виклали фрагменти висновку УІНП, який вважають маніпулятивними та фактологічно помилковими.
З огляду на це музей вимагає оприлюднити повний текст дослідження: “В публічному обговоренні текст Висновку хибно інтерпретується громадськістю, як власне експертиза, що зумовлює змішування поданих на початку категоричних емоційних тверджень із суперечливими та вряди-годи безпідставними аргументами. Звертаємо увагу, що висновок має ґрунтуватися на повноцінному дослідженні, яке у свою чергу має містити посилання на джерела. Вимагаємо оприлюднити текст повного експертного дослідження, адже без вичерпної фахової аргументації висновок комісії не може вважатися науковим”.
В музеї Булгакова підсумували, що для великої частини населення України Булгаков “може бути зручною точкою входу до розуміння справжньої української історії, саме через розвінчання російських імперських наративів”, а музей письменника в столиці – “провідником до інших музейних майданчиків Києва”.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
