Середа, 6 Липня

Новий рік примарних надій

Говорімо відверто: особисто у мене таке відчуття, що я не пройшов цей рік, а проповз. Поряд зникали мої знайомі, котрих косив коронавірус, закривались ФОПи і фірми, котрі за офіційною статистикою мали бути причетні до зростання ВВП, навколишній світ закривався однією великою захисною маскою, з-під якої лише блимали очі, в яких залишались тільки відблиски надії. Нескінчена війна триває, і навіть бажання керівництва держави капітулювати (не виграти, а саме капітулювати) не може її спинити.

Економіка стрімко летить вниз, і продаж росіянам пропагандистської агітки серіалу «Свати» аж ніяк не може її підняти. ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ померлих від Ковіду (цифра доходить до 65 тисяч!) сіють у суспільстві патологічний страх перед невідомим завтра. Хамство і «бикування» нардепів і зелених чиновників до правоохоронців на кшталт «русского баріна», який карає чи милує, призначення кумів, однокласників, однокурсників, колег по «95 Кварталу», подруг дружини керманичами цілих напрямків керівництва державою викликає лють і почуття безпорадності. Залякувальні прогулянки російської військової армади вздовж українських кордонів і меседжі Путіна на кшталт: «Якщо НАТО не буде мене слухати, то я нападу на …Україну!»  взагалі заганяють в логічний ступор. Хтось вважає, що 2022 рік має стати легшим. Що я на це скажу… В пам’яті мимоволі спливає сюжет-есе про важкопораненого японця після бомбардування Хіросіми, який опритомнів наступного дня в чудовій лікарняній палаті, під наглядом чуйних лікарів, спів пташок і дзюрчання джерела неподалік. Медики заспокоювали постраждалого від вибуху і радіації, стверджуючи, що тепер у його житті все буде добре, а погане залишилось назавжди у минулому. «Дякую вам за щиру турботу, земляки, — висловив свої почуття хворий, вдихаючи з вікна  запахи весни, — а як, до речі, називається ваше місто?» — «Нагасакі», — почув він у відповідь…

Отже, тепер спробуймо спокійно проаналізувати все те, з чим ми входимо в 2022 рік.

Справи провалу операції з «вагнерівцями», офшори Зеленського, які виплили на поверхню в розслідуванні «Пандора Пейперс», святкування на вертольоті МНС в Гуті дня народження Єрмака, «відкати» з коронавірусного фонду мільярдів у «Велике будівництво» ВЗИМКУ (по цих гарних дорогах або не буде кому їздити, або по них поїдуть «рашистські» танкові колони), справа аварії «зеленого бухгалтера» Трухіна, викрадення в Молдові розвідкою судді Чауса, призначення заступником міністра МВС громадянина РФ, який навіть не пройшов спецперевірки — чи буде все це розслідувано у 2022 році? Ні, і ще раз — ні. Як казали в анекдоті: «Не ті часи»…

   Чи буде зупинена у 2022 році війна в Україні? Сподіватися на це, коли Путін йде ва-банк і його кремлівська Росія ставить хамський ультиматум НАТО, мовляв, якщо ті підходитимуть до російських рубежів, то Україна впаде жертвою бомбово-ракетних ударів — це не тільки наївно, а й злочинно. Снайперів і міни ніхто не скасовував… А от наявність тихої капітуляції — допускаю. Хоча важко Вам буде, Володимире Олександровичу, — ті, хто в окопах восьмий рік, навряд чи матимуть оргазм, коли їм накажуть підняти руки й обійнятися з ворогами, які допомагали російській регулярній армії їх вбивати…

Боротьба з олігархами на олігархічних каналах — це взагалі складова якоїсь комедії абсурду. Так і ввижаються гнівні обличчя Коломойського, Пінчука, Фірташа, котрі ненависно викрикують: «Ганьба українським олігархам!!! На палю їх, собак!» Постійне зігрівання води до «теплої інформаційної ванни» для Володимира Зеленського — це одночасно підігрівання й напруження в суспільстві, бо всі (навіть совковий електорат вічно капризуючого Володимира Олександровича) бачать, що реалії діаметрально протилежно відрізняються від того, що розповідають нам з екранів українських телевізорів. Якщо з цих олігархічних каналів повністю зняти намордники — то свобода слова просто знищить фейкові успіхи фейкового керівника на раз!!! А щоб створювати «культ особи» — потрібно мати хоча б «особу», а її у творців просто нема…

Кримінальна справа про «державну зраду» проти п’ятого президента України Петра Порошенка — це справді оголошення внутрішньої війни, і не війни олігархам, а звичайного зачищення виборчого поля перед аж надто близькими виборами. Якщо називати речі своїми іменами, то підконтрольні силовики за вказівкою Зеленського (весь апарат придушення нині працює саме на «зелених», а не на  державу) звинуватили Порошенка в тому, що той закуповував в ОРДЛО вугілля, щоб могли працювати електростанції України. Цікаво те, що після виникнення протестів, так званої «торгівлі на крові» (згадайте «редути» семенченків-парасюків у зоні АТО і профінансовані виступи «міських божевільних»: «Ворог не в Кремлі!») — Україна… перестала купувати вугілля в терористів ОРДЛО і почала купувати те саме вугілля в… агресора Росії!!! Найцікавіше, що це було те саме вугілля з непідконтрольної ДНР, за яке вже після «редутів» Україна почала платити… ДОРОЖЧЕ!!! Закупівля вугілля — це повноваження Кабміну, а не Президента держави Україна. Навіть у самій кримінальній підозрі нема жодних звинувачень у якійсь вигоді і користі, яку б отримав Порошенко. То в чому ж звинувачують нині Петра Порошенка ті, які нині самі купують електроенергію в лукашенківської Білорусі (читай — у Росії)? Відповідь очевидна:  перед нами лише дешева піар-акція, котра не закінчиться в крайньому випадку нічим, а в гіршому — втечею від влади ставленика олігархів і шоумена-невдахи. Саме тому Генпрокурор Венедіктова самоусунулась від цього смердючого дійства. Поза всяким сумнівом, сценарій цього шоу є не тільки демонстрацією вірнопідданства Путіну («Володимире Володимировичу, я голову Порошенка кладу до Ваших ніг!»), не тільки нестримним бажанням вибити Порошенка з передвиборчих перегонів, а й спробою відволікти увагу —  від того, що в державі нема жодних здобутків і «епоха бідності» не завершилась, а лише набула яскравих корупційних зелених відтінків, від «кротоферми» в ОП, а насамперед — від ПОВНОЇ КАПІТУЛЯЦІЇ: впровадження формули Штайнмаєра, імплементації Мінських домовленостей, за які голосуватиме зелена монобільшість разом із представниками інших олігархічних груп. Між іншим, «Слуги народу» стверджують, що виконали 42 відсотки передвиборчих обіцянок. Уявляєте? Схоже на те, що ще 58 відсотків Україна просто не витримає, якби не плескали вдаваним успіхам холуйської Зекоманди самі “Зекомандівці”…

Якщо відверто, то особисто мене це все вже дуже втомило. Бавитись із вибухівкою і феєрверками на складі з порохом — заняття ризиковане, та ще й до того ж дуже невдячне і короткотривале. Створювати «революційну вибухонебезпечну ситуацію» в країні, багато громадян якої пройшли війну і вміють поводитись зі зброєю — засадничо неправильно. Зрада, «показуха»,  вакханалія, бутафорія та імітація через «відосіки» короля і його владних холуїв, котрі свою наготу намагаються прикривати словесним проносом, починає не спрацьовувати. Божевільна інфляція, зростання цін на все, підвищення тарифів на все, міжнародні перемовини «про Україну без України», трагічне для нас завершення «Північного потоку-2» в умовах постійної зовнішньої загрози —  нинішня «зелена» Україна й справді не пропускає жодного шансу… втратити свій шанс! Команда Зеленського ДВА З ПОЛОВИНОЮ РОКИ своїм свавіллям (відверте блокування конкурсу на керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури) і мімікрією («всі на фронт» і одночасно: «Я хочу переговорів з Путіним очі в очі») і браком розуміння основ демократії веде нашу державу в прірву. Це зрозуміли вже навіть ті хитрі бородані, які вкладали в це дешеве шоу великі гроші. Не вірять у реалії чомусь тільки ті «ліліПутіни», хто цю колону сьогодні очолює. Хоча вони гарантовано впадуть у безодню першими.

Микола САВЕЛЬЄВ

Share.

Leave A Reply