Паркінг з багатьма невідомими
Садовий планує перетворити площу Міцкевича на підземну парковку для готелю
У Львові планують докорінно змінити площу Адама Міцкевича – зробити її пішохідною з підземним паркінгом, однак за гарною архітектурною картинкою немає транспортних висновків. Йдеться про проєкт лише на 40 паркомісць під землею, проте «назовні» – про утворення пішохідної площі! Заради готелю, уявляєте?
Проєкт на 40 паркомісць під землею і пішохідна площа
У мережі з’явився детальний план території, який охоплює площу 1,66 га довкола площі Адама Міцкевича. Згідно із цією візуалізацією, створеною ЛКП “Інститут просторового розвитку”, ліворуч від пам’ятника планують зробити заїзд до підземного паркінгу, а з правого боку – виїзд, пише «Еспресо. Захід».
Під землею буде облаштовано 40 паркомісць, більшість – для клієнтів готелю, який будують поруч на вул. Театральній, а близько 10 стануть комунальним надбанням. Також за пам’ятником планують реорганізувати рух і зробити пішохідну зону, тобто доступ до площі Міцкевича, що фактично перебуває “на острові” без можливості зайти туди, не порушуючи правил дорожнього руху.
Для цього одну зі смуг руху ліквідують і перенесуть як додаткову перед пам’ятником. Відтак площа, де зараз автостоянка та смітники, буде пішохідною і тягнутиметься аж до готелю на вул. Театральній. А самі смітники планують зробити підземними.
Однак чи не є така кількість паркомісць “краплею в морі” для міста і чи не спричинить перетворення площі на пішохідну зону ще більших заторів у центрі Львова, дізнався “Еспресо.Захід”.
У транспортної комісії багато запитань до цього проєкту
Голова комісії транспорту, зв’язку і міської мобільності Львівської міськради Ігор Зінкевич розповідає, що до нього на комісію не зверталися з цим проєктом. Також цей проєкт не проходив обговорення в комісії безпеки дорожнього руху. «Але коли такий запит буде, в мене є дуже багато питань», – наголошує Зінкевич.
«Першочерговий проєкт був без підземного паркінгу. Нібито міськрада заставила спроєктувати паркінг там і віддати паркомісця місту. Наскільки це реально? На мою думку, це черговий проєкт, який зупинять на півдорозі, знайдуть якісь невідомі історичні факти, коли розриють територію, і так на довго воно стоятиме. Тому в підсумку львів’яни можуть нічого не отримати, а місто таким чином піариться, мовляв, робить для людей декілька паркомісць», – каже голова комісії транспорту, зв’язку і міської мобільності.
Проєкт для популізму міськради й відмивання грошей?
Депутат зазначає, що у Львові є дуже багато проблем з трафіком, але поки не зроблять мале транспортне кільце, змінювати рух у центрі немає сенсу.
“Такими проєктами, як цей паркінг, у міськраді займаються задля популізму або задля відмивання грошей, вкладаючи кошти в Інститут просторового розвитку, розробляючи якісь картинки, які нічого не несуть, крім піару. Будувати паркінги потрібно, але вони мають бути комерційно цікавими для бізнесу, щоб він зробив їх ефективними для міста. А для цього має бути алгоритм щодо паркування загалом, щодо інспекції, щодо евакуації, чіткі плани, зрозуміла цінова політика”, – наголошує Зінкевич.
Цікаво те, що про перетворення площі Міцкевича на пішохідну в міськраді говорять роками, однак ніяких змін так і не сталося. Фактична зміна відбулася з початком будівництва готелю на вул. Театральній. Для цього було перекрито одну смугу руху за пам’ятником Міцкевичу і так там виникла парковка довкола смітників.
За гарною архітектурною картинкою немає транспортного моделювання
Транспортний експерт та голова ГО “За якісний транспорт” Святослав Товстига вважає, що ключовою проблемою нового проєкту підземного паркінгу і перетворення площі Міцкевича на пішохідну є відсутність дискусії з транспортного боку. Адже за гарною архітектурною картинкою немає транспортного моделювання та пояснень, куди відвести потік авто, змінюючи організацію руху в центрі міста.
«Я за паркінги, але що таке 40 місць? Чи це багато, чи мало? Можливо, для готелю – це вагоме число. Але врахуймо суспільні інтереси. Що має бути вище? Інтерес громади чи бізнесових осіб? Я не бачу проблеми, щоб згори над паркінгом була дорога. Потрібно робити більший паркінг і вкласти більше інвестицій, щоб зверху могла проходити дорога. Якщо ми хочемо зробити щось добре, тоді потрібно робити правильно. Якщо ми щось забороняємо, мусимо розуміти про наслідки. Там зараз будівництво, і парковка вилізла на одну смугу, технічно там є одна смуга руху. У цьому повороті навесні-влітку мали пожвавлення і спостерігали затори. Зараз ми хочемо це масштабувати, не розуміючи, куди відвести ті потоки транспорту, які виникнуть. Якщо щось обмежуємо, а кількість транспортних засобів залишається та сама, значить пропускна спроможність зменшується. Те, що пропонують, – так, архітектура гарна і правильна. Але я не бачу там опрацьованого транспортного блоку і це головний мінус цього проєкту. Якщо його втілити, площа Соборна стоятиме, і трамваї №3 і №8 не зможуть іти на розворот, бо все буде заблоковано», – каже Святослав Товстига.
Інтереси готелю поставили вище, ніж громадські
Експерт наголошує, що не можна інтереси готелю ставити вище, ніж загальносуспільні інтереси громади, адже що таке 40 паркомісць, із яких 10 – для міста? «Це дійсно крапля в морі. У нас не наведено порядку з паркуванням, немає загального бачення щодо розвитку паркування в межах громади», – зазначає Товстига.
Громадське обговорення проєкту щодо змін довкола площі Міцкевича відбулось 2 березня у Пороховій вежі. Чи почнеться нове будівництво цього року – під питанням. Адже з боку транспортників є чимало зауважень щодо реорганізації на площі руху та доцільності будівництва такого малого пакувального майданчика. Однак є великий інтерес із боку забудовника готелю, щоб ця підземна парковка таки з’явилася. Виникає запитання: за чиї кошти перетворюватимуть площу Міцкевича? Вірогідно, що для цього виділять частину міських коштів, а це мільйони гривень.
Олег ДОВГАНИК, головний редактор ІВ «Четверта студія»
коментар до теми
Голова ГО «Форум Львів і майбутнє» Ігор Кузьмак на своїй фейсбук-сторінці розповів, що прийшов на громадське слухання ймовірності будівництва підземного паркінгу на пл. Міцкевича на запрошення автора й розробника цієї містобудівної пропозиції, архітектора, розробника генерального плану Львова Петро Крупи з проханням висловити своє бачення та зауваження щодо цієї пропозиції.
Про перебіг громадських слухань
– Слово давали не всім, а лише тим, хто зареєструвався до вказаного часу і хто має паспорт з відміткою місця проживання, і власники приміщень , які безпосередньо виходять на площу Міцкевича. Таких зареєструвалось аж 23 особи. За роз’ясненням представника місцевої влади, всі інші присутні не мають прав на запитання та обговорення у відповідності до Постанови КМУ. Тоді логічне запитання: навіщо взагалі до зали впускали отих от «громадських туристів», до переліку яких я себе зараховую також?
Така ситуація спровокувала гострий конфлікт між гостями громадських слухань, серед яких також були архітектори, інженери, геологи, громадські діячі та організатори заходу. Впевнений, що цього конфлікту можна було б уникнути, тим паче, що подібні проєкти будуть ще обговорювати у відповідних професійних середовищах, таких як містобудівна рада та на відповідній раді управління охорони історичного середовища, де всі ці фахівці зможуть висловитись на повну. Однак ведучому чи то забракло досвіду, чи це вже такий стиль реагування на схвильованих учасників громадських слухань, але напруження деяких обурених слухачів та знаних архітекторів у приміщенні зняти не вдалось.
Заздалегідь хочу наголосити, що виносили такі питання: активне містобудівне втручання в історичне ядро міста, що охороняється ЮНЕСКО, зміни транспортного руху в центральній частині міста, техногенні ризики, що можуть призвести до непоправних наслідків пошкодження та втрати історичної спадщини, загальні міські витрати з бюджету міста на спорудження паркінгу. Ось і виходить, якщо ти щоденно здійснюєш проїзд через центральну частину міста, то без паспорта з пропискою проживання на пл. Міцкевича, тебе ці питання не повинні стосуватися і твоя думка нікому не потрібна. Чи не образливо? Я розумію, якби в центрі міста розглядали питання щодо проєкту в якомусь внутрішньому житловому дворику, то місце прописки відіграє роль, але коли йдеться про загальноміське громадське місце, що має важливе значення для всіх без винятку мешканців Львова, то не давати права висловити свою думку іншим без «центрової» прописки, якось неправильно, навіть якщо і дуже уважно вчитатись у Постанову КМУ. З таким успіхом можна дійти до такого абсурду, що всі рішення та розпорядження міської влади скоро матимуть стосунок лише для тих, хто має прописку лише на площі Ринок. Правда, якось не все гаразд? Гадаю, організаторам таких заходів слід зробити відповідні висновки.
Про концепцію паркінгу
– Коротко з того, що я занотував собі під час доповіді архітектора Крупи Петра Івановича.
Містобудівну концепцію розробляли на замовлення міської ради. Мета – забезпечити для майбутнього готелю (який у процесі будівництва) на пл. Міцкевича підземного паркінгу та створення пішохідної зони. Передбачено спільне фінансування цього паркінгу з бюджету міста та з можливістю залучення фінансування збоку готелю. Також чомусь за ідею перенесення транспортних потоків було взято раніше розроблену, але ніким не погоджену транспортну концепцію в центрі міста у 2014 році, до уваги було прийнято й попередні геологічні висновки, однак, як зазначали, вони не остаточні й на цьому етапі для авторів цього містобудівного проєкту не є важливими.
Отже, вихідні дані і принципи прийняття проєктних рішень архітекторами мені зрозумілі.
Мені хотілось задати ряд запитань авторам цієї концепції, проте в силу того, що я не маю «центрової» прописки, ці запитання тепер ставитиму в такій формі, а особливо ті, на які не отримав коментарів та очевидних відповідей.
Запитання, наразі без відповідей
Як прокоментувати протиріччя задачі від місцевої влади: з одного боку, максимально скоротити попадання кількості автомобілів в центральну частину міста й одночасно будівництво підземних паркінгів для тих же автомобілів? Це за яким принципом потраплятимуть автомобілі до центральної частини і чиїх власників авто? Це не додаткова мотивація автомобілістів потрапити в центральну частину на авто?
Чому станом на сьогодні ми не бачимо відповіді, яким чином до готелю будуть потрапляти великогабаритні туристичні автобуси для висадки та посадки пасажирів та як здійснюватиметься обслуговування готелю технічним транспортом?
Чому під час надання відповідного дозволу на проєктування та будівництво готелю одразу не передбачали будівництво підземного паркінгу для нього за його інвестиційні кошти?
Чому сьогодні витрачають бюджетні кошти львів’ян на містобудівне обґрунтування та розміщення паркінгу, а готель лише погоджується взяти участь у співфінансуванні його будівництва разом з містом? Чому не за кошти готелю повністю?
Якщо з’ясується, що будівництво цього паркінгу буде неможливим, то чому свого часу не відмовили цьому власнику в будівництві готелю, тим паче, що нормативи відсутності паркувальних місць цього вимагали?
Чому для Львова стало традицією ігнорувати рекомендації та вимоги ЮНЕСКО, разом з рішеннями УНК ІКОМОС у таких питаннях, в т.ч. і щодо пл. Міцкевича?
Чому таке важливе питання виносять на громадський розгляд без фундаментальних геологічних досліджень цього району та без врахування глибокого залягання торф’яних ґрунтів пойми р. Полтва?
Чи доповіли міському голові міста Львова про небезпечні геологічні ризики техногенного характеру для всієї центральної частини міста та яка на ньому відповідальність у разі непрофесійної оцінки ситуації спеціалістами даного проєкту?
Чому питання зміни транспортних потоків мають приймати на громадських слуханнях лише мешканці, що мають прописку лише на пл. Міцкевича?
Чому далі просувається ідея максимального звільнення центральної частини міста від автомобілів і перетворення її на пішохідну зону, без загального громадського обговорення цього питання львів’янами? Як довго триватиме латентна інтеграція пішохідних зон з перекриттям вулиць міста, фрагментарними спалахами необґрунтованої доцільності?
Чому транспортне моделювання зміни транспортного руху на пл. Міцкевича, що було проведено у 2014 році, не враховувало ріст кількості автомобілів за період 2014 – 2023 рр., і транспортну концепцію, яку брали до уваги, коли проєктували та споруджували «Укрсоцбанк» на пл. Міцкевича у 1995 – 1996 рр.?
Товариство, на жаль, це не всі запитання, які виникли у мене. Бо є ще ряд запитань, що стосуються самої транспортної схеми, виїзду та в’їзду в паркінг, розвороти маневрів авто, що проїжджатимуть з вул. Личаківської на пр. Шевченка через пл. Міцкевича і т. п., вирішення питання перенесення чи розміщення сміттєвих баків не тільки теперішніх, але й тих, що належатимуть готелю. Уявляю собі ряд запитань та чималий їхній перелік, які хотіли б поставити фахівці з охорони історичної спадщини. Залишаю цю можливість їм.
Можливо, на всі запитання в авторів проєкту й були належні відповіді, однак нам не дали змоги їх поставити на громадських слуханнях і подискутувати. Тому користуючись нагодою, ці запитання скеровую також членам містобудівної ради для майбутніх слухань та й, зрештою, авторам проєкту для подальшого опрацювання.
Свідомо не коментував побачене на макеті проєктних пропозицій і почуте від авторів проєкту. Залишаю цю можливість для читачів.
P.S. Я не проти пішохідних зон, не проти розміщення підземних паркінгів у центрі міста, але у всьому має бути аргументована логіка, особливо щодо зони ЮНЕСКО і ціни поваги до львів’ян.
